Головуючий у 1 інстанції - Мороз Л.І.
Суддя-доповідач - Васильєва І.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2011 року справа №2а-5143/10/0530
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Васильєвої І.А.
суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.
розглянувши у прядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 08 грудня 2010 р. у справі № 2а-5143/10/0530 (головуючий І інстанції Мороз Л.І. ) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Лиман Донецької області про визнання дій неправомірними, та стягнення недоплаченої щомісячної допомоги "Дітям війни" ,-
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2010 року ОСОБА_2 (надалі позивач) звернувся до Краснолиманського міського суду Донецької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Лиман Донецької області про визнання дій неправомірними, та стягнення недоплаченої щомісячної допомоги "Дітям війни"
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”дітям війни пенсії підвищуються щомісячно на 30% мінімальної пенсії за віком. Але їй така надбавка не виплачувалась. Просить визнати дії УПФУ в м. Дружківці по не нарахуванню доплати “Дітям - війни”за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 02.06.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично здійснених виплат, у відповідності до вимог Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004р. неправомірними та зобов”язати зробити перерахунок.
Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 08 грудня 2010 р. у справі № 2а-5143/10/0530 позовна заява ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Лиман Донецької області про визнання дій неправомірними, та стягнення недоплаченої щомісячної допомоги "Дітям війни" –залишена без розгляду.
Суд першої інстанції обґрунтував своє рішення наступним: відповідно до ч. І ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого чим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який , якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. І ст.100 КАС адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Не погодившись з ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 08 грудня 2010 р. у справі № 2а-5143/10/0530 позивач подав апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду першої інстанції 06 грудня 2010 року та просив задовольнити його позовні вимоги а саме визнати дії УПФУ в м.Красний Лиман Донецької області по не нарахуванню доплати “Дітям - війни” за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 02.06.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично здійснених виплат у відповідності до вимог Закону України “Про соціальний захист дітей війни”від 18.11.2004р. неправомірними та зобов”язати зробити перерахунок.
Так позивачем був пропущєний строк для звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів справи позивач не ставив питання про поновлення строку на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, та позивачем зазначено ним не пропущенний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав з наступних підстав.
Право на судовий захист гарантується ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод особи, права і інтереси якої порушені. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може піддягати обмеженням, але їх застосування повинно зберігати пропорційність між: застосованими засобами та постановленою метою (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Воловік проти України» заява № 15123/03 від 06 грудня 2007 року).
Конституція України у ст. 46 гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсії, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
В ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що саме пенсія або виплати, які здійснюються за вибором громадянина замість пенсії - щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога підвищується за 30 відсотків мінімальної пенсії за віком .
Відповідно до ст. 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи забов»язані здійснювати функції щодо призначення (перерахунку), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування і виплати пенсій та надання соціальних послуг.
Тому зважаючи на наявність прямої норми Конституції України, яка гарантує здійснення державними органами належних за Законом України виплат сум пенсії з урахуванням встановленого підвищення дітям війни, за приписами ст. 8 Конституції України та вимог ст.ст. 99, 100 КАС України, при розгляді справ за Законом України «Про соціальний захист дітей війни» пропущений шестимісячний строк для звернення до суду не є підставою для залишення позовної заяви без розгляду або відмови в відкритті провадження в адміністративній справі.
Колегія суддів вважає посилання позивача на дані норми необгрунтовні оскільки відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Так позивачем був поданий адміністративний позов (а.с. 1).
Разом з тим відповідно ч.2 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Начас звернення позивача до суду 06.12.2010 року (а.с.1) діяла редакція ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлювала шестимісячний строк звернення до суду.
На піставі викладеного колегія суддів зазначає,що ніяких поважних причин для поновлення строку позивач не зазначив.
Колегія суддів вважає суд першої інстанції дійшов правильного висновку про пропущення строку без поважних причин.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції була надана належна оцінка доказам, зібраним у справі з достатньою повнотою і всебічністю, тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків місцевого суду. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.183,ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну сказгу ОСОБА_2 на ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 08 грудня 2010 р. у справі № 2а-5143/10/0530–залишити без задоволення.
Ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 08 грудня 2010 р. у справі № 2а-5143/10/0530-залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя І.А.Васильєва
Судді: В.Г.Яманко
Е.Г. Казначеєв