ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

30 січня 2008 р.

№ 1/19

Вищий  господарський  суд України  у складі колегії суддів:

                                                       Перепічая В.С.  (головуючого),

                                                     Вовка І.В.,

                                                  Гончарука П. А.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ожерелья  Славутича"  на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2007 року у справі №1/19 за позовом Комунального  підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ожерелья  Славутича" про виселення   та  повернення  орендованого приміщення,

                                      У С Т А Н О В И В:

У лютому    2007 року  позивач звернувся  до господарського суду  м. Києва з позовною заявою до  відповідача про виселення  та повернення  орендованого приміщення  у зв’язку з закінченням строку договору оренди від 30.06.2005 року №06/1871.

Рішенням господарського суду м.Києва від 29.03.2007 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2007 року зазначене рішення  суду першої інстанції залишено  без змін.

У касаційній скарзі та уточненні до неї відповідач вважає, що судом   порушено і неправильно застосовано   норми матеріального  та процесуального  права,  і тому просить прийняті ним  рішення скасувати та справу  передати  на новий розгляд до суду першої  інстанції.

Доповідач-Вовк І.В.

У відзиві  на касаційну скаргу позивач вважає, що оскаржені судові рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні оголошувалася перерва на 30.01.2008 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги  з уточненням та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2005  року між  позивачем та відповідачем    було укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих  будівель, споруд, приміщень) комунальної  власності територіальної громади  м. Києва  №06/1871.

Відповідно до умов договору (п.1.1) позивач (орендодавець)  на підставі рішення Київської міської ради  від 30.06.2005 року №464/3040 додаток 2 п.16  передає, а відповідач (орендар)  приймає в оренду нежиле приміщення загальною площею  44,60 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 29/1 літ. А  (згідно  поверхових планів Київського міського Бюро  технічної інвентаризації-вул. Хрещатик/Бесарабська площа, 29/1 літ А).

Строк дії договору  встановлено з 30.06.2005 року до 28.06.2006 року (п.9.1 договору).

П.7.5 договору передбачено, що  у разі закінчення  строку  договору  або при його розірванні  орендар зобов’язаний за актом  приймання –передачі  повернути  об’єкт оренди  орендодавцю  у стані, в якому  перебував об’єкт оренди  на  момент передачі його  в оренду з урахуванням всіх здійснених  орендарем  поліпшень, які не можливо   відокремити від об’єкта оренди без заподіяння  йому  шкоди, з урахуванням  зносу за період строку  дії  договору оренди.

У зв’язку з закінченням строку дії договору  оренди  позивач  звернувся до  відповідача шляхом  надіслання  останньому листа №155/05-1396 від 29.06.2006 року з повідомленням  про закінчення  терміну зазначеного договору оренди та звільнення  орендованого приміщення.

За п.9.3. договору  оренди  після закінчення  строку цього договору його дія  може бути  продовжена на підставі рішення Київської міської ради.

Рішенням Київської міської  ради  від 21.12.2006 року №526/583-1 "Про передачу майна територіальної громади  міста Києва  в оренду, продовження термінів дії договорів оренди, надання  дозволів на  встановлення  пільгових орендних ставок" відповідачу відмовлено у передачі  спірного нежилого  приміщення  в оренду в зв’язку  з віднесенням його до резерву.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За вимогами ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Ч.2  ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч.2 ст. 291 Господарського кодексу  України передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема,  в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Судом першої інстанції встановлено, що   укладений між сторонами договір  оренди  припинений у зв’язку  з  закінченням  строку, на який його  укладено, і  тому відповідач  зобов’язаний  повернути орендодавцеві  одержане  в оренду майно.

Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції,   про  припинення  договору оренди у зв’язку  з закінченням  строку, на який його було укладено, та обґрунтовано  задовольнив позов про  зобов’язання  відповідача  повернути  позивачу одержане  в оренду за цим договором майно.

Доводи  касаційної скарги  не спростовують  висновків суду.

За таких обставин, прийняті судові рішення відповідають  матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають залишенню  без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 1211  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                        П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ожерелья  Славутича"    залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2007 року - без змін.

Поновити виконання рішення господарського суду м. Києва від 29.03.2007 року.

Головуючий   суддя                                                        В. Перепічай

Судді                                                                                    І. Вовк

                                                                                                          П.Гончарук