Категорія №5.4

ПОСТАНОВА

                                                                 Іменем України

21 червня 2011 року Справа № 2а-3539/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого-судді -                        Петросян К.Є.

за участю секретаря -                     Ковіної І.В.

в присутності сторін:

від позивача -                                ОСОБА_1 (довіреність №1 від 04.01.2011),          

                                                          ОСОБА_2 (дов. №300307/050 від 21.06.2010),

від відповідача -                                 ОСОБА_3 (дов. №34-03/1256 від 11.03.2011),

                                                 ОСОБА_4 (дов. №34-03-03/3259 від 15.06.2011),

                                                 ОСОБА_5 (дов. №34-03/3122 від 07.06.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КХП «Айдар-Борошно» до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення суб’єкта владних повноважень від 20.10.2010 року №315 про застосування економічних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2010 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КХП «Айдар-Борошно» (далі - ТОВ «КХП «Айдар-Борошно») до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення №315 від 20.10.2010 про застосування економічних санкцій.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09.02.2011 року адміністративний позов ТОВ «КХП «Айдар-Борошно» залишено без розгляду.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011 ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 09.02.2011 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції.

Ухвалою від 28.04.2011 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КХП «Айдар-Борошно» до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення №315 від 20.10.2010 про застосування економічних санкцій прийнято до провадження судді Петросян К.Є.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області за результатами перевірки господарської діяльності ТОВ «КХП «Айдар-Борошно» було прийнято рішення №315 від 20.10.2010 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді штрафу в сумі 49730,00 грн. та вилучення 24865,00 грн., які відповідач вважає необґрунтованою виручкою.

Позивач вважає зазначене рішення незаконним та необґрунтованим, виходячи з наступного.

Рішення №315 від 20.10.2010 прийнято за результатами позапланової перевірки дотримання ТОВ «КХП «Айдар-Борошно» порядку формування та застосування цін на продовольчі товари, а також порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, яка здійснювалася з 11.10.2010 по 13.12.2010. Перевірку проводила головний державний інспектор відділу контролю цін на ринках продовольства Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області Яськіна І.Ю. За результатами перевірки інспектором складно акт №577 від 14.10.2010. Позивач зазначає, що перевірка здійснювалася з чисельними та грубими порушеннями законодавства. Зміст акту перевірки №577 від 14.10.2010, на підставі якого прийнято рішення про застосування економічних санкцій, не відповідає фактичним обставинам, які мали місце.

Так, в посвідченні №577 від 07.10.2010 вказано, що позапланова перевірка проводилася на виконання наказу від 07.10.2010 №839-Н на виконання урядової телеграми від 27.08.2010 №8/3208 за підписом Віце-прем’єр-міністра України А.Клюєва, та відповідно до вимог Закону України «Про ціни і ціноутворення» і Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2000 №1819. Планова перевірка не проводилась.

Ні Закон України «Про ціни та ціноутворення», ні Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами не місять норм, згідно з якими б інспекторам Державної інспекції з контролю за цінами надавалось право здійснювати саме позапланові перевірки. Крім того, відповідно до п.5 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» №817/98 від 23.07.1998, контролюючими органами, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, є органи державної податкової служби, митні органи та органи державного казначейства, державної контрольно-ревізійної служби. Здійснення позапланових виїзних перевірок іншими державними органами забороняється.

Позивач зазначає, що накази та урядові телеграми не є підставами для проведення позапланових перевірок, тому підстави для проведення позапланової перевірки дотримання ТОВ «КХП «Айдар-Борошно» порядку формування та застосування цін на продовольчі товари, а також порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, відсутні.

В акті перевірки №577 від 14.10.2010 вказано, що перевіркою виявлено застосування в серпні, вересні та жовтні 2010 року начебто завищених оптово-відпускних цін на борошно пшеничне, сформованих з порушенням вимог припустимого їх збільшення без попереднього декларування на 1% протягом місяця. В першій строчці таблиці на 5 сторінці акту вказано ціну станом на 12.12.2008, яка прийнята інспектором за основу для розрахунку рівня збільшення цін у відсотковому вираженні. В другій строчці цієї таблиці вказаний вже серпень 2010, що на думку позивача, не відповідає вимогам п.2 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою КМУ №1222 від 17.10.2007, який передбачив декларування змін оптово-відпускних цін у разі, коли такі ціни збільшуються протягом одного місяця більш як на 1 відсоток. Таким чином, для розрахунку збільшення цін у серпні 2010 року у відсотковому вираженні за основу повинна братися ціна не за грудень 2008 року, а за липень 2010 року – місяць, попередній до серпня 2010 року.

