ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
"30" січня 2008 р. справа № 7/137
Суддя Желік Б.Є. , розглянувши матеріали, де
позивач Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
відповідач Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз"
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 6.10.2004р. суд затвердив Мирову угоду від 17.08.2004р., яку у процесі судового розгляду справи було укладено між позивачем і відповідачем (а.с. 81-82).
28.01.2008р. до суду від позивача, ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” надійшла заява про приведення судом зазначеної ухвали у відповідність до вимог ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження”. Зокрема, позивач просить вказати в ухвалі наступні дані: місцезнаходження стягувача і боржника; дату набрання чинності рішенням; строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, а також скріпити ухвалу гербовою печаткою суду (а.с. 84-85).
Розглянувши заяву позивача, дослідивши процесуальний документ суду, про приведення якого у відповідність до вимог ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” подана заява, суд дійшов висновку, що заява позивача задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Порядок затвердження господарським судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі судового провадження регулюється положеннями ст. 78 ГПК України, а зміст ухвали, що виноситься господарським судом у разі якщо спір не вирішується по суті, встановлений ст. 86 ГПК.
Зокрема, частиною другою ст. 86 вказаного Кодексу передбачено, що ухвала господарського суду має містити:
1) найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням посад);
2) стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала;
3) мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство;
4) висновок з розглянутого питання;
5) вказівку на дії, що їх повинні вчиняти сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.
Оскільки наведений перелік є вичерпний і не вимагає передбачення в ухвалі господарського суду відомостей, про які йдеться у заяві позивача, а саме: місцезнаходження стягувача і боржника; дата набрання чинності рішенням; строк пред’явлення виконавчого документа до виконання; скріплення ухвали гербовою печаткою суду, то слід визнати , що ухвала суду від 6.10.2004р. у цій справі повністю відповідає вимогам чинного Господарського процесуального кодексу України.
Пункт 2 частини 2 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” відносить до виконавчих документів у т.ч. ухвали суду у господарських справах у випадках, передбачених Законом.
Відповідно до частини першої ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Отже, виконавчим документом згідно до наведеної статті Кодексу є наказ.
Що стосується ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди відповідно до ст. 78 ГПК, то оскільки ні ця стаття, ні ст. 116 Кодексу, ні будь-який інший закон відповідно до п.2 частини 2 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”, не відносять цей процесуальний документ господарського суду до виконавчих, то вимогу позивача про приведення ухвали від 6.10.2004р. у цій справі до вимог ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження”, слід визнати такою, що не заснована на чинному законодавстві.
Ґрунтуючись на викладеному, керуючись ст.ст. 3, 19 Закону України “Про виконавче провадження, ст.ст. 78, 86, 89 116 ГПК України, с у д –
У Х В А Л И В:
Відмовити позивачу у задоволенні заяви про приведення ухвали суду від 6.10.2004р. у цій справі до вимог ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження”.
Суддя Желік Б.Є.