ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"29" січня 2008 р. | Справа № 22-28/613-06-13893 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.,
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 24.01.2008 р.
від позивача: Богач М.М., довіреність №17/01-30/79 від 09.01.2008р.;
від відповідача: Лабунський М.В., директор;
від прокуратури: Лянна О.А., посвідчення;
за участю представників сторін в судовому засіданні від 29.01.2008 р.
від позивача: Богач М.М., довіреність №17/01-30/79 від 09.01.2008р.;
від відповідача: Лабунський М.В., директор;
Кривцов С.А., довіреність №75 від 22.01.2007р.;
від прокуратури: Лянна О.А., посвідчення;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання заступника прокурора Котовської міськрайонної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Ягорлицької митниці
на рішення господарського суду Одеської області
від 14 грудня 2007р.
по справі № 8/212-07-6908
за позовом: Ягорлицької митниці
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лотос”
за участю у справі для представництва інтересів держави в особі Ягорлицької митниці Котовської міськрайонної прокуратури Одеської області
про відшкодування суми збитків у розмірі 296732,50 грн.
Сторони та прокуратура належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Присутнім в судових засіданнях представникам сторін та прокуратури роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки. Усних клопотань, в тому числі відводу суддям колегії не заявлено.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулося 24.01.2008р., оголошено перерву до 29.01.2008р..
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.12.2007р. по справі №22-28/613-06-13893 (суддя Торчинська Л.О.) відмовлено у задоволенні позову Ягорлицької митниці до ТОВ „Лотос” за участю у справі для представництва інтересів держави в особі Ягорлицької митниці Котовської міськрайонної прокуратури Одеської області про відшкодування суми збитків у розмірі 296732,50 грн., з посиланням на те, що: 1)матеріали справи свідчать про те, що фактично відповідач прийняв на відповідальне зберігання товар на умовах договору від 17.03.2006р., який було вилучено у порушників митних правил Котовською митницею, наведене спростовує доводи позивача щодо порушення відповідачем по справі умов договору від 01.07.2006р., так як на виконання наведеного договору товар відповідачу не передавався і на момент оформлення актів прийому-передачі товару від 30.06.2006р. позивач по справі ще не почав своєї діяльності; 2)договорами зберігання на ТОВ „Лотос” було покладено зобов’язання повернути майно митниці за її письмової вимоги (п.2.1.5 договорів), позивачем не надано до суду доказів того, що за договором від 17.03.2006р. така вимога була заявлена в межах строку дії договору, тобто до 15.04.2006р. (п.9.1 Договору), не розпорядився позивач продуктами харчування з обмеженими строками зберігання і після укладання іншого договору від 01.07.2006р., при цьому п.7 Порядку передачі митними органами майна, конфіскованого за рішеннями судів, органам державної виконавчої служби на митні органи покладено обов’язок передати конфісковане за рішенням суду майно до виконавчої служби у п’ятнадцяти денний термін, проте всупереч наведеним нормам права, позивач не вжив заходів щодо розпорядження майном належним чином після ухвалення Котовським міськрайонним судом постанов про конфіскацію спірного майна, зокрема шляхом організації його утилізації, що призвело до виникнення у відповідача додаткових витрат на зберігання товару; 3) встановлені судом обставини дають підстави для висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства, який безпідставно пропустив термін розпорядження товаром, не вжив усіх заходів, необхідних для належного виконання ним зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, що призвело до псування товару та визвало необхідність знищення та утилізації окремих видів товару, наведений висновок ґрунтується на зібраних по справі доказах та спростовує доводи позивача, який вважає, що саме неправомірні дії відповідача призвели до псування товару та спричинили збитки; 4) відповідно до вимог ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України, з огляду на наведену норму права, суд не приймає до уваги доводи позивача та представника прокуратури про неправомірність дій ТОВ „Лотос” щодо утилізації товару на виконання постанов Котовського міськрайонного суду, крім того, на час виконання ТОВ „Лотос” постанов Котовського міськрайонного суду, такі постанови були чинними, наведене вбачається з листів Котовського міськрайонного суду від 16.07.2007р. та від 13.12.2007р. № 39 постанови суду щодо товару, переданого на відповідальне зберігання ТОВ „Лотос” не були опротестовані або оскаржені згідно до вимог чинного законодавства, посилання позивача та представника прокуратури щодо опротестування органами прокуратури постанов Котовського міськрайонного суду щодо товару, який знаходився на відповідальному зберіганні ТОВ „Лотос” та, який було утилізовано у відповідності до постанов суду, не підтверджений зібраними по справі доказами та не має правового значення щодо визначення правомірності дій ТОВ „Лотос”, встановлення факту спричинення збитків та визначення їх розміру; 5) посилання позивача на порушення відповідачем умов п.