 Також, в сторінці 5 акту №577 вказано, що базова оптово-відпускна ціна станом на 12.12.2008 складає 1,85 грн. за 1 кг борошна вищого ґатунку. У Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари термін «базова оптово-відпускна ціна» відсутній, тому застосування цієї категорії до господарської діяльності ТОВ «КХП «Айдар-Борошно» неприпустиме.

На сторінці 4 акту вказано, що відповідно з рішенням Голови облдержадміністрації від 25.11.2008 №1608 «Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» розміри оптово-відпускних цін на борошно вищого та першого ґатунку станом на 12.12.2008 склали 1,85 грн. за 1 кг та 1,75 грн. відповідно. Однак, даним розпорядженням лише запроваджено регулювання оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту шляхом декларування їх зміни. Які-небудь конкретні розміри цін на борошно в даному документі не встановлені.

Крім того, датою складання акту вказане 14.10.2010. Позивач зазначає, що інспектор Яськіна І.Ю. на території ТОВ «КХП «Айдар-Борошно» 14.10.2010 не знаходилась, до себе для підпису і ознайомлення з актом посадових осіб позивача не викликала. Тому, акт, складений без присутності посадових осіб позивача, які з текстом акту не ознайомлені та не мали можливостей надати пояснення і заперечення до тексту акту та підписати його. Сам акт направлений поштою, а не вручений особисто під розписку. Встановити дійсну дату і місце складання акту №577 не можливо.

На підставі викладеного, позивач просить суд скасувати незаконне і необґрунтоване рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області №315 від 20.10.2010 про застосування економічних санкцій.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Крім того, зазначили, що відповідачем на підставі акту перевірки №577 від 14.10.2010, в порушення ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» прийнято одночасно два розпорядчих документа: рішення №315 від 20.10.2010 про застосування економічних санкцій та припис №339 від 20.10.2010 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни.

Прийняття на підставі одного і того ж акту перевірки двох різних документів одночасно, згаданим Законом не передбачено. Крім того, рішення №315 від 20.10.2010 не відповідає вимогам ч.9 ст.7 Закону України «Про основні засади держаного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Також прийняття одночасно відповідачем рішення №315 від 20.10.2010 про застосування економічних санкцій та припису №339 від 20.10.2010 є порушенням вимоги Постанови КМУ №502 від 21.05.2009, згідно положень якої рішення №315 від 20.10.2010 повинно бути прийняте не раніше 30 днів після отримання припису №339 від 20.10.2010, та у всякому разі не раніше 21.11.2010.

Ще однією підставою для скасування рішення №315 від 20.10.2010 є прийняття даного рішення на підставі акту перевірки №577 від 14.10.2010, який не відповідає вимогам ч.6 ст.7 Закону України  «Про основні засади держаного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно якої в останній день перевірки два примірника акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Інспектор, в порушення вимог ч.6 ст.7 вищезгаданого Закону не надав акт перевірки для підписання позивачу, чим позбавив права підписати акт із зауваженнями. Таким чином, на думку представників позивача, рішення №315 від 20.10.2010 прийняте виключно на підставі не відповідаючого вимогам закону акту перевірки, є незаконним, так як відсутня підстава для прийняття рішення – акт, який відповідає вимогам закону, що є обов’язковою вимогою згідно ч.6 ст.7 Закону України «Про основні засади держаного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

 З урахуванням викладеного, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнали, в своїх запереченнях посилалися на наступне.  

Відповідач здійснив перевірку керуючись Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Законом України «Про ціни і ціноутворення», Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою КМУ від 13.12.2000 №1819, а також Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 №298/519.

Указ Президента від 28.07.1998 №817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», на який посилається відповідач, регламентує порядок проведення перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємництва органами державної податкової служби, органами контрольно-ревізійної служби, органами державного казначейства та органами державної митної служби, а з окремих питань також і державними органами у справах захисту прав споживачів. Даний перелік органів, яким надані повноваження на проведення перевірок фінансово-господарської діяльності є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю суб’єктів підприємництва відповідно до ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» передбачає проведення документальної ревізії з питань дотримання суб’єктами підприємництва вимог законодавства з фінансових питань, достовірності обліку та звітності, викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок, або обстеження та вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємств, їх структурних підрозділів.

Основними завданнями Держінспекції згідно п.3 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами в Луганській області, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2000 №1819, є організація і здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Підстави для здійснення позапланових заходів відповідачем передбачені ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Позапланова перевірка проведена на виконання урядової телеграми від 27.08.2010 №8/3208 на підставі посвідчення від 07.10.2010 №577 спільно з прокуратурою Новоайдарського району.

За результатами перевірки складено акт від 14.10.2010 №577.

Згідно пояснень головного держінспектора відділу контролю цін на ринках продовольства Яськіної І.Ю., яка здійснювала перевірку, 13.10.2010 директор позивача Босенко В.В. був відсутній на підприємстві з 11 години, акт перевірки було залишено у секретаря для передання керівнику для ознайомлення.

Оскільки перевірка проводилась разом із старшим прокурором Новоайдарського району, директора та головного бухгалтера позивача по телефону було запрошено на 09 год. 30 хв. 14.10.2010 у кабінет старшого помічника прокурора Овчаренко О.В. для підписання акту перевірки та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вказані особи на підписання акту перевірки від 14.10.2010 №577 не з’явилися, про що зроблено відповідний запис в акті перевірки.

Зазначили, що, у разі незгоди із підставами проведення позапланової перевірки, позивач відповідно до ст.10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» мав право не допускати посадових осіб до здійснення перевірки. Представник відповідача та старший прокурор Новоайдарського району були допущені до перевірки, їм були надані документи для перевірки, про що свідчить акт перевірки. Тому доводи, викладені в адміністративному позові про протиправність проведення позапланової перевірки є підставою для не допуску посадових осіб на підприємство для проведення перевірки, а не скасування рішення про застосування економічних санкцій за встановлене порушення державної дисципліни цін.

Крім того, зазначили, що перевіркою встановлено, що позивачем порушено порядок застосування цін, а саме: у період з 10.08.2010 по 04.10.2010 допущено оптову реалізацію борошна пшеничного вищого та першого ґатунків із застосуванням оптово-відпускних цін, збільшених протягом місяця більш як на 1%, без процедури обов’язкового декларування.

Порядком декларування змін оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2007 №1222, прийнятої на виконання п.12 абзацу 38 постанови КМУ від 25.12.1996 №1548 із змінами, внесеними постановою КМУ від 19.09.2007 №1161, декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, у разі коли ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1%. Після цього зміна суб’єктами господарювання, які провадять діяльність з виробництва та/або реалізації продовольчих товарів, оптово-відпускних цін здійснюється лише після декларування їх зміни.

Розпорядженням голови облдержадміністрації від 25.11.2008 №1608 «Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» в Луганській області затверджено державне регулювання цін шляхом їх декларування.

Розпорядженням голови ОДА від 25.11.2008 №1608 зареєстровано в Головному управлінні юстиції у Луганській області 02.12.2008 №69/910. Дане розпорядження набуває чинності через 10 днів після його державної реєстрації, але не раніше його оприлюднення. Розпорядження оприлюднене у газеті «Наша Газета» 09.12.2008, отже набуло чинності з 12.12.2008. З набуттям чинності розпорядження голови облдержадміністрації №1608 оптово-відпускні ціни на продовольчі товари вважаються задекларованими, або базовими, згідно п.9 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою  КМУ від 17.10.2007 №1222 із змінами.

Виходячи з цього, державним інспектором з контролю за цінами на ринках продовольства Яськіною І.Ю. визначено базовий рівень оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого ґатунку на рівні 1,85 грн./кг., борошно пшеничне першого ґатунку на рівні 1,75 грн./кг. (копії видаткових накладних за даний період до акту додаються). Так як ТОВ «КХП «Айдар-Борошно» не здійснювало декларування зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого та першого ґатунків держінспектором розраховано допустимий рівень збільшення оптово-відпускної ціни відповідно до вимог постанови КМУ від 17.10.2007 №1222.

