СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
29 січня 2008 року | Справа № 2-30/9498-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Заплава Л.М.,
Дугаренко О.В.,
секретар судового засідання Запорожець Т.О.
за участю представників сторін:
28.01.2008
позивача: Сахно В.Г.,дов.№2 від 08.01.2008
відповідача:Дикій І.В.,дов.№02/406 від 26.01.2008
після перерви 29.01.2008
сторони не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Територіальної державної інспекції праці в Автономній Республіці КримДержавного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 07 листопада 2007 року по справі № 2-30/9498-2007А
за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" (вул. Гурзуфська, 5, місто Сімферополь,95053)
до Територіальної державної інспекції праці в Автономній Республіці КримДержавного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України (вул. Київська, 81, місто Сімферополь,95034)
про визнання нечинним припису № 01-01-12/704-617 від 06.06.2007
ВСТАНОВИВ:
Кримське республіканське підприємство „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом Територіальної державної інспекції праці в Автономній Республіці Крим про визнання нечинним припису № 01-01-12/704-617 від 06.06.2007.
Позовні вимоги мотивовані тим, що припис відповідача № 01-01-12/704-617 від 06.06.2007 необґрунтований та безпідставний.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.11.2007 у справі № 2-30/9498-2007А позов задоволено.
Визнано нечинним припис Територіальної державної інспекції праці в Автономній Республіці Крим № 01-01-12/704-617 від 06.06.2007.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3, 40 грн судового збору.
Постанова мотивована тим, що припис № 01-01-12/704-617 від 06.06.2007 прийнятий відповідачем з порушенням чинного законодавства, всупереч встановленої законом компетенції та порушує права.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову, якою у позові відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що господарським судом Автономної Республіки Крим не були всебічно з’ясовані обставини справи та не дана обґрунтована оцінка доказів.
Позивачем надані заперечення на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що у відповідача немає підстав стверджувати про порушення статті 86 Кодексу законів про працю України та колективного договору в зв’язку з тим, що наказ № 388 від 12.11.2001 про затвердження норм праці, узгоджений з профспілковим комітетом (протокол ПК № 25 13.11.2001), про що є реквізити у наказі. Порушень законодавства при звільненні Аблялімової Ш.Ш. з боку позивача не було.
Судом була оголошена перерва до 29.01.2008.
Переглянувши постанову суду відповідно до вимог статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
06.06.2007 Територіальною державною інспекцію праці в Автономній Республіці Крим на підставі звернення Аблялімової Ш.Ш. була проведена первинна перевірка Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя” з питань дотримання законодавства про працю, за результатами якої складено акт № 01-01-12/704.
На підставі зазначеного акту відповідачем був винесений припис № 01-01-12/704-617 від 06.06.2007 про усунення допущених порушень законодавства про працю, а саме було приписано:
1. На виконання наказу Міністерства статистики України від 09.10.1995 № 253 „Про затвердження типових форм первинного обліку” наказ № 19 від 20.03.2007 про звільнення Аблялімової Ш.Ш. за пунктом З статті 40 Кодексу законів про працю України привести у відповідність в частині зазначення підстав звільнення.
2. На виконання статті 86 Кодексу законів про працю України, пунктів 4.2, 4.4 розділу IV колективного договору затвердити норми праці на підприємстві та застосувати у встановленому договором порядку.
3. На виконання пункту 31 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку, пункту 24 Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства не допускати порушень триденного ознайомлення працівників з наказом про догану.
4.На виконання пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України привести у відповідність з вимогами закону звільнення Аблялімової Ш.Ш. у зв’язку з систематичним невиконанням робітником без поважних причин обов’язків, покладених на неї трудовим договором або Правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
5.На виконання статті 170 Кодексу законів про працю України розглянути заяву Аблялімової Ш.Ш. як працівника, яка потребує за станом здоров'я в наданні легшої праці у відповідності з медичним висновком на термін, вказаний в медичному висновку.
Згідно з наказом № 19 від 20.03.2007 Аблялімова Ш.Ш. звільнена з роботи на підставі пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку, оскільки до неї раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Судова колегія, проаналізувавши даний наказ, який містить вказівку на підстави звільнення (пункт З статті 40 Кодексу законів про працю України), зазначає, що він відповідає нормам Наказу Міністерства статистики України від 09.10.1995 № 253 «Про затвердження типових форм первинного обліку» щодо оформлення наказів про звільнення.
Крім того, наказ про звільнення був узгоджений з профспілковою організацією, про що є відмітка у самому наказі, а також про цей факт свідчить протокол профспілки № 37 від 20.03.2007.
Вимоги припису вказані в пункті 2 про незатвердження норм праці на підприємстві також необґрунтовані, оскільки в матеріали справи представлений наказ Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно- каналізаційного господарства № 388 від 12.11.2001, який узгоджений з профспілкою 13.11.2001 протокол № 25.
Доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі про те, що на підприємстві діє лише наказ № 285 від 20.06.2001 і змін та доповнень до нього не вносилося, не приймаються до уваги, оскільки накази № 285 та № 388 не суперечать один одному, а доповнюють, а тому недослідження наказу № 388 під час перевірки на підприємстві не може бути підставою для застосування до позивача відповідальності.
У підтвердження своїх аргументів позивач долучив до матеріалів справи наказ № 388 від 12.11.2001, який свідчить про затвердження норм обслуговування та нормативів чисельності робітників, зайнятих на роботах з експлуатації мереж, очисних споруд, насосних станцій водопровідно –каналізаційного господарства та допоміжних об'єктів на них.
Також слід зазначити, що відповідачем не було доведено, що позивачем допускаються порушення триденного строку ознайомлення працівників з наказами про оголошення догани під час ведення кадрової роботи, отже, вимоги про усунення порушень під час ведення кадрової роботи безпідставні.
Стосовно вимог, викладених в пунктах 4 та 5 оскаржуваного припису, то вони, на думку суду, також є необґрунтованими з огляду на наступне.
У приписі № 01-01-12/704-617 від 06.06.2007 про усунення допущених порушень законодавства про працю, відповідач зобов'язує позивача привести у відповідність з вимогами закону звільнення Аблялімової Ш.Ш. та розглянути заяву Аблялімової Ш.Ш. як працівника, яка потребує за станом здоров'я в наданні легшої праці у відповідності з медичним висновком на термін, вказаний в медичному висновку.
Проте, дані вимоги фактично зачіпають трудові відносити і є трудовим спором.
Відповідно до частини З пункту 6 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 18.01.2003 № 50 посадові особи Держнаглядпраці не можуть виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.
З пояснень представників сторін, судова колегія з’ясувала, що в даний час на розгляді в загальному суді є трудовий спір за позовом Аблялімової Ш.Ш. про поновлення на роботі.
Крім того, слід зазначити, що пункти 4 та 5 оскаржуваного припису не можуть бути виконані позивачем з підстав, що на момент винесення припису Аблялімової Ш.Ш. була звільнена.
Згідно з пунктом 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Інші доводи апелянта не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.
На підставі вищевикладеного судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції виконав всі вимоги процесуального закону і всебічно перевірив обставини справи, вирішив спір без порушень норм матеріального права, у своєму рішенні, повно відобразив обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Керуючись статтями 24, 195, 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частиною 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Територіальної державної інспекції праці в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.11.2007 у справі № 2-30/9498-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді Л.М. Заплава
О.В. Дугаренко