СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
24 січня 2008 року | Справа № 20-12/234 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Щепанської О.А.,
Дугаренко О.В.,
секретар судового засідання Макарова Г.О.
за участю представників сторін:
прокурора: не з'явився;
позивача: Желтобрюх Анатолій Тихонович, довіреність № 143/08 від 14.01.08;
1 відповідача: Головін Максим Володимирович, довіреність № 409/24/2-07 від 07.02.07;
2 відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Севастопольської міської державної адміністрації на постанову господарського суду міста Севастополя від 03 грудня 2007 року у справі №20-12/234 (суддя І.А. Харченко)
за позовом Прокурора Балаклавського району міста Севастополя (вул. 7 Листопада, 3, Севастополь, 99042)
в інтересах держави в особі Севастопольського міського центру зайнятості (вул. Руднєва, 40, Севастополь, 99053)
до Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2, Севастополь, 99011)
до Головного управління Державного казначейства України в м. Севастополі (вул. Балаклавська, 8, місто Севастополь, 99011)
про стягнення заборгованості в розмірі 9454,23 грн.
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольського міського центру зайнятості 18 червня 2007 року звернувся з адміністративним позовом до господарського суду міста Севастополя в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 22, 23, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" про стягнення з Севастопольської міської державної адміністрації суми матеріального забезпечення 9454,23 грн., яке було сплачено колишньому держслужбовцю Севастопольської міської державної адміністрації Міхєєвій Н.Г. з Фонду загальнообов'язкового держаного соціального страхування на випадок безробіття за період з 06 липня 2006 року по 02 квітня 2007 року, у зв'язку з поновленням її у судовому порядку на роботі та залишенням без задоволення претензії Фонду від 16 травня 2007 року за №1876/08 (а.с. 2-3, 5, 34-37).
Ухвалою суду від 18 вересня 2007 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне Управління Державного казначейства України в м. Севастополі (а.с. 41).
Севастопольська міська державна адміністрація позовні вимоги не визнала, у відзиві на позов вважає, що відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів державної влади несе держава, незалежно від провини зазначених органів і просила закрити провадження у справі (а.с. 21-22).
Головне Управління Державного казначейства України в м. Севастополі позовні вимоги також не визнало, вважає, що норми статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню у цьому випадку, так як органи Державного казначейства України як юридичні особи самостійно несуть відповідальність за свої дії, Головне Управління Державного казначейства України в м. Севастополі ні в яких відносинах з позивачем не перебувало, порушень у відношенні позивача не допускало, а тому вважає, що залучення його в якості відповідача у даному випадку є безпідставним (а.с. 58-60).
Постановою господарського суду міста Севастополя від 03 грудня 2007 року позов задоволено і виключено з числа відповідачів Головне Управління Державного казначейства України в м. Севастополі (а.с. 65-66).
В апеляційній скарзі Севастопольська міська державна адміністрація просить постанову суду скасувати, як прийняту в порушення норм матеріального та процесуального права і закрити провадження у справі з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву .
У судовому засіданні представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги.
Представник Севастопольського міського центру зайнятості проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає постанову суду законною та обґрунтованою.
Головне управління Державного казначейства України в м. Севастополі до початку слухання справи заявило клопотання розглянути даний спір без участі його представника.
Прокурор у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, повідомлення у матеріалах справи.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності не з’явившихся представників Головного управління Державного казначейства України в м. Севастополі та прокурора.
Розпорядженням керівництва суду від 24 січня 2008 року замінено суддів Лисенко В.А. у зв’язку з хворобою та суддю Фенько Т.П. у зв’язку з зайнятістю, на суддів Дугаренко О.В. та Щепанську О.А.
Судова колегія, відповідно до вимог статті 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши матеріали справи, вислухавши представників апелянта та позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 1.1 Положення про Севастопольський міський центр зайнятості, затвердженого директором Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України 15 жовтня 1998 року, головним завданням позивача є реалізація державної політики зайнятості населення, здійснення контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форми власності.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд зобов'язаний: забезпечувати збір страхових внесків; виплачувати забезпечення та надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом; вживати заходи до раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду; контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.
Встановлено, що прокуратурою Нахімовського району міста Севастополя проведена перевірка матеріалів Севастопольського міського центру зайнятості з питань виплати допомоги по безробіттю з фонду України на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Перевіркою встановлено, що 05 червня 2006 року Севастопольською міською державною адміністрацією звільнена з посади заступника начальника Головного управління економіки - начальника зведеного відділу аналізу, прогнозів та моніторингу соціально-економічного розвитку Міхеєва Наталя Георгіївна згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України („ліквідація Головного управління економіки").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про зайнятість населення" №803-Х11 від 01 березня 1991 року одним з основних завдань державної служби є реєстрація безробітних та надання їм у межах своєї компетенції допомоги, у тому числі грошової.
14 червня 2006 року Міхєєва Н.Г. звернулась до Севастопольського міського центру зайнятості з заявою про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с. 6).
14 червня 2006 року наказом Севастопольського міського центру зайнятості Міхєєвій Н.Г. наданий статус безробітної з виплатою допомоги на підставі пункту 1 статті 22, пункту 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Згідно статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття”, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та згідно реєстру перерахувань матеріальних виплат безробітній Міхєєвій Н.Г. і довідки Севастопольського міського центру зайнятості, вона отримувала виплати допомоги по безробіттю з з 06 липня 2006 року по 02 квітня 2007 року, 03 квітня 2007 року –знята з обліку у зв'язку з поновленням на посаді, на підставі постанови Ленінського районного суду м. Севастополя від 30 березня 2007 року та розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №139 рл від 03 квітня 2007 року про виконання судового рішення (а.с. 4, 10, 11, 12-13).
Згідно пункту 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", при поновленні безробітного на роботі за рішенням суду, із роботодавця стягується сума сплаченого безробітному матеріального забезпечення та вартості наданих йому соціальних послуг у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Судом встановлено, що спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем порушені вимоги пункту 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а саме: не перерахована до Севастопольського міського центру зайнятості сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітній Міхєєвій Н.Г. при поновленні останньої на роботі.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на рішення господарського суду міста Києва від 22 листопада 2005 року у справі №41/279 та статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України, судовою колегією не приймається до уваги, так як рішення стосується інших сторін у справі і іншого предмету спору - стягнення матеріальної шкоди у зв'язку з порушенням прав юридичної особи на власність, а виходячи з вимог пункту 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення стягується саме з роботодавця, а не з органу, який фінансує цього роботодавця, тому судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що відповідачем за позовом є саме Севастопольська міська державна адміністрація, а не держава в особі Головного управління Державного казначейства України в місті Севастополі.
Матеріали справи свідчать, що Севастопольська міська державна адміністрація має заборгованість перед позивачем за матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю, виплаченого Міхєєвій Н.Г. в сумі 9454,23 грн., у зв’язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими і правомірно задоволені.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін якщо визнає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Так як при вирішенні даної справи судом першої інстанції норми матеріального і процесуального права не порушено, підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі відсутні.
Керуючись статтями 24, 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Севастопольської міської державної адміністрації залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 03 грудня 2007 року у справі №20-12/234 залишити без змін.
3. Стягнути з Севастопольської міської державної адміністрації (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2, ідентифікаційний код 040555870) 94,54 грн. державного мита за розгляд справи судом першої інстанції .
Ухвала суду апеляційної інстанції, за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис З.Д. Маслова
Судді підпис О.А. Щепанська
підпис О.В. Дугаренко