Позивач не надав в обґрунтування своїх позовних вимог жодних фактів, які  б свідчили про відсутність порушення державної дисципліни цін.

З урахуванням викладеного, представники відповідача вважають, що рішення про застосування економічних санкцій від 20.10.2010 №315 прийнято в межах повноважень, визначених Положенням про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою КМУ від 13.12.2000 №1819, та на підставі діючого законодавства.

На підставі викладеного, просили суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України  встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.   

Згідно зі ст. 2 КАС України  у справах  про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти  чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на  досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Підстави для здійснення позапланових заходів визначені ст.6 зазначеного Закону.

Відповідно до п.1 ст.7 зазначеного Закону, для  здійснення  планового  або позапланового заходу орган державного  нагляду  (контролю)  видає  наказ,  який  має  містити найменування    суб'єкта    господарювання,  щодо   якого буде здійснюватися  захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення  (направлення) на проведення заходу,  яке підписується керівником або заступником керівника органу державного  нагляду  (контролю)  (із  зазначенням прізвища,  ім'я  та  по батькові) і засвідчується печаткою (п.2 ст.7 Закону).

За результатами  здійснення  планового  або  позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства,  складає акт (п.6 ст.7).

Згідно із ст.10 зазначеного Закону, суб'єкт господарювання  під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати  посадових  осіб   органу   державного   нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

-  він  здійснюється  з  порушенням  вимог  щодо періодичності проведення заходів  державного нагляду (контролю), передбачених законом;

    -   посадова  особа  органу  державного  нагляду  (контролю) не надала копії документів,  передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.            

Відповідно до п.1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2000 за №1819 (далі - Положення), Державна   інспекція   з  контролю  за  цінами (далі - Держінспекція)  є   урядовим   органом,   що   діє  у  системі Мінекономіки,  відповідальний  перед  Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Згідно п.3 Положення, основними завданнями держінспекції є: організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з  контролю  та  нагляду  за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади,  Радою міністрів Автономної  Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування,
встановлення та застосування цін (тарифів); проведення цінових спостережень  на  споживчому  та  товарних ринках.

Згідно із п.4 зазначеного Положення, Держінспекція відповідно до покладених на неї завдань  у межах  своєї  компетенції  здійснює, зокрема, перевірки додержання порядку формування,  встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів, а також організація контролю за їх дотриманням визначаються Законом України «Про ціни і ціноутворення».

Згідно із ст.4 зазначеного Закону, Кабінет Міністрів України:  забезпечує здійснення  в  республіці  державної політики цін;  визначає  перелік  продукції,  товарів  і  послуг, державні фіксовані та регульовані  ціни  і  тарифи  на  які  затверджуються відповідними    органами   державного   управління,   крім   сфери телекомунікацій, електроенергетики,       централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення; визначає повноваження органів державного управління в  галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю  за цінами (тарифами).

Відповідно до ст.14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки  в  результаті  порушення  державної  дисципліни  цін   та діючого порядку визначення вартості будівництва,  що  здійснюється із  залученням  коштів   Державного   бюджету   України,   бюджету Автономної Республіки Крим,  місцевих  бюджетів,  а  також  коштів державних підприємств, установ та організацій  підлягає  вилученню в  доход  відповідного  бюджету  залежно   від   підпорядкованості підприємства,  організації.  Крім  того,  в   позабюджетні   фонди місцевих   Рад  стягується   штраф  у двократному  розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Відповідно до вимог Закону України «Про ціни і ціноутворення», постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 №1819 та інших законодавчих актів, які визначають порядок формування, установлення та застосування цін (тарифів) і встановлюють відповідальність за його порушення, розроблено Інструкцію про порядок застосування економічних фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затверджену спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 №298/519 (далі Інструкція).

П.1.3 зазначеної Інструкції визначено, що відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Згідно із п.1.4 Інструкції, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб’єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є зокрема застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов’язкового декларування їх зміни (абз.2 п.1.4 Інструкції).

