ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р.                                                            Справа № 5023/2825/11

вх. № 2825/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В. 

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. №38-1867 від 28.05.10 р.)

відповідача - не з"явився;    

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомцентр" ЛТД, м. Харків  

про стягнення 4253,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", м. Харків,  звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомцентр" ЛТД, 4253,91 грн. заборгованості та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 1181 від 01.03.02 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 квітня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 30 травня 2011 р.

27.05.2011 р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій уточнив суму основного боргу  та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за неналежне  виконання  зобов"язань за договором   у розмірі 5 399,73 грн.

Враховуючи, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв уточнення позовних вимог позивача як такі, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжив розгляд справи з їх урахуванням.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  30 травня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 14 червня 2011 р.

14 червня 2011 р. представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 5 399,73 грн. заборгованості та судові витрати.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду, не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

                    Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

01 березня 2002 р. між Комунальним підприємство "Харківські теплові мережі" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкомцентр" ЛТД (відповідач) був укладений договір про постачання теплової енергії № 1181 (далі - договір).

Відповідно до умов договору позивач (Енергопостачальна організація) зобов’язався   постачати  відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. договору,  а відповідач зобов’язався  оплачувати  одержану теплову  енергію за встановленими тарифами  (цінами) в терміни,  передбачені договором, а саме розділом 6 договору.

Згідно п.6.3. договору відповідач зобов’язався за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачувати попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. договору, є календарний місяць, по результатом якого підписується акт (в 3-х примірниках) на відпуск-отримання теплової енергії.

Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору  здійснив  відпуск теплової  енергії відповідачу та направив  на  його  адресу  рахунки на оплату спожитої теплової енергії. Факт користування тепловою енергією у приміщенні, в якому знаходився відповідач в спірний період, за адресою: м. Харків, пров. Кравцова, 7, підтверджується актом про включення опалення №173/14839 від 28.09.10 р. та актом відключення опалення, підписаними представниками сторін, належним чином засвідчені копії яких надані до матеріалів справи.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов’язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 року утворилась заборгованість в сумі 5 399,73 грн., яка до цього часу не погашена. Доказів на підтвердження оплати боргу за спірний період відповідач до суду не надав.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –5 399,73 грн.  правомірна та обгрунтована, така , що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.  

Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст.  526,  ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомцентр" ЛТД, м. Харків (61037, м. Харків, пр. Московський, 247, р/р № 26009008280000 у АКІБ «Укрсіббанку», МФО 351641, код ЄДРПОУ 01211259) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, розрахунковий рахунок 260333012313 у ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Харкова, МФО 351823, код ОКПО 31557119) 5 399,73 грн. грн. боргу, 102 грн.  державного мита та 236  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                          Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 20 червня  2011 року.