Головуючий у 1 інстанції - Семіряд І.В.
Суддя-доповідач - Васильєва І.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2011 року справа №2а-2950/10/0542 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Васильєвої І.А.
суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.
при секретарі судового засідання: Дровнікова К.В.
за участю позивача: ОСОБА_2 (особисто)
від позивача представник: ОСОБА_3 ( за довіреністю від 28.12.2009 року)
від відповідача представника: ОСОБА_4 (за довіреністю від 28.02.2011 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м.Донецька на постанову Пролетарського районного суду м.Донецька від 08 листопада 2010 р. у справі № 2а-2950/10/0542 (головуючий І інстанції Семіряд І.В. ) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м.Донецька про про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунку пенсії ,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Пролетарського районного суду м. Донецька із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, вказавши що він віднесений до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом 3 групи у зв'язку з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Постановою Пролетарського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2010 року зобов’язано Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька провести перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_2 з 01.01.2005 року по 01.04.2007 року у відповідності зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 09 липня 2010 року постанову залишено без змін.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2007 року з 01.04.2007 року проведено перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
Виконуючи рішення Пролетарського районного суду м. Донецька та Донецького окружного адміністративного суду /Управління Пенсійного Фонду України не враховує норму Постанови КМУ № 1293 від 27.12.2005 року в частині збільшення державної пенсії в 3,5 рази, внаслідок чого позивач був змушений звернутися в суд із зазначеним позовом.
Постановою Пролетарського районного суду м. Донецька від 08 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені, зобов’язано УПФУ провести перерахунок пенсії по інвалідності з 01.01.2006 року у відповідності із постановою КМУ від 27.12.2005 року № 1293 із збільшенням в 3,5рази, а також зобов’язано УПФУ провести перерахунок пенсії з 01.01.2005 року по 01.04.2007 року у відповідності із ст. ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з шести мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову місцевого суду і постановити нову, якою у задоволенні вимог відмовити, зазначивши, що відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2007 року та постанови Пролетарського районного суду м. Донецька від 06 лютого 2010 року УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька було зобов’язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 у відповідності зі ст. ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з шести мінімальних пенсій за віком. Крім того, відділом Державної виконавчої служби були відкриті виконавчі провадження про примусове виконання вказаних постанов та закриті після їх повного виконання.
Представник відповідача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити ,а постанову суду першої скасувати та прийняти нову постанову якою у позовних вимогах відмовити повністю.
Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом встановлено, позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить (віднесений) до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка приймала участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; у 1986 році, з 14.03.1991 року перебуває на обліку в УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька, як інвалід 3 групи по захворюванню, пов'язаному з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 році та отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 22.07.1994 року, копією військового квитка позивача та документами наданими відповідачем. (а.с. 6,11-12, 23-26, 32).
З 01.06.2002 року, після перекомісії, позивачу безстроково встановлена 3 група інвалідності у зв»язку з участю по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, безстроково з 20.05.2003 року вказані група інвалідності встановлена, що підтверджується довідкою МСЕК серії 2-18 А В № 014180 та копією експертного висновку від 29.11.1990 року Донецької МСЕК. ( а.с. 7, 8 ).
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною і статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В ч. 1 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачений обов*язок Кабінету Міністрів України підвищувати конкретні розміри всіх пенсій відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Кабінет Міністрів України з метою здійснення подальших заходів щодо диференціації розмірів пенсій 27 грудня 2005 року прийняв постанову №1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої збільшено розмір пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - у 3,5 рази пенсія по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.
Відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1,призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Так відповідно до ч, 4 ст. 54 цього Закону України „Про статус та соціальний захист Громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по 1 групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком:
по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державною конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України „Про прожитковий мінімум ", а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії " згідно ст. 1 якого, прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру7 пенсії за віком, якій відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на
момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального права.
Враховуючи те, що відповідно до вимог ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне: оскільки Постанова КМУ № 1293 від 27.12.2005 року при застосуванні має разовий характер, вона не може регулювати ті правовідносини, які вже вирішені постановами судів: Пролетарського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2010 року та Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2007 року. Як зазначено в апеляційній скарзі відділом ДВС у Пролетарському районі м. Донецька були відкриті виконавчі провадження № 5000291 та № 20693470 про примусове виконання вказаних постанов та закриті після їх повного виконання. Отже питання примусового виконання вищевказаних постанов в судовому порядку не вирішувалося, що Пенсійний Фонд має враховувати при виконанні постанови. Крім того, відповідно до вимог ст. 255 КАС України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін, а також всі питання примусового виконання судових рішень в адміністративних справах вирішуються в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження» /ст. 257 КАС України/.
Завдяки великому обсягу судового рішення, в судовому засіданні 28 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька на постанову Пролетарського районного суду м.Донецька від 08 листопада 2010 р. у справі № 2а-2950/10/0542– залишити без задоволення.
Постанову Пролетарського районного суду м.Донецька від 08 листопада 2010 р. у справі № 2а-2950/10/0542-залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обзсязі.
Повний текст ухвали виготовлений 04 березня 2011 року
Головуючий: І.А. Васильєва
Судді: В.Г.Яманко
Е.Г.Казначеєв