Необґрунтовано одержані суб’єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами (п.1.6 Інструкції).

Відповідно до п.1.7 Інструкції, вилученню в дохід бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

В актах перевірок, зокрема зазначаються нормативні акти, які порушено суб’єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються (п.3.2 Інструкції).

Акти перевірок підписуються посадовими особами органів державного контролю за цінами, що здійснюють перевірки, і керівниками, головними (старшими) бухгалтерами суб’єктів господарювання, що перевіряються. У разі незгоди з фактами, викладеними в акті, керівник, головний (старший) бухгалтер підписують акт і можуть зробити запис про свої заперечення, одночасно додати письмові пояснення і мотивувальні документи. Один примірник акта передається керівникові перевіреного суб’єкта.

У разі відмови осіб суб’єктів господарювання, що перевіряються, підписати акт посадові особи органів державного контролю за цінами роблять про це відмітку в акті перевірки. У цьому випадку один примірник акта передається до канцелярії перевіреного суб’єкта господарювання за вхідним номером або висилається поштою з повідомленням про вручення (п.3.3. інструкції).

Судом встановлено, що ТОВ «КХП «Айдар-Борошно» зареєстровано в якості юридичної особи 04.07.2008 Новоайдарською районною Державною адміністрацією Луганської області за №13711070003000325, про що видано свідоцтво серії А01 №357041 (а.с.10).

На підставі посвідчення від 07.10.2010 №577 (а.с.13), виданого Держінспекцією цін в Луганській області, головним державним інспектором відділу контролю цін на ринку продовольства Яськіною І.Ю., за участі старшого помічника прокурора Новоайдарського району прокуратури Луганської області Овчаренко А.В. та на виконання наказу Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області від 07.10.2010 №839-Н (а.с.89) і урядової телеграми від 27.08.2010 №8/3208 за підписом Віце-прем’єр-Міністра України А.Клюєва (а.с.47), з 11 по 14 жовтня 2010 року  була проведена позапланова перевірка ТОВ «КХП «Айдар-Борошно» за період з січня 2009 року по 10 жовтня 2010 року з питань дотримання суб’єктом господарювання порядку формування та застосування цін на продовольчі товари відповідно до вимог Порядку формування цін на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання, затвердженого Постановою КМУ від 17.04.2008 за №373 та вимог розпорядження голови облдержадміністрації від 08.11.2007 №1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів» із змінами, а також дотримання Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2007 №1222. За результатами перевірки відповідачем складено акт №577 від 14.10.2010 (а.с.18-29).

Перевіркою встановлено, що ТОВ «КХП «Айдар-Борошно» допущено порушення порядку формування та застосування цін, а саме: у період з 10.08.2010 по 04.10.2010 допущено реалізацію борошна пшеничного вищого та першого ґатунку за оптово-відпускними цінами, збільшеними протягом місяця більш як на 1% без процедури обов’язкового декларування.

Розрахунок розмірів припустимого зростання оптово-відпускних цін з урахуванням їх зміни не більше як на 1% протягом місяця без попереднього декларування їх зміни надано у додатку №2 до акту перевірки (а.с.26).

В результаті застосування ТОВ «КХП «Айдар-Борошно» не задекларованих підвищених оптово-відпускних цін у період з 10.08.2010 по 04.10.2010, підприємством отримано необґрунтовану виручку в сумі 24865,00 грн.

За результатами позапланової перевірки, відповідачем прийнято рішення №315 від 20.10.2010 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до ТОВ «КХП «Айдар-Борошно» у вигляді штрафу в сумі 49730,00 грн. та вилучення 24865,00 грн. необґрунтованої виручки (а.с.12).

Механізм декларування суб'єктами господарювання  зміни  оптово-відпускних  цін  на борошно пшеничне вищого, першого і  другого  сорту, борошно житнє обдирне визначається Порядком декларування змін оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2007 №1222 (далі Порядок).

Відповідно до п.2 зазначеного Порядку, декларуванню  підлягають  зміни  оптово-відпускних цін на продовольчі товари,  зазначені у пункті 1 цього Порядку,  у разі, коли  такі  ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток.