п.2.1.6 та 2.1.7 Договору від 01.07.2006р. які, на думку позивача, призвели до спричинення збитків, суд вважає необґрунтованими, так як наведені умови договору передбачали відповідальність ТОВ „Лотос” за втрату або будь-яке ушкодження переданого митницею майна, проте, позивач не довів фактів втрати або ушкодження майна, як наслідок неправомірних дій відповідача, посилання на порушення умов п.2.1.8 договору від 01.07.2006р. суд вважає також безпідставним, оскільки 11.03.2006р. наказом Державної митної служби України № 182 затверджена комісія з питань ліквідації Котовської митниці, яка у термін з березня до серпня 2006р., тобто до моменту передавання товарно-матеріальних цінностей та зобов’язань - 17.08.2006р. Котовської митниці Ягорлицькій митниці не попередила ТОВ „Лотос” про припинення діяльності, що позбавило відповідача можливості попередити за один місяць сторону по договору відповідального зберігання про закінчення терміну придатності майна, між тим утилізацію і переробку товару, який знаходився тривалий термін на відповідальному зберіганні у ТОВ „Лотос”, було проведено на підставі відповідних судових рішень, які є обов’язковими для їх виконання відповідачем по цій справі; 6)після завершення утилізації, ТОВ „Лотос” провело розрахунки з заводом та бюджетом, що підтверджується платіжними дорученнями № 53 від 26.12.2006р., № 42 і 43 від 22.11.2006р., фінансовий звіт надіслано позивачу листом від 29.12.2006р, таким чином, доводи позивача про неодержання державними установами коштів, одержаних від утилізації шляхом переробки м’ясопродукції у кісну муку є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням №2171-07 від 20.12.2007р. звернувся заступник прокурора Котовської міськрайонної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Ягорлицької митниці, в якому просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 14.12.2007р. і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Ягорлицької митниці, стягнувши з ТОВ „Лотос” на користь Ягорлицької митниці збитки у розмірі 201810 грн. та штрафу в сумі 10090,50 грн., судові витрати покласти на відповідача, мотивуючи це тим, що: 1)господарським судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми чинного матеріального права та не враховано, що в порушення умов договору відповідального зберігання та ст. ст. 525, 526, 610, 611, 615 та 623 Цивільного кодексу України відповідач не виконав умов договору та без відома митниці розпорядився майном, яке було передано йому 01.07.2006р. на відповідальне зберігання за договором, відповідно до п. 2.1.7 договору відповідач не мав права користуватися майном та передавати його у користування будь-кому, оскільки п. 2.1.5 договору встановлено, що відповідач зобов’язаний повернути майно митниці за її письмовим розпорядженням не пізніше 3-х діб з моменту отримання такого зобов’язання, проте ТОВ „Лотос” не виконало зобов’язання щодо повернення майна, незважаючи на вимоги митниці, у зв’язку з чим у митниці виникло право на відшкодування прямих збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором відповідального зберігання; 2) судом не надано оцінки тому факту, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2001р. №1724 та спільного наказу Міністерства юстиції України та Державної митної служби України від 17.08.2001р. №46/5/571 передбачено порядок передачі митними органами майна, конфіскованого за рішенням суду, органам Державної виконавчої служби України, вказані нормативні акти передбачають, що конфісковане за рішенням суду майно передається митним органом державному виконавцю протягом 15 днів з моменту оформлення та підписання акту опису та арешту майна безпосередньо у місцях зберігання конфіскованого майна, 16.11.2006р. державним виконавцем ДВС у м. Котовськ, Котовському та Красноокнянському районах Одеської області здійснено виїзд до м. Одеса до ТОВ „Лотос” з метою проведення опису й арешту майна, що зберігалося у ТОВ „Лотос”, відповідно до актів, складених державним виконавцем, здійснити опис та арешт майна було неможливо у зв’язку з відсутністю його у відповідача; 3)господарським судом першої інстанції не надано ніякого висновку про те, що постанови Котовського міськрайсуду, в яких було доручено ТОВ „Лотос” здійснити утилізацію, до Ягорлицької митниці взагалі не надходили, та про їх винесення стало відомо лише після знищення майна; 4)висновок суду, що дії відповідача щодо знищення (утилізації) переданого на відповідальне зберігання майна, ґрунтуються на постановах Котовського міськрайонного суду Одеської області, не відповідає обставинам справи, оскільки в даних постановах ТОВ „Лотос” доручено здійснити утилізацію шляхом знищення майна в порядку, встановленому чинним законодавством, проте судом не досліджено, чи було проведено знищення майна відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №1340 від 25.08.1998р. „Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність державі, і розпорядження ним” та №1724 від 26.12.2001р. „Про порядок обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі цього майна органам державної виконавчої служби і розпорядження ним”; 5)при розгляді справи суд першої інстанції не надав ніякого значення висновку Вищого господарського суду України щодо майна, яке знаходилося під митним контролем, та його знищення повинно було бути проведено лише з дозволу митниці; 6) судом першої інстанції було зазначено про відсутність збитків, спричинених діями відповідача, проте вказаний висновок не відповідає обставинам справи та чинному законодавству, оскільки п. 2.1.7 та п. 2.3 договору відповідального зберігання передбачена відповідальність ТОВ „Лотос” за втрату (нестачу), пошкодження або знищення майна у розмірі його вартості, визначеної в акті прийому-передачі, то відповідно до цього відповідач погодився на відшкодування вартості майна у разі виникнення вищевказаних обставин.
