ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/6013/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області до Відкритого акціонерного товариства "Синельниковський ресорний завод" про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
24 травня 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області, в якому позивач просить стягнути на його користь з ВАТ «Синельниковський ресорний завод» суму витрат за березень-травень 2011 року на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України в розмірі 71 377 грн. 29 коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ВАТ «Синельниковський ресорний завод» не виконує зобов’язання п.6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року №64/8663 (далі Інчтрукція «21-1), в якому зазначено, що підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в результаті чого у відповідача утворився борг по Списку №2 в сумі 71 377 грн. 29 коп. за березень-травень 2011 року.
Ухвалою суду від 25.05.2011р. відкрито провадження у справі №2а/0470/6013/11, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 07.06.2011р.
Розгляд справи неодноразово відкладався з метою витребування доказів, а саме: документів, які підтверджують фактичну виплату та доставку пенсій особам, яким призначено пенсії на пільгових умовах; розрахунки за яким виконано нарахування загального місячного розміру пенсії особам, яким призначено пенсії на пільгових умовах, які впливають на розмір компенсації нарахованих сум коштів призначених для виплат пільгових пенсій за списком №2, та неявкою в судове засідання відповідача.
Відповідачем подано письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначено, що абз.4 п.п.1 п.2 розділу ХУ Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» прямо визначено обов’язок підприємств тільки стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів Україні. Отже, у нього відсутній законодавчо встановлений обов’язок зі сплати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за Списком №2.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду, в засідання суду не з’явився, вдруге подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом відхилено, оскільки особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки (ч.2 ст. 49 КАС України); юридична особа (відповідач) не обмежена процесуальним законодавством щодо кількості представників.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши надