ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.06.11 р.                                                                                 Справа № 13/34                               

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В. при секретарі судового засідання Грищук К.В., розглянувши матеріали за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавництво” Друкарський Двір” м. Слов’янськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський Друкарський Дім” м. Краматорськ

про: стягнення заборгованості у розмірі 2’828грн.00коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за довірен. б/н від 23.05.2011р.)-директор

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Видавництво” Друкарський Двір” м. Слов’янськ (далі – позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський Друкарський Дім” м. Краматорськ (далі – відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2828грн.00коп.

Ухвалою від 04.05.2011р. суд порушив провадження по справі та призначив до розгляду на 24.05.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те що між сторонами було досягнуту усну домовленість, відповідно до якої Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавництво” Друкарський Двір” зобов'язався поставити товар, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Краматорський Друкарський Дім” в свою чергу зобов'язалося сплатити за вказаний товар кошти, внаслідок чого 02.12.2010р. за накладною № 957грн. був поставлений непродовольчий товар. Однак продукція в повному обсязі сплачена не була, внаслідок чого утворилась заявлена до стягнення заборгованість.

       На підтвердження вищевикладеного, позивач надав засвідчені копії: видаткової накладної № 957 від 02.12.2010р., на підставі якою був поставлений товар – папір офісний, рахунок № 957 від 02.12.2010р.; претензії з вимог оплатити вартість поставленого товару, акт звіряння взаєморозрахунків станом на 01.05.2011р., підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Справа слуханням відкладалась з метою надання відповідачу права на захист, але відповідач у судові засідання не з’явився, витребуваних документів не надав, про поважність причин відсутності суд не повідомлений.

        Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засіданнь. В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.03.2011р., з якого вбачається, що ТОВ “Краматорський Друкарський Дім”, ідентифікаційний код 36916891, зареєстровано за адресою: 83402, м. Краматорськ, вул. Рози Люксембург, 20. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі. Факт отримання ухвал суду відповідачем підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами господарського суду представнику відповідача.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Вислухавши представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

Позивач на підставі усної домовленості передав відповідачу непродовольчий товар – папір офсетний 70г/м2 у кількості 433кг на загальну сум 5828грн.35коп. за видатковою накладною № 957 від 02.12.2009р. Найменування, кількість та ціна товару були передбачені рахунком № 957 від 02.12.2010р., виставлений позивачем для оплати вартості вищезазначеного товару.

Задля отримання поставленого товару відповідачем була видана довіреність № 141 від 02.12.2010р. на ім’я головного бухгалтера ОСОБА_2.

Факт отримання саме уповноваженим представником відповідача зазначеного товару підтверджується підписом представника відповідача в графі „Отримав” та відбитком печатки підприємства, чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару.

         Також в підтвердження факту отримання відповідачем товару за спірною видатковою накладною позивач надав до суду податкову накладну № 14 від 02.12.2010р. Завірені копії видаткової та податкової накладних, довіреності на отримання товарно–матеріальних цінностей містяться в матеріалах справи.

         Позивач посилається на часткову оплату отриманого товару, про що свідчить платіжне доручення № 418 від 19.01.2011р. на суму 3’000грн.35коп, в результаті чого станом на день подання позову до господарського суду Донецької області у відповідача виникла заборгованість на користь позивача в сумі 2’828грн.00коп.

         Претензією б/н від 25.02.2011р. позивач просив відповідача погасити виниклу заборгованість за поставлений видатковою накладною № 957 від 02.12.2010р. товар, зазначаючи про необхідність звернення до суду у разі не сплати боргу протягом трьох банківських днів, факт отримання 25.02.2011р. посвідчується печаткою відповідача на зазначеному документі.

        Таким чином, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов’язання щодо оплати поставленого товару, які виникли на підставі усної домовленості про постачання товару та безпосередньо підтверджуються видатковою накладною, рахунком № 957 від 92.12.2009р.

Однак, станом на сьогоднішній день позивач не отримав жодної відповіді на направлену претензію, заборгованість за поставлений позивачем товар у розмірі 2828грн. 00коп. не сплачена, що примусило позивача звернутися з позовом про примусове стягнення цієї суми.

         Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги позивача до відповідача  такими,  що підлягають  задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

        Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

        Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини (п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України).

        Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

       Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

       Згідно ст. 642 ч. 2 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

       Відповідно до ст. 644 ч. 1 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

      Згідно ст. 181 ч. 1 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Пропозиції позивача укласти договір викладені у формі виставлення рахунку № 957 від 02.12.2010р. та видаткової накладної, адресованих відповідачу, в яких містяться всі істотні умови: предмет договору, ціна та кількість товару. Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір постачання на запропонованих умовах, а саме: отримання товару шляхом підписання видаткової накладної.

З огляду на фактичні правовідносини, які склалися між позивачем і відповідачем встановлено, що сторонами по справі був вчинений правочин, який за своєю суттю є договором постачання.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 530 ЦК України не передбачає в якій саме формі повинна бути пред’явлена вимога. Як вбачається з матеріалів справи позивачем 25.02.2011р. була вручена відповідачу претензія, яка є вимогою в розумінні ст. 530 ЦК України, оскільки містить пряме посилання на спірну видаткову накладну № 957 від 02.12.2010р. Моментом пред’явлення вимоги вважається дата отримання відповідачем претензії – 25.02.2011р.

Виходячи з викладеного, семиденний строк оплати для відповідача наступив у період з 26.02.2011р. по 04.03.2011р. включно, а вже з 05.03.2011р. почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

         Підписавши та скріпивши печаткою акт звіряння взаєморозрахунків станом на 01.05.2011р. відповідач підтвердив факт наявність перед позивачем заборгованості в розмірі 2828грн.00коп.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити в установлений законом строк суму боргу в розмірі 2828грн.00коп, тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 400грн.00коп.

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом ОСОБА_3 підтверджуються письмовою домовленістю б/н від 14.03.2011р., відповідно до якої виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику правові послуги у зборі документів, підготовка позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський Друкарський Дім” м. Краматорськ про стягнення суми боргу, гонорар адвоката становить 400грн.00коп. Сплата позивачем послуг за зазначеним договором підтверджується квитанцією № 0023 від 14.03.2011р.

Одночасно, для того, щоб витрати позивача на правову допомогу вважались судовими витратами в розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката повинні бути підтвердженні відповідними документами.

За приписом ст.2 Закону України „Про адвокатуру”, адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Таким чином, належним підтвердженням повноважень адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

В підтвердження повноважень адвоката, позивачем до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №НОМЕР_1 від 07.11.2007р. на ім`я ОСОБА_3.

Виходячи з наведеного, суд робить висновок, що зазначені документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань та вартість цих послуг.

Однак суд вважає, що витрати по оплаті послуг адвоката є явно завищеними та такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”.

Водночас, положеннями пункту 33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року (протокол від 1-2 жовтня 1999 року № 6/VI) зазначено, що гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути розумно обґрунтованим за розміром. Аналогічні положення містяться і в пункті 3.4.1 Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийнятого делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 року.

При цьому, до факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, відносяться обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, необхідність виїзду у відрядження, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката тощо.

       Враховуючи вказане, а також беручи до уваги, що договором б/н від 14.03.2011р. сторони передбачили обов’язок адвоката тільки зібрати документи та підготувати позовну заяву, слід підкреслити позовна заява підписана безпосередньо позивачем в особі директора, гіпотетичний час на підготовку матеріалів позовної заяви, невисоку складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі № 13/34, суд робить висновок що вартість наданих послуг занадто завищеною,  неспіврозмірною з розміром заявлених вимог. Отже, суд вважає розумним обмежити розмір судових витрат по оплаті послуг адвоката сумою в 200грн.00коп.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавництво” Друкарський Двір” м. Слов’янськ (ідентифікаційний код 02469793) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський Друкарський Дім” м. Краматорськ (ідентифікаційний код 36916891) про: стягнення заборгованості у розмірі 2’828грн.00коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський Друкарський Дім” (юридична адреса: 84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Рози Люксембург, буд. 20, ЄДРПОУ 36916891, р/р 26006980113740 Донбаський філіал ВАТ „Кредит промбанк”, МФО 335593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавництво” Друкарський Двір” (юридична адреса: 84122, м. Слов’янськ, вул. Леніна, будинок 47, ЄДРПОУ 02469793, р/р 26004060364629 в ПАТ „Приватбанк” м. Донецька, МФО 335496) суму основного боргу в розмірі 2828грн.00коп., державне мито в сумі 102грн.00коп., витрати по сплаті інформаційно – технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.00коп., витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 200грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

В судовому засіданні 08.06.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2011р.

Суддя                                                               Макарова Ю.В.