29.01.2008р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ „Лотос” надійшов відзив на апеляційне подання Котовської міськрайонної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Ягорлицької митниці, в якому відповідач просить рішення господарського суду Одеської області від 14.12.2007р. залишити без змін, оскільки воно відповідає обставинам справи та чинному законодавству, а апеляційне подання –без задоволення, як таке, що не відповідає обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційного подання заступника прокурора Котовської міськрайонної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Ягорлицької митниці, заслухавши представників сторін та прокуратури, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з огляду на таке.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 17.03.2006р. між Котовською митницею Одеської області та ТОВ „Лотос” (зберігач) укладено договір відповідального зберігання, відповідно до умов якого Котовська митниця передає, а зберігач приймає на зберігання індивідуально визначене майно, яке вилучено у адміністративних справах про порушення митних правил та інше майно, що переходить у власність держави в асортименті та кількості, що зазначене в акті прийому-передачі, який є додатком та невід’ємною частиною договору.
Матеріали справи свідчать про те, що:
1) 21.03.2006р. згідно з видатковою накладною № 55 та акту прийому-передачі Котовською митницею передані ТОВ „Лотос” на відповідальне зберігання яблука свіжі (1638 кг) та помідори (546 кг).
Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27.04.2006р. у справі №3-2583/2006р. вантаж свіжих яблук, вагою 1638 кг, на суму 8190 грн. та вантаж свіжих помідорів, вагою 546 кг, вартістю 5460 грн., вилучений у гр. Єжова Р.В. та конфіскований на користь держави.
2) 05.05.2006р. актом прийому-передачі Котовською митницею передана на відповідальне зберігання ТОВ „Лотос” корейка заморожена, вагою 800 кг, вартістю 20000 грн..
Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 06.06.2006р. по справі №3-3492/2006р. м’ясопродукти –корейку заморожену, вагою 800 кг, передано на утилізацію.
3-6) 14.05.2006р. за актом прийому передачі Котовська митниця передала на відповідальне зберігання ТОВ „Лотос” стегенця курячі, вагою 3375 кг, вартістю 33750 грн., стегенця курячі, вагою 6495 кг, вартістю 32475 грн., стегенця курячі, вагою 6375 кг, вартістю 31875 грн., всього на суму 98100 грн..
Постановою Котовського міжрайонного суду Одеської області від 30.06.2006р. по справі №3-4035/2006 вантаж курячих стегенець, вагою 3375 кг, вартістю 33750 грн. конфіскований на користь держави та передано на утилізацію.
Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26.09.2006р. по справі №3-4294/2006 вантаж м’ясної продукції – курячих стегенець, вагою 6495 кг, вартістю 32475 грн., конфісковано на користь держави та постановлено вилучену продукцію передати на переробку.
Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26.09.2006р. по справі №3-4284/2006р. вантаж м’ясної продукції –курячих стегенець вагою 6375 кг, вартістю 31875 грн. конфісковано на користь держави та постановлено вказану продукцію передати на переробку.
7-8) 17.05.2006р. відповідно до акту прийому-передачі Котовською митницею передані на відповідальне зберігання ТОВ „Лотос” помідори свіжі (2430кг та 2424кг) на суму 48540 грн..
Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 30.06.2006р. у справі №3-4034/2006р. вантаж свіжих помідорів, вагою 2430 кг, вартістю 24300 грн., конфіскований на користь держави.
9-12) 22.05.2006р. актом прийому-передачі Котовською митницею передано на відповідальне зберігання ТОВ „Лотос” м’ясо свинини, загальною вагою 300 кг (4х75кг), загальною вартістю 9000 грн..
Постановами Котовського міськрайонного суду Одеської області від 22.06.2006р. вантаж м’яса свинини виробництва Бразилії загальною вагою 300 кг, вартістю 9000 грн. конфіскований на користь держави та переданий на утилізацію.
13) 05.06.2006р. згідно з актом прийому-передачі Котовською митницею передана на відповідальне зберігання ТОВ „Лотос” цибуля свіжа у кількості 2010 кг на суму 5025 грн..
Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 05.07.2006р. по справі №3-4033/2006, вантаж цибулі вагою 2010 кг, загальною вартістю 5025 грн. звернутий на користь держави.
14) 05.06.2006р. Котовською митницею актом прийому-передачі передані на відповідальне зберігання ТОВ „Лотос” стегна курячі, вагою 688 кг, на суму 7495 грн..
Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 05.07.2006р. по справі №3-4031/2006 вантаж м’ясної продукції – стегна курячі, вагою 688 кг, на суму 7495 грн. конфісковано на користь держави.
Відповідно до наказу Державної митної служби України від 08.02.2006р. №93 з 01.07.2006р. розпочала свою діяльність Ягорлицька митниця.
У зв’язку з ліквідацією Котовської митниці Одеської області ТОВ „Лотос” передало Котовській митниці за актом прийому-передачі від 30.06.2006р. майно, а саме: 1)заморожена корейка –800 кг, 2) стегенця курячі -3375 кг, 3)стегенця курячі –6495 кг, 4)стегенця курячі –6375 кг, 5) помідори свіжі –2430 кг, 6)помідори свіжі -2424 кг, 7-10)м’ясо свинини по 75 кг, всього 300 кг, 11) цибуля свіжа в сітках 2010 кг, 12) стегна курячі –688 кг, 13) яблука свіжі –1638 кг, 14) помідори свіжі –546 кг, встого передано майна на суму 201810 грн..
01.07.2006р. Котовська митниця Одеської області передала Ягорлицькій митниці Одеської області за актом приймання передачі майно, яке було на відповідальному зберігання в ТОВ „Лотос” згідно з вищенаведеним переліком на суму 201810 грн..
01.07.2006р. Ягорлицька митниця Одеської області (митниця) та ТОВ „Лотос” (зберігач) уклали договір відповідального зберігання щодо товарів №10, які вилучаються Ягорлицькою митницею у відповідності до Митного кодексу України під час здійснення діяльності та передаються на відповідальне зберігання до вирішення питання про конфіскацію таких товарів та їх реалізацію, утилізацію або знищення.
01.07.2006р. Ягорлицька митниця Одеської області на виконання умов договору відповідального зберігання №10 від 01.07.2006р. передала ТОВ „Лотос” за актом прийому-передачі майно згідно з вищенаведеним переліком на суму 201810 грн., яке повинно було зберігатися за адресою: м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 6.
Відповідно до умов п. 2.1.3, п. 2.1.5, п. 2.1.6 договору відповідального зберігання №10 зберігач зобов’язаний: 1) вжити всі необхідні заходи для забезпечення зберігання майна з моменту його передачі та до моменту повернення його митниці; 2)повернути майно митниці за її письмовим розпорядженням не пізніше трьох діб з моменту отримання такого розпорядження; 3) нести повну матеріальну відповідальність (у розмірі вартості переданого майна, зазначеній в акті прийому-передачі) за втрату або будь-яке пошкодження переданого митницею майна незалежно від причин ушкодження або втрати, з моменту одержання майна від митниці до закінчення його зберігання, у тому числі за несвоєчасне інформування митниці про стан майна.
Пунктом 2.1.7 договору встановлено, що зберігач не має права користуватися майном та передавати його у користування будь-кому, також йому забороняється самостійно розпоряджатися майном, а саме в частині його знищення, утилізації, переробки, продажу без дозволу митниці, звертатися до будь-яких органів влади з приводу вирішення питання щодо розпорядження майном.
