Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 квітня 2011 року Справа № 2а-3255/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Горпенюк О.А.
при секретарі Сіряцькому А.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Бондарь Валерій Миколайович про визнання протиправними дій, скасування постанови ВП № 18201376 та зобов’язання відкрити виконавче провадження, -
ВСТАНОВИВ:
14.04.2011 Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування постанови ВП № 18201376 та зобов’язання відкрити виконавче провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.12.2009 задоволено позовні вимоги Прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до ДП «Луганськвугілля» та стягнуто з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 55449505,13 грн.
17.02.2010 видано виконавчий лист № 2а-28666/09/1270.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Бондарем Валерієм Миколайовичем винесена постанова від 24.03.2010 ВП № 18201376 про відкриття виконавчого провадження.
07.09.2010 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Бондарем Валерієм Миколайовичем винесена постанова про повернення виконавчого документа.
Позивач вважає постанову від 07.09.2010 про повернення виконавчого документа протизаконною, так як ухвала суду про розстрочення виконання постанови про стягнення боргу не перешкоджає виконавчому провадженню, та просить визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Бондаря Валерія Миколайовича щодо повернення виконавчого документа стягувачеві за відсутності встановлених законом підстав для цього, скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Бондаря Валерія Миколайовича від 07.09.2010 ВП №18201376, зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про виконавче провадження» відкрити виконавче провадження за виконавчим листом №2а-28666/09/1270 від 17.02.2010.
Разом з позовом позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом. В обґрунтування клопотання зазначив наступне.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 поновлено строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.04.2011 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бондаря Валерія Миколайовича.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, та долучив до матеріалів справи копію ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011 з супровідним листом. Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
З урахуванням вимог ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, які містять достатньо доказів про права та обов’язки сторін. Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21/04/99, що діяв під час здійснення спірних правовідносин та за своєю природою є адміністративно-правовими.
Судом встановлено, що Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.12.2009 задоволено позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 55 449 505, 13 грн.
17.02.2010 Луганським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист №2а-28666/09/1270. Судом встановлено, що 4.03.2010 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Бондарем Валеріем Миколайовичем було винесена постанова про відкритя виконавчого провадження та встановлено 7-дений термін на добровільне виконання рішення суду.
Згідно ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30.12.2010 по справі №2а-28666/09/1270 було встановлено порядок розстрочення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2009 року, на підставі якої було видано виконавчий лист. Вищезазначена ухвала суду набрала законної сили та обов’язкова для виконання.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Бондарем Валерієм Миколайовичем від 07.09.2010 повернуто виконавчий документ стягувачу в наслідок перешкоджання останнім провадженню виконавчих дій, що позбавляє державного виконавця можливості щодо вжиття заходів примусового виконання судового рішення, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (а.с. 10-11).
На виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження», боржник - ДП «Луганськвугілля» листом від 01.04.2010 №03/04-168 повідомило відповідача про розстрочку виконання рішення суду.
Правомірність винесення постанови від 07.09.2010 року оскаржується позивачем.
Статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підстави повернення виконавчого документа стягувачу.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 40 зазначеного Закону, виконавчий лист повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Закон України «Про виконавче провадження» чітко визначає підстави та порядок прийняття рішення про повернення виконавчого документа, за якими державний виконавець повинен скласти акт про неможливість виконання рішення, попередити стягувача про неможливість виконання рішення.
Судом встановлено, що на виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Бондарем Валерієм Миколайовичем 07.09.2010 року було складено акт, в якому зазначено про перешкоджання стягувачем провадженню виконавчих дій. Постанові від 07.09.2010 про повернення виконавчого документа стягувачеві та в листі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України від 25.10.2010 № 13025-0-26-10-25/3 зазначено, що в судове засідання, під час якого вирішувалось питання про розстрочку виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 30.12.2009, прокурор не з’явився, передав через представника позивача заяву, в якій не заперечував проти розстрочення виконання судового рішення, а представник позивача в судове засідання надав відзив на заяву про розстрочення виконання судового рішення, яким не заперечував проти надання ДП «Луганськвугілля» розстрочки боргу. (а.с. 12 – 13).
Таким чином, убачається, що перешкоджання провадженню виконавчих дій є ухвала про розстрочку та неявка прокурора в зазначене судове засідання. Ухвала є обов’язковою для виконання та визначає лише терміни сплати. Згідно з вимогами КАС України, явка в судове засідання відноситься до процесуальних прав та обов’язків сторін по справі та не може оцінюватись державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження.
Таким чином у державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Бондарем Валерієм Миколайовичем станом на 07.09.2010 року не було об’єктивних даних про перешкоджання стягувачем здійсненню виконавчий дій.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позивних вимог щодо визнання протиправними дій та скасуванні постанови від 07.09.2010 ВП №18201376 про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Стосовно позовних вимог про зобов’язання відповідача відкрити виконавче провадження суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до п. 2 ч. 2. ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» державною виконавчою службою підлягають виконанню ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником або керівником вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальником відповідного органу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника або керівника вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальника відповідного органу державної виконавчої служби.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а постанову третьої особи від 07.09.2010 про повернення виконавчого документу такою, що підлягає скасуванню.
Ураховуючи положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд приходить до висновку, що дії третьої особи щодо винесення постанови від 07.09.2010 про повернення виконавчого документу не ґрунтуються на законі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Бондарь Валерій Миколайович про визнання протиправними дій, скасування постанови ВП № 18201376 та зобов’язання відкрити виконавче провадження - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Бондаря Валерія Миколайовича щодо винесення постанови від 07.09.2010 ВП № 18201376 про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бондаря Валерія Миколайовича від 07.09.2010 ВП № 18201376.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 04 травня 2011 року.
СуддяО.А. Горпенюк