СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
24 січня 2008 року | Справа № 2-29/10454-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Плута В.М.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
представник позивача - Льохіна Ганна Володимирівна, довіреність № 2325 від 11.12.07 - Державне підприємство "Кримське республіканське протизсувне управління";
представник відповідача - Халецький Олег Вячеславович, довіреність № б/н від 01.03.07 - Дочірнє державне Унітарне підприємство пансіонат "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МІГ";
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 01.11.2007 у справі № 2-29/10454-2007,
за позовом Державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління" (вул. Горького, 30, Ялта, 98600)
до Дочірнього державного унітарного підприємства пансіонату "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МІГ" (вул. Пушкіна, 1, Морське, місто Судак, 98033)
про стягнення заборгованості у сумі 47238,36 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором №86-Ф у розмірі 47238,36грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачував кошти на відновлення та капітальний ремонт берегозахісних споруд, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість в сумі 47238,36грн., яку він самостійно не погашає.
Заявою від 22.10.2007 позивач змінив предмет позову та просив господарський суд стягнути з відповідача 23919,11грн.
Відповідач, у відзиві на позов, проти позовних вимог заперечував, посилається на те, що в порушення умов договору №86 позивач не передав у користування відповідачу майно, відповідно не настав момент, з яким пов'язаний початок дії договору. Таким чином договір не вступив у дію та залишився невиконаним сторонами.
Крім того, відповідач посилається на ненадання позивачем протягом 2003-2006 років розрахунку коштів, які підлягають перерахуванню на відновлення та капітальний ремонт берегозахісних споруд, що є порушенням умов договору №86-ф.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.11.2007 (суддя О.І. Башилашвілі) в позові відмовлено.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду скасувати.
Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення господарського суду прийнято при неповно встановлених обставинах справи при невідповідності висновків суду дійсним договірним зобов'язанням між сторонами.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
30.04.2002 між сторонами у справі укладено договір користування берегозахісними, протизсувними та пляжними спорудами за №86 (а.с.9).
Згідно умовам договору управління надає користувачеві берегозахісні споруди курорту «Морське»Судакського району, IV комплекс, ділянка откосо-ступінчатої набережної довжиною 50м, згідно додатку №2 договору.
Відповідно до пункту 3.1.1. договору, управління зобов'язано протягом 10 днів з моменту підписання договору надати користувачеві вказане майно відповідно до акту складу майна (додаток 1).
У пунктах 3.2.2-3.2.4 договору, користувач прийняв на себе зобов'язання нести витрати, пов'язані з користуванням майном, забезпечувати виконання норм протизсувного режиму і технічних умов управління. Своєчасно проводити поточний ремонт майна за рахунок власних коштів.
Відповідно до пункту 7.1 договору, договір набирає сили з моменту передачі майна в користування та діє 20 років.
Крім того, 30.04.2002 між сторонами у справі укладено договір №86-Ф (а.с.12), відповідно до якого, відповідач зобов'язався передавати управлінню засоби на відновлення та капітальний ремонт майна, визначеного договором №86 від 30.04.2002 відповідно до Постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим №68 від 11.03.1997 та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до пунктів 2.1 договору №86-Ф, перерахування коштів відповідачем, повинно проводитися на розрахунковий рахунок управління щокварталу, не пізніше 5 числа місяця, наступного за кварталом, рівними частками.
Пунктом 2.2 договору №86-Ф, встановлено, що засоби, що передаються за перший рік дії договору складають 7688грн. без урахування ПДВ згідно додатку №1.
Викладене свідчить про те, що сторони уклали два договори, відповідно до яких, у них виникли взаємні зобов'язання згідно по передачі в користування певного майна у позивача та по фінансуванню робіт пов'язаних з відновленням та капітальним ремонтом отриманого майна.
Відповідно до статті 765 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. Передача наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про встановлення того факту, що між сторонами не був належним чином оформлений та підписаний акт прийому-передачі майна по договору №86.
Посилання позивача на те, що таким актом є акт складу майна, що надається у користування та є додатком до договору (а.с.10), судова колегія вважає, що цей акт не може підтверджувати факт прийому та передачі майна, оскільки він не містить у собі відомостей про фактичний прийом-передачу цих відомостей, та лише підтверджує склад майна яке повинно було передаватися.
Відповідно до статті 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Переписка між сторонами (а.с.51-52) на яку посилається позивач, також не може бути доказом прийняття відповідачем майна та фактичного користування ним.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стаття 34 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи те, що договір №86 не почав діяти внаслідок не оформлення сторонами акту прийому-передачі, тобто позивач фактично не передав відповідачу майно, судова колегія вважає, що у відповідача не виникло зобов'язання по сплаті платежів в порядку договору №86-Ф, отже відповідно відсутні підстави для задоволення позову.
На підставі висловленого, апеляційна інстанція вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм законодавства та при повно встановлених обставинах справи, у зв'язку з чим воно підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.11.2007 у справі № 2-29/10454-2007 залишити без змін.
Апеляційну скаргу державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління" залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді В.М. Плут
І.В. Черткова