Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
20 червня 2011 р. №2а-14777/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,
при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,
за участю: представника позивача - Литвин Г.В.,
відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд стягнути в примусовому порядку з гр.ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості, незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 4030 грн. 85 коп. (чотири тисячі тридцять грн. 85 коп.).
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимог підтримала та просила суд адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач – ОСОБА_2 – у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, у відповідності до вимог статей 33, 35 КАС України, на адресу суду надійшло повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до ч.11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, за наявними в ній доказами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29 березня 2006 року гр. ОСОБА_2 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Зміївського районного центру зайнятості, де був зареєстрований як шукаючий роботу з відкриттям персональної картки.
05.04.2006 року відповідачем подана заява про надання статусу безробітного. Згідно поданої заяви, відповідачу наказом від 06.04.2006 року №НТ060406 з 05 квітня 2006 року надано статус безробітного і відповідно п.п.1, 3, 4 ст.22, п.1 ст.23 Закону №1533-ІІІ та п.2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» призначено виплату допомоги по безробіттю у розмірі встановленому законодавством з 05.04.2006 по 30.03.2007 року.
Відповідно до положень статті 22 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-ІІІ від 02 березня 2000 року, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.
Згідно зі статтею 23 зазначеного Закону, допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.
Наказом від 30.05.2008р. №НТ080530 гр. ОСОБА_2 знято з обліку у зв’язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг служби зайнятості, Відповідно до абзацу 9 пп. 1, п. 20 "Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007р.
02.06.2008 року гр. ОСОБА_2 повторно звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Зміївського районного центру зайнятості, та відповідно до поданої ним заяви від 02.06.2008р., наказом № НТ080602 від 02.06.2008р. відповідачу поновлено статус безробітного без призначення допомоги по безробіттю.
Наказом №НТ080530 від 01.09.2009 року гр. ОСОБА_2 знято з обліку у зв’язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг служби зайнятості. Відповідно до абзацу 9 пп.1 п.20 "Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007р.
Суд зазначає, що згідно частини 2 статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виконавча дирекція Фонду та її робочі органи: 5) контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
Відповідно до "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року N60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року N7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009р. за N232/16248, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.
Для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п.4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним).
Під час розгляду справи судом встановлено, що перебуваючи на обліку у Зміївському районному центрі зайнятості, відповідач з 03.03.2009р. по 31.08.2009р. приймав участь в оплачуваних громадських роботах за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Чемужівській сільській раді на підставі договору про організацію та проведення оплачуваних громадських робіт №202109030200010 від 02 03.2009 року.
В результаті проведеного обміну даними між Державним центром зайнятості та Державною податковою адміністрацією, 11.02.2010р. до центру зайнятості надійшли відомості про отримання доходу гр. ОСОБА_2 на АТЗТ ПКТБ "Електромонтаж" за 2 квартал 2009р., тобто під час участі відповідача в оплачуваних громадських роботах за рахунок Фонду.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" №803-ХІІ від 01 березня 1991 року, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності.
Згідно положень пункту 6 "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20 березня 2006 року, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.
Відповідно до п.7 зазначеного Порядку, рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення про відшкодування коштів роботодавцем центр зайнятості надсилає роботодавцю повідомлення про необхідність відшкодування незаконно виплачених особі коштів протягом 10 календарних днів після отримання повідомлення. Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після її ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Частиною 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
На підставі виявлених правопорушень з боку ОСОБА_2, за результатами проведеного розслідування страхового випадку складено акт №60 від 23.03.2010р. та прийнято наказ №14 від 24.03.2010р. про відшкодування гр. ОСОБА_2 вартості наданих соціальних послуг в сумі 4030 грн. 85 коп.
26 березня 2010 року відповідачу був направлений лист-претензія №377 з вимогою перерахувати незаконно отримані кошти у розмірі 4030 грн. 85 коп. в добровільному порядку протягом 15 календарних днів, який був отриманий відповідачем 30.03.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. У передбачений строк гр. ОСОБА_2 у добровільному порядку не відшкодовано на користь служби зайнятості кошти у розмірі 4030 грн. 85 коп.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, та з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості незаконно отримана допомога по безробіттю у розмірі 4080,85 грн.
Відповідно із вимогами частини 4 статті 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості (код за ЄДРПОУ 03491277, юридична адреса: 61068, м.Харків, вул.Броненосця Потьомкін, 1а, р/р 37178304900001, в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011), незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 4030.85 грн. (чотири тисячі тридцять гривень 85 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 25.06.2011 року.
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.