Оскільки Ягорлицькою митницею не надавалися вказівки щодо розпорядження вилученою на користь держави продукцією, яка за весь час зберігання на складі ТОВ „Лотос” псувалася в силу своїх характеристик, ТОВ „Лотос” по мірі псування продукції зверталося до суду з клопотаннями дозволити проведення знищення продукції, про що свідчить наступне:
1) Постановою Котовського міськрайонного суду від 05.07.2006р. доручено директору ТОВ „Лотос” Лабунському М.В. здійснити утилізацію вантажу помідорів свіжих вагою 2430, конфіскованих постановою Котовського міськрайонного суду від 30.06.2006р., шляхом його знищення у порядку, встановленому чинним законодавством
2)Постановою Котовського міськрайонного суду від 05.07.2006р. доручено директору ТОВ „Лотос” Лабунському М.В. здійснити утилізацію вантажу помідорів свіжих вагою 2424, конфіскованих постановою Котовського міськрайонного суду від 30.06.2006р., шляхом його знищення у порядку, встановленому чинним законодавством.
13.07.2006р. ТОВ „Лотос” складено акт про знищення неякісних та небезпечних фруктів та овочів виробництва Туреччини згідно з постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 30.06.2006р. по справах №3-4034/2006 та №3-4036/2006, яким підтверджено знищення небезпечних овочів –помідорів свіжих, вагою 4854 кг, шляхом захоронення на міському звалищі побутових відходів згідно з договором №5 від 26.04.2006р. про захоронення побутових відходів відповідно до Закону України „Про вилучення із обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції.
3) Постановою Котовського міськрайонного суду від 10.07.2006р. доручено директору ТОВ „Лотос” Лабунському М.В. здійснити утилізацію вантажу цибулі, вагою 2010 кг, конфіскованих постановою Котовського міськрайонного суду від 05.07.2006р., шляхом його знищення у порядку, встановленому чинним законодавством.
13.07.2006р. ТОВ „Лотос” складено акт про знищення неякісних та небезпечних фруктів та овочів виробництва Туреччини згідно з постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 05.07.2006р. по справі №3-4033/2006, яким підтверджено знищення небезпечних овочів – цибулі, вагою 2010 кг, шляхом захоронення на міському звалищі побутових відходів згідно з договором №5 від 26.04.2006р. про захоронення побутових відходів відповідно до Закону України „Про вилучення із обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції”.
4) Постановою Котовського міськрайонного суду від 10.07.2006р. доручено директору ТОВ „Лотос” Лабунському М.В. здійснити утилізацію вантажу помідорів свіжих вагою 546 кг та яблук свіжих вагою 1638 кг, конфіскованих постановою Котовського міськрайонного суду від 27.04.2006р., шляхом його знищення у порядку, встановленому чинним законодавством.
20.07.2006р. ТОВ „Лотос” складено акт про знищення неякісних та небезпечних фруктів та овочів виробництва Туреччини згідно з постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27.04.2006р. по справі №3-2583/2006 та постанови головного держсанлікаря Ширяївського району від 12.04.2006р., яким підтверджено знищення небезпечних яблук та помідорів шляхом захоронення на міському звалищі побутових відходів згідно з договором №5 від 26.04.2006р. про захоронення побутових відходів відповідно до Закону України „Про вилучення із обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції”
6) Постановою Котовського міськрайонного суду від 09.10.2006р. доручено директору ТОВ „Лотос” Лабунському М.В. здійснити утилізацію м’ясної продукції –курячих стегон, вагою 6495 кг, іноземного виробництва, конфіскованих постановою суду від 28.09.2006р., шляхом знищення зазначеної шкідливої продукції у порядку, встановленому чинним законодавством.
7) Постановою Котовського міськрайонного суду від 09.10.2006р. доручено директору ТОВ „Лотос” Лабунському М.В. здійснити утилізацію м’ясної продукції –курячих стегон, вагою 6375 кг, іноземного виробництва, конфіскованих постановою суду від 26.09.2006р., шляхом знищення зазначеної шкідливої продукції у порядку, встановленому чинним законодавством.
03.11.2006р. та 06.11.2006р. ТОВ „Лотос” направляло на адресу Ягорлицької митниці Одеської області листи №30 та №33, в яких просило надіслати представника для участі в утилізації небезпечної м’ясопродукції на Костопільському ветсанзаводі.