Згідно із п.9 Порядку, оптово-відпускні  ціни  на  продовольчі  товари вважаються задекларованими на день набрання   чинності   розпорядженням (рішенням)  уповноваженого  органу  щодо  здійснення  повноважень, наданих абзацом тридцять восьмим пункту 12  додатка  до  постанови Кабінету   Міністрів   України   від   25  грудня  1996 №1548 «Про  встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих  органів  міських  рад  щодо регулювання цін (тарифів)».

Розпорядженням голови облдержадміністрації від 25.11.2008 №1608 «Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» (набрало чинності з 09.12.2008), зареєстрованим в Головному управлінні юстиції у Луганській області 02.12.2008 №69/910, в Луганській області затверджено державне регулювання цін шляхом їх декларування (а.с.49).

Отже, з набуттям чинності розпорядження голови облдержадміністрації №1608, оптово-відпускні ціни на продовольчі товари вважаються задекларованими згідно п.9 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою  КМУ від 17.10.2007 №1222 із змінами.

Згідно видаткової накладної №РН-0000013 від 12.12.2008 ціна на борошно пшеничне вищого ґатунку, яка вважається задекларованою, складає 1,85 грн. за 1 кг (а.с.50).

Згідно видаткової накладної №РН-0000014 від 15.12.2008 ціна на борошно першого ґатунку, яка вважається задекларованою, складає 1,75 грн. за 1 кг ((а.с.51).

Оскільки ТОВ «КХП «Айдар-Борошно» не здійснювало декларування зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого та першого ґатунків держінспектором було розраховано допустимий рівень збільшення оптово-відпускної ціни відповідно до вимог постанови КМУ від 17.10.2007 №1222, що на думку суду є правомірним. При цьому інспектором прийнято до уваги первісну документацію, а саме видаткові накладні, на підставі яких реалізовувалась продукція.

Стосовно доводів представника позивача щодо неврахування інспектором при перевірці видаткових накладних за липень 2010 року, слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог п.3.2 Інструкції про порядок застосування економічних фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 №298/519, в акті перевірки відображено допущене ТОВ «КХП «Айдар-Борошно» порушення порядку формування та застосування цін саме у період з 10.08.2010 по 04.10.2010.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Доказів того, що під час перевірки співробітниками ТОВ «Айдар-Борошно» були надані держінспектору видаткові накладні саме за липень 2010 року, однак вони інспектором не були прийняті до уваги, суду не надано.

Крім того, як пояснила у судовому засіданні свідок ОСОБА_10, яка працює заступником директора з економіки ТОВ «КХП «Айдар-Борошно», на перевірку ними надавалися документи за період з грудня 2008 року та останні 3 місяці 2010 року. Інша документація не надавалася, оскільки їх не запитувала перевіряючий інспектор.

Суд також критично оцінює доводи представника позивача стосовно того, що відповідачем, в порушення вимог діючого законодавства, на підставі акта перевірки прийнято одночасно як припис №339 від 20.10.2010 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, так і оскаржуване рішення, з наступних підстав.

Відповідно до п.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається  припис,  розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу .

Відповідно до п.8 ст.7 зазначеного Закону, припис - обов'язкова  для  виконання  у  визначені  строки письмова  вимога посадової особи органу  державного  нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо  усунення  порушень  вимог законодавства.  Припис не  передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.   

Розпорядження  або  інший  розпорядчий   документ   органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу  державного  нагляду  (контролю)   щодо   усунення виявлених порушень у визначені строки.  Розпорядження може   передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом (п.9 ст.7 Закону).

Відповідно до п.п. 4 п.5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, держінспекція має право вимагати  відповідно  до законодавства усунення виявлених порушень порядку  формування,  встановлення  та  застосування  цін (тарифів),  а також здійснення перерахунку вартості товарів, робіт і послуг,  ціни (тарифи) на  які  сформовані,  встановлені  та/або застосовані  з  порушенням  законодавства  (якщо  фактичну  оплату товарів,  робіт  та  послуг  не  проведено)  для  розрахунків   із споживачами.

