ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2011 р.                                                            Справа № 5023/3468/11

вх. № 3468/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В. 

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за дорученням,  відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Дергачівської МДПІ, м. Дергачі  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСК", м. Дергачі  

про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 135325,33 грн. Позов обґрунтований ст. 22 ЦК України.

21.06.2011 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.

Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що  відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

В судовому засіданні 21.06.2011 року представник позивача підтримує позов у повному обсязі та наполягає на його задоволенні.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

07.04.2008 року Дергачівська МДПІ звернулася з заявою до Дергачівського РВ ГУМВС України у Харківській області по факту самовільного демонтування 3-х гаражів і туалету, а також по факту зниклого майна, що знаходилося в цих спорудах за адресою: м. Дергачі. вул. Центральна, 11, що належать Дергачівській МДПІ.

Постановою о/у ВКР Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції Єрофєєва В.А. від 16.04.2008 року, в порушенні кримінальної справи по даному факту було відмовлено. Постанова мотивована тим, що демонтовані споруди знаходилися на земельній ділянці, яка згідно рішення господарського суду Харківської області по справі № 40/342-07 та рішення виконавчого комітету Дергачівської міської ради № 144/2 є власністю ТОВ "Даск".

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2008 р. касаційну скаргу Дергачівської МДПІ задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2007 року по справі № 40/342-07 скасовано, а справу направлено до господарського суду Харківської області на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.03.2009 року провадження по даній справі було припинено на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, власником спірного майна є саме Дергачівська МДПІ, що підтверджується доказовою базою по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їх відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку під вже збудоване нерухоме майно.

Три гаражі і туалет по вул. Центральній, 11 у м. Дергачі були збудовані у відповідності до проектно-сметної документації Курязьким заводом силікатних виробів для Дергачівської МДПІ.

29 червня 1999 року комісією у складі начальника Дергачівської МДПІ, директора Куряжського заводу силікатних виробів, голови Дергачівської міської ради, начальника СГПП-53, начальника РЕС, головного лікаря СЕС Дергачівського району складено акт приймання закінченого будівництва.

Земельна ділянка по вул. Центральній, 11 у м. Дергачі була надана позивачу для обслуговування гаражів згідно рішення Дергачівської міської ради XVII сесії XXIV скликання від 15.12.2004 року, про що свідчить Державний акт на право користування земельною ділянкою (серія ЯЯ № 305900).

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 135325,33 грн. завданої майнової шкоди, спричиненої протиправним демонтуванням гаражів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання є відшкодування шкоди.

Загальні положення про відшкодування шкоди закріплені у статті 1166 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода може відшкодовуватися у вигляді відшкодування збитків, відшкодування в натурі.

Застосування деліктної відповідальності можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, і вини. Звільнення боржника від відповідальності у вигляді збитків за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов’язань безпосередньо пов’язано з наявністю чи відсутністю вище вказаних елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

На підставі зазначених правових норм, з урахуванням пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992 року № 6 та з урахуванням пункту 6 Роз’яснення Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994 року № 02-5/215, суд зазначає наступне. Задоволення позовних вимог про стягнення шкоди може вважатись законним та обґрунтованим у разі встановлення судом  наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є: наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою;  наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

За правилами судового процесу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1166 ЦК України, позивач в даній справі повинен довести наступні обставини: 1) наявність обов’язку відповідача утриматись від дій, які можуть привести до втрати майна, що належить позивачу; 2) факт порушення цього обов’язку; 3) наявність витрат понесених позивачем та їх розмір; 4) наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв’язку тобто прямої залежності витрат, понесених позивачем від дій або бездіяльності відповідача.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і  заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено наявність передбачених Законом умов для стягнення шкоди, у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення 135325,33 грн. шкоди є обґрунтованими і такими, що ґрунтуються на Законі, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 1166 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСК" (62300, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Центральна, 11, код ЄДРПОУ 21196970, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (62300, Харківська область, Дергачівський район, м. дергачі, вул. Садова, 10, код ЄДРПОУ 22705994, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) - 135325,33 грн. збитків.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСК" (62300, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Центральна, 11, код ЄДРПОУ 21196970, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (одержувач -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) –1353,25 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСК" (62300, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Центральна, 11, код ЄДРПОУ 21196970, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь державного бюджету України (одержувач коштів  -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) –236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                          Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 21 червня 2011 року