01.12.2006р. комісією у складі: директор ДП „Костопільський ветсанзавод”, представник ТОВ „Лотос”, начальник виробничого цеху ДП „Костопільський ветсанзавод”, складено акт про утилізацію (знищення) вилученої з обігу неякісної та небезпечної м’ясопродукції, яким засвідчено, що на виконання постанов Котовського міськрайонного суду Одеської області від 06.06.2006р., 22.06.2006р., 30.06.2006р, 05.07.2006р., 09.10.2006р. в період з 22.11.2006р. по 01.12.2006р. на Костопільському ветсанзаводі ТОВ „Лотос” проведено утилізацію м’ясопродуктів шляхом переробки у м’ясо-кісткову муку.
При здійсненні інвентаризації Ягорлицькою митницею Одеської області виявлено нестачу всього майна, що є, на думку позивача, свідченням порушення з боку ТОВ „Лотос” умов договору відповідального зберігання №10 від 01.07.2007р., у зв’язку з чим Ягорлицька митниця Одеської області звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ „Лотос” про стягнення суми збитків (вартості неправомірно знищеного майна, переданого на зберігання згідно з умовами договору №10 від 01.07.2006р., а саме: 201810 грн. та штраф у сумі 10090,50 грн., з посиланням на те, що відповідачем порушено умови договору відповідального зберігання, оскільки він самовільно без дозволу позивача розпорядився переданим йому на відповідальне зберігання майном, чим завдав істотних збитків Ягорлицькій митниці Одеської області.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст. 526 Цивільного кодексу України, за якою зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Порушенням зобов’язання, згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері
господарювання, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів)
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов’язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов’язання перед кредитором; прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих простроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не спричинено умисно або через необережність його самого або тих осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.
Законом України „Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції” від 14.01.2000р. встановлено, що неякісною та небезпечною продукцію є, зокрема, продукція, під час маркування якої порушено встановлені законодавством вимоги щодо мови маркування та (або) до змісту і повноти інформації, яка має при цьому повідомлятися; продукція, строк придатності якої до споживання або використання закінчився; продукція, на яку немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують якість та безпеку продукції.
Статтею 5 зазначеного Закону передбачено обов’язкове вилучення неякісної та небезпечної продукції з обігу, більш того, згідно зі ст. 22 цього Закону особи, винні в порушенні законодавства про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції, несуть згідно з законом дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за невилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції.
Як вбачається із матеріалів справи (постанов Котовського міськрайонного суду від 27.04.2006р., 06.06.2006р., 22.06.2006р., 30.06.2006р., 05.07.2006р., 26.09.2006р., які наявні у матеріалах справи та супровідними листами надіслані до митного органу для виконання,) конфіскована на користь держави продукція, що є предметом даного спору, вищезазначеними постановами суду була визнана неякісною та небезпечною та підлягала утилізації або переробці.
Крім того, у матеріалах справи наявні постанови Котовського міськрайонного суду від 05.07.2006р., 10.07.2006р., 09.10.2006р., якими директору ТОВ „Лотос” доручено здійснити утилізацію вказаної продукції.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення ТОВ „Лотос” умов п.2.1.7 договору від 01.07.2006р., згідно до яких, на думку позивача, відповідач був позбавлений права на звернення до судових інстанцій з метою вирішення питання про утилізацію або знищення переданого на відповідальне зберігання товару.
Проте, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає такі доводи безпідставними та такими, що невідповідають вимогам діючого законодавства.
Статтею 129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, встановлено, що обов’язковість рішення суду є однією із основних засад судочинства.
Господарським судом першої інстанції правомірно не прийняті до уваги посилання митного органу на те, що відповідач був позбавлений права на звернення до судових інстанцій з метою вирішення питання про утилізацію або знищення переданого на відповідальне зберігання товару, оскільки відповідно до ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
За таких обставин, судова колегія погоджується із висновками місцевого господарського суду щодо відсутності факту порушення відповідачем договору відповідального зберігання шляхом самостійного розпорядження продукцією.
Відповідно до норм ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається із матеріалів справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції, позивач не вжив заходів щодо розпорядження майном, зокрема шляхом організації його утилізації після постановлення судом відповідних рішень, чим порушив чинне законодавство.
Згідно з п.7 Порядку передачі митними органами майна, конфіскованого за рішеннями судів, органам державної виконавчої служби на митні органи покладено обов’язок передати конфісковане за рішенням суду майно до виконавчої служби у п’ятнадцяти денний термін.
В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач намагався до листопада 2006 року передати органам Державної виконавчої служби України конфісковане майно, що свідчить про те, що всупереч наведеним нормам права, Ягорлицькою митницею Одеської області не вжито заходів щодо розпорядження майном належним чином після ухвалення Котовським міськрайонним судом постанов про конфіскацію спірного майна, зокрема шляхом організації його утилізації, що призвело до виникнення у відповідача додаткових витрат на зберігання товару.
Відповідно до матеріалів справи рішення про конфіскацію переданих на відповідальне зберігання яблук свіжих (1638кг) та помідорів (546кг), термін зберігання яких відповідно до Технічних умов Державного стандарту України ДСТУ 3246-95 не більш як 48 годин, прийняте 27.04.2006р., у встановлений нормативними актами термін розпорядження митного органу не надійшло. Згідно з постановою Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 11.04.2006р., якщо товар до реалізації не придатний, то реалізацію заборонено, рішення про утилізацію прийняте 10.07.2006р., товар знищено 20.07.2006р..
За таких обставин, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства, який безпідставно пропустив строк розпорядження майном, не вжив усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, що призвело до псування товару та визвало необхідність знищення та утилізації окремих видів товару.
Вищий господарський суд України у постанові від 18.07.2007р. по справі №28/613-06-13893, якою касаційна скарга Ягорлицької митниці була задоволена частково, рішення господарського суду Одеської області від 26.02.2007р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2007р. у справі №28/613-06-13893 скасовано, а справу передано на новий розгляд, зазначив, що судами не було досліджено та встановлено обставинами справи щодо того, чи за всіма справами, які розглядав Котовський міськрайонний суд Одеської області, керівнику позивача надано дозвіл на здійснення утилізації товарів, що були передані на позивачем відповідачу на відповідальне зберігання, та чи були дані постанови оскаржені чи опротестовані.
На вимогу Вищого господарського суду України господарським судом Одеської області зроблено запит щодо оскарження постанов Котовського міськрайонного суду про порушення митних правил.
Як вбачається із листів Котовського міськрайонного суду від 16.07.2007р. та від 13.12.2007р. № 39 постанови Котовського міськрайонного суду щодо товару, переданого на відповідальне зберігання ТОВ „Лотос” не були опротестовані або оскаржені згідно з вимогами чинного законодавства.
Прокуратурою та Ягорлицькою митницею Одеської області не надано доказів в підтвердження опротестування та оскарження постанов Котовського міськрайонного суду, котрими надавалися керівнику ТОВ „Лотос” повноваження на утилізацію продуктів, за таких обставин, посилання позивача та представника прокуратури щодо опротестування органами прокуратури постанов Котовського міськрайонного суду щодо товару, який знаходився на відповідальному зберіганні ТОВ „Лотос” та, який було утилізовано відповідно до постанов суду, не підтверджений зібраними по справі доказами та не має правового значення щодо визначення правомірності дій ТОВ „Лотос”, встановлення факту спричинення збитків та визначення їх розміру.
Посилання позивача на порушення відповідачем умов п.п.2.1.6 та 2.1.7 Договору від 01.07.2006р. які, на думку позивача, призвели до спричинення збитків, є також необґрунтованими, оскільки наведені умови договору передбачали відповідальність ТОВ „Лотос” за втрату або будь-яке ушкодження переданого митницею майна, проте позивач не довів фактів втрати або ушкодження майна, як наслідок неправомірних дій відповідача.
Посилання на порушення умов п.2.1.8 договору від 01.07.2006р. колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції вважає також безпідставним, з тих підстав, що 11.03.2006р. наказом Державної митної служби України № 182 затверджена комісія з питань ліквідації Котовської митниці, яка у термін з березня до серпня 2006р., тобто до моменту передавання товарно-матеріальних цінностей та зобов’язань 17.08.2006р. Котовської митниці Ягорлицькій митниці не попередила ТОВ „Лотос” про припинення діяльності, що позбавило відповідача можливості попередити за один місяць сторону по договору відповідального зберігання про закінчення терміну придатності майна.
Утилізацію і переробку товару, який знаходився тривалий термін на відповідальному зберіганні у ТОВ „Лотос”, було проведено на підставі відповідних судових рішень, які є обов’язковими для їх виконання відповідачем по цій справі, за таких обставин, доводи позивача про самостійне розпорядження товаром з боку відповідача є безпідставними та спростовуються зібраними по справі доказами.
Згідно з вимогами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Всупереч вимогам наведеної норми права, позивач та прокуратура не посилаються на будь-які спеціальні норми матеріального права в обґрунтування своїх доводів, не довели обставин щодо спричинення збитків діями відповідача відносно переданого на відповідальне зберігання товару.