Згідно п.п. 5 п.5 Положення, держінспекція має право приймати відповідно до законодавства  рішення  про застосування  адміністративно-господарських  санкцій  за порушення порядку  формування,  встановлення  та застосування цін  (тарифів).

Відповідно до п.3.5 Інструкції про порядок застосування економічних фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, один примірник рішення, а також претензія направляються для виконання суб’єкту господарювання – порушнику. Одночасно керівництву суб’єкта господарювання – порушника направляються приписи (вимоги) щодо усунення виявлених порушень законодавства про порядок установлення і застосування цін

Таким чином, з системного аналізу зазначених правових норм, випливає, що Держінспекції надано право як виносити приспи щодо усунення виявлених порушень так і приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій.

Суд критично оцінює посилання представника позивача на Указ Президента від 28.07.1998 №817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», оскільки він регламентує порядок проведення перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємництва органами державної податкової служби, органами контрольно-ревізійної служби, органами державного казначейства та органами державної митної служби, а з окремих питань також і державними органами у справах захисту прав споживачів. Даний перелік органів, яким надані повноваження на проведення перевірок фінансово-господарської діяльності, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягаю.

Порядок здійснення відповідачем контрольних функцій щодо дотримання суб’єктами господарювання державної дисципліни цін регламентується Законом України «Про ціни і ціноутворення», Положенням про Держінспекцію з контролю за цінами і передбачає здійснення контрольно-наглядових функцій з питань формування, встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються державою.

Стосовно невідповідності оскаржуваного рішення вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд зазначає, що додатком №1 до Інструкції про порядок застосування економічних фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 №298/519 затверджено форму рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. Оскаржуване рішення відповідає встановленій Інструкцією формі.

Щодо недотримання вимог по процедурі здійснення перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області, суд зазначає, що допустивши представників інспекції до перевірки, позивач тим самим висловив відсутність заперечень щодо самого факту її здійснення та, відповідно, легітимність проведення. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не передбачає недійсності результатів перевірки в разі недотримання вимог щодо деяких її процесуальних моментів.

Стосовно не надання інспектором акту перевірки для підписання, що на думку представника позивача є підставою для скасування оскаржуваного рішення, слід зауважити, що  самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії – рішення №315 від 20.10.2010 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. Саме рішення має вплив на його права та обов’язки.

Лише факт того, що акт перевірки не підписано відповідачем не виключає наявність виявленого за результатами перевірки правопорушення з боку позивача, не тягне за собою будь-яких правових наслідків для позивача та не може слугувати беззаперечним доводом протиправності оскаржуваного рішення.

Предметом позову є прийняте за результатами перевірки рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області №315 від 20.10.2010 про застосування економічних санкцій, а не дії щодо проведення перевірки.

Одночасно, судом не приймається до уваги постанова №196 Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про накладення адміністративного стягнення від 21.10.2010 відносно директора ТОВ «КХП «Айдар-Борошно» Босенка В.В. у вигляді штрафу, оскільки вказана фінансова санкція у вигляді штрафу не є видом адміністративної відповідальності, а регулюється іншим нормативним документом – Кодексом України про адміністративні правопорушення.

При цьому, ніяким нормативним актом не заборонено одночасне застосування до порушника, як адміністративно-господарського штрафу, адміністративно-господарської санкції, так і штрафу, як виду адміністративної відповідальності.

Таким чином, застосування до позивача фінансової санкції одночасно з притягненням до адміністративної відповідальності не суперечить вимогам закону.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що рішення про застосування економічних санкцій від 20.10.2010 №315 Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області прийнято в межах повноважень, визначених Положенням про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою КМУ від 13.12.2000 №1819, та на підставі діючого законодавства.

Відповідно позовні вимоги ТОВ «КХП «Айдар-Борошно» про визнання незаконним та скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області №315 від 20.10.2010 про застосування економічних санкцій документально не обґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки відповідно до ч.2 ст.94 КАС України стягнення судового збору в таких випадках не передбачено.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 24 червня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КХП "Айдар-Борошно" до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення суб'єкта владних повноважень від 20.10.2010 року №315 про застосування економічних санкцій, відмовити за необґрунтованістю.

          Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 24.06.2011 року.

Суддя      К.Є. Петросян