Головуючий у 1 інстанції - Чернік А.П.
Суддя-доповідач - Карпушова О.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2011 року справа №2а-426/10/1216
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Карпушової О.В.
суддів Василенко Л.А. , Гімона М.М.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області на постанову Марківського районного суду Луганської області від 23 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії, як інваліду війни, -
В С Т А Н О В И В :
09 грудня 2010 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області, в якому просив визнати дій відповідача щодо нарахування щомісячного підвищення до пенсії, як інваліду війни 2 групи позивачу в розмірах менших ніж встановленого законодавством з 01.07.2002 року по 01.01.2006 року незаконними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу інваліду війни 2 групи щомісячного підвищення пенсії інваліду війни в період з 01.07.2002 року по 01.01.2006 року в розмірі 350 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за відповідні роки та з урахуванням проведених витрат.
Постановою Марківського районного суду Луганської області від 23 грудня 2010 року вказаний позов задоволений в повному обсязі: визнано незаконними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії, як інваліду війни, у розмірі меншому за встановлений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за період з 01.07.2002 року по 31.12.2005 року та зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії інваліду війни ОСОБА_2 за період з 01.07.2002 року по 01.01.2006 року в розмірі 350 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлених у відповідні періоди, з урахуванням проведених виплат.
Відповідач не погодився з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати в зв’язку з порушенням норм матеріального права, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п.2 ч. ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом 2 групи по захворюванню, пов’язаному з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, знаходиться на обліку .у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено посвідченням та перебуває на пенсійному обліку у відповідача та отримує пенсію по 2 групі інвалідності відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до листа відповідача від 03.12.2010 року позивач отримував підвищення до пенсії, як інвалід 2 групи в період з 01.01.2000 року в сумі 58,17 грн. щомісяця відповідно до Постанови Кабміну України № від 26.07.1996 року № 836.
Спірним у справі є питання правомірності дій відповідача щодо відмови у перерахунку виплаченого позивачеві підвищення до пенсії у відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за період з 01.07.2002 року до 01.01.2006 року.
Тобто, позовні вимоги стосуються періоду з 01.07.2002 року до 01.01.2006 року.
Позивач звернувся з позовом до суду 09 грудня 2010 року.
Згідно абз.1 частини другої статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як на час подання цього позову, так і на момент прийняття судом оскаржуваної постанови відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися при виплаті йому відповідачем щомісячно пенсії. Звернення позивача до відповідача із заявою в порядку Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» з проханням сплатити певну суму грошей за минулий час (виконати вимоги закону тощо) не є передбаченою законом можливістю досудового порядку вирішення спору в розумінні частини четвертої статті 99 КАС України.
Згідно статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом позивач не звертався.
Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, тому вимоги позивача підлягають залишенню без розгляду, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.
Доводи позивача щодо не пропущений строк для звернення до адміністративного суду у адміністративному позові з посиланням на статтю 87 Закону України «По пенсійне забезпечення», не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Положення статті 87 Закону України від 05.11.1991 N 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до спірних правовідносин взагалі не повинні застосовуватися, в зв’язку з тим, що з 01.01.2004 року набрав чинності Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до п.16 розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. (Пункт розділу XV доповнено абзацом другим згідно із Законом N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005).
Відповідно до статті 46 Закону № 1058-ІV виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що її призначає і виплачує. Оскільки у правовідносинах, що є предметом розгляду у цій справі, нарахування спірних сум відповідачем не здійснювались, підстави для застосування статті 46 Закону № 1058-ІV відсутні.
Помилковим є і твердження щодо відсутності будь-яких строків на звернення до суду із цим позовом про перерахунок пенсії, оскільки сам перерахунок є похідним від визнання дій та бездіяльності неправомірними, а для їх оскарження статтею 99 КАС України встановлений певний строк. Така правова позиція міститься і в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2010 року в справі № К-47491/09.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що через порушення норм матеріального права суд першої інстанції невірно вирішив справу, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст.198 ч.1 п.4, ст.205 ч.1 п.3, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області на постанову Марківського районного суду Луганської області від 23 грудня 2010 року задовольнити частково.
Постанову Марківського районного суду Луганської області від 23 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії, як інваліду війни скасувати.
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії, як інваліду війни залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею чинності.
Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон