справа № 0670/2011/11
категорія 8.2.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюк М.М.,
при секретарі - Корольовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "ОвручГазАвто"
до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції
про скасування податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
Приватне підприємство «ОвручГазАвто» звернулось з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної податкової інспекції № 0001071601/0 від 22.12.2010 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 19826,40 грн. При цьому посилається на те, що з урахуванням положень абз. 9 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування», п.п. 4.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинних на час прийняття оскаржуваного рішення), п. 56.21 ст. 56 гл. 4 розд. 2 Податкового кодексу України, оскаржуване рішення є незаконним і таким, що підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримав повністю.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених в письмових запереченнях до нього.
Проаналізувавши досліджені по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з вступних підстав.
Відповідно до висновку акту від 14.12.2010 року № 469/16-0-32906984 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року позивачу, на підставі підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами), пункту 3 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 20 травня 2010 року № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами), збільшена сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету – 18024,00 грн.
Як зазначено в акті, «у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року до рядка 23.2 включено значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року в частині сум не сплачених постачальникам у попередніх податкових періодах (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ), що призвело до завищення ряд.23.2 на суму 20307 грн. та недоплати до бюджету податку на додану вартість в сумі 18024 грн.».
На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001071601/0 від 22.12.2010 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 19826,40 грн. (основний платіж – 18024,00 грн., штрафні санкції – 1802,40 грн.).
Відповідно до п.п. «б» п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким керувався позивач, якщо у наступному податковому періоді сума розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Законом України від 20 травня 2010 року № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», до вказаної норми були внесені зміни, яки набрали чинності з 01.07.2010 року, і відповідно до яких, якщо у наступному податковому періоді сума розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
Позивач же включив до податкового кредиту суми податку, яки не були фактично сплачені постачальникам товарів (послуг), і це не суперечило законодавству, яке діяло до 16.06.2010 року, що визнається сторонами.
Згідно абз. 9 ст.1 Закону України «Про систему оподаткування», зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.
Тобто, виходячи з вимог Закону України «Про систему оподаткування», зміни до п.п. «б» п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внесені Законом України від 20 травня 2010 року № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яки стосуються механізму сплати податку, повинні були набрати чинності не раніше 01.01.2011 року, однак навпаки, вони з цієї дати втратили чинності.
Відповідно до п.п. 4.4.1 п. 4.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли норма закону чи іншого нормативно-провавого акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Таким чином, враховуючи що норми Законів України «Про систему оподаткування» та від 20 травня 2010 року № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в частині податку на додану вартість, припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, суд, згідно із п.п. 4.4.1 п. 4.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», приймає рішення на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 22.12.2010 року № 0001071601/0.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: 17 травня 2011 р.