Головуючий у 1 інстанції - Клепка Л.І.
Суддя-доповідач - Васильєва І.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2011 року справа №2а-1536/11/0513 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Васильєвої І.А.
суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дмитровського міського суду Донецької області від 31 березня 2011 р. у справі № 2а-1536/11/0513 (головуючий І інстанції Клепка Л.І.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області про перерахунок пенсії ,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся 16 березня 2011 року до суду першої інстанції з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області (далі по тексту - УПФУ) про визнання неправомірними дій відповідача, зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2010 року згідно Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням вимог ст. 40, ст. 42 ч. 4, а саме провести перерахунок по стажу та заробітку.
Постановою Дмитровського міського суду Донецької області від 31 березня 2011 р. у справі № 2а-1536/11/0513 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просив скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, отже відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, становила наступне.
Як вбачається з позовних вимог, предметом спору є визнання протиправними дій відповідача при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам, у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється пунктом 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) (далі по тексту – Закон № 1058), який передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 доводить що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058 одним з показників, який враховується в формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії є середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії. При цьому, колегія суддів зазначає, що при перерахунку пенсії не підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для призначення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, оскільки приписами Закону №1058 в редакції чинній з 22 травня 2008 року, застосування такого показника при перерахунку пенсії не передбачено.
Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Суд зазначає, що правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України» та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії» є різними правовими категоріями.
Вищезазначене узгоджується з листом Вищого адміністративного суду України № 494/11/13-11 від 11 квітня 2011 року, яким визначена правова позиція цієї судової інстанції зі спірного питання наступним чином: «Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при розв’язання таких спорів застосуванню підлягають положення Закону № 1058-ІV, тобто при обчисленні пенсії слід застосувати показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, встановлений частиною 2 статті 40 Закону № 1058-ІV. Показник заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, для обчислення пенсії підлягав застосуванню з 1 січня по 22 травня 2008 року. Частина 4 статті 42 Закону № 1058-ІV не встановлює обмеження можливості працюючого пенсіонера скористатися правом на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення. Однак містить застереження, що наступний перерахунок пенсії може бути проведений не раніш як через два роки після здійснення попереднього. При цьому під час перерахунку величина середньої заробітної плати (доходи) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії».
Колегією суддів встановлено, що позивач звернувся 25.01.2010 року до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, як працюючому пенсіонеру УПФУ шляхом видання розпорядження здійснено перерахунок пенсії за стажем та заробітком з 01 січня 2010 року.
Розпорядження, рішення відповідача у межах спірних відносин є способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій, як суб’єктом владних повноважень.
Розпорядження про перерахунок пенсії за стажем та заробітком позивачем не оскаржено. Колегія суддів зазначає, що правові наслідки для позивача створює саме розпорядження та (або) рішення УПФУ, а не дії суб’єкта владних повноважень, тому має місце неправильно обраний спосіб захисту.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням вимог процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення без змін постанови суду першої інстанції відповідно до статті 200 КАС України, залишення без задоволення апеляційної скарги позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції адміністративна справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до вимог частини 10 статті 183-2 КАС України, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 183-2, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дмитровського міського суду Донецької області від 31 березня 2011 р. у справі № 2а-1536/11/0513 – залишити без задоволення.
Постанову Дмитровського міського суду Донецької області від 31 березня 2011 р. у справі № 2а-1536/11/0513 – залишити без змін.
Ухвала прийнята в порядку письмового провадження, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А.Васильєва
Судді В.Г.Яманко
Е.Г.Казначеєв