Як встановлено під час судового розгляду справи, передані на відповідальне зберігання овочі у зв’язку із тривалим терміном їх зберігання після вилучення митним органом не були придатні для продажу або використанню у будь-якому виді у зв’язку із їх повним псуванням. М’ясна продукція була утилізована шляхом її переробки у м’ясокісну муку. Ці обставини визнані сторонами по справі та підтверджені зібраними по справі доказами.
Зокрема, м’ясна продукція, яка підлягала утилізації на підставі відповідних судових рішень, була передана для утилізації на Державне підприємство „Костопільський Ветсанзавод”, що підтверджується видатковими накладними № 19 від 13.11.2006р. та №21 від 21.11.2006р. та утилізована шляхом переробки у м’ясокістну муку, що підтверджується актом від 01.12.2006р. та товаротранспортною накладною № 147 від 01.12.2006р.
Після завершення утилізації, ТОВ „Лотос” провело розрахунки з заводом та бюджетом, що підтверджується платіжними дорученнями № 53 від 26.12.2006р., № 42 і 43 від 22.11.2006р. Фінансовий звіт надіслано позивачу листом від 29.12.2006р.
За таких обставин, доводи позивача про неодержання державними установами коштів, одержаних від утилізації шляхом переробки м’ясопродукції у кісну муку є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи наведені обставини та відсутність в договорах відповідального зберігання посилання на строки зберігання і реалізації швидкопсувних продуктів харчування, відсутність своєчасного письмового розпорядження позивача відносно переданого на відповідальне зберігання товару, що призвело до їх псування і непридатності до використання, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку про правомірність дій відповідача, який у відповідності до норм ст.ст. 945, 960 Цивільного Кодексу України, мав право самостійно без розпорядження позивача змінити спосіб зберігання, інші умови зберігання або продати товар або його частину.
Окрім того, у відповідності з п.16 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.98р. №1340, майно, якість якого не відповідає вимогам стандартів, небезпечне в санітарно-епідемічному відношенні та інше або не придатне для реалізації, підлягає переробці або знищенню (утилізації).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003р. № 607 затверджений Порядок організації митних аукціонів, реалізації товарів і транспортних засобів на митних аукціонах, товарних біржах або через підприємства торгівлі, а також розпорядження окремими видами товарів, що не підлягають реалізації, яким встановлено, що товари, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, у тому числі товари –предмети порушення митних правил, вилучені відповідно до Митного кодексу України, підлягають реалізації з урахуванням строку їх придатності до винесення судом рішення про конфіскацію.
Відповідно до вимог ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною.
Враховуючи, що неякісна та небезпечна продукція підлягає вилученню із обігу та не може бути реалізована за будь-яких умов, первісна вартість продукції, яка була наведена сторонами при передачі її на відповідальне зберігання, не може бути прийнята у якості суми нанесених збитків.
Крім того, слід відмітити, що товар, який був переданий на відповідальне зберігання ТОВ „Лотос”, не мав будь-яких документів про його якість, дослідження якості товару у відповідності до вимог ст.ст.375, 382 Митного кодексу України митними органами не проводилось, а тому товар не міг бути реалізований в Україні, що визнається сторонами по справі. Окрім того, експертна оцінка щодо визначення вартості товару митними органами також не проводилась.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність збитків, спричинених діями відповідача по справі, а доводи позивача про нанесення державі збитків з боку ТОВ „Лотос” вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Наведений висновок суду ґрунтується також на нормах іншого законодавства, які стосуються предмету та обставин спору. Зокрема, нормах Закону України „Про виконавче провадження”, Закону України „Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції”, Закону України „Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини”, Постанови Кабінету Міністрів України № 509 від 24.01.2001р. „Про затвердження загальних вимог до здійснення переробки утилізації, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції”, Постанови Кабінету Міністрів України № 985 від 11.07.2002р. „Про порядок розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду та переданим органам державної виконавчої служби”, а також листа Державного департаменту ветеринарної медицини від 23.04.2002р. № 15-1-2-5/755 „Щодо використання харчових продуктів та продовольчої сировини імпортного і невизначеного походження”.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду слід залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційне подання заступника прокурора Котовської міськрайонної прокуратури –без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від 14.12.2007р. по справі №22-28/613-06-13893 залишити без змін, апеляційне подання –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: О.Т. Лавренюк