У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          2 жовтня 2006 року                                                    м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М..

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції, акціонерної компанії “Київський аукціонний центр”, товариства з обмеженою відповідальністю “Весна-2000”, ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів та свідоцтва про придбання квартири недійсними та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення,

в с т а н о в и л а :

             У серпні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у липні 2003 року з прилюдних торгів було незаконно продано належну йому  квартиру АДРЕСА_1.

             ОСОБА_2 пред”явила зустрічний позов, в якому просила усунути перешкоди в користуванні квартирою та виселити із неї відповідача.

             Рішенням Шевченківського  районного суду м. Києва від 5 березня 2004   року, частково зміненим рішенням Апеляційного суду  м. Києва від 10 липня 2006 року, позов ОСОБА_1  задоволено,  у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

            У касаційній скарзі  ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.                  

             Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

             Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

                 Доводи скарги не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.              

             Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

             Оскаржуване  рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Апеляційного суду  м. Києва від 10 липня 2006  року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України :                                      Є.Ф.Левченко

                                                                                                                Ю.Л.Сенін

                                                                                                                В.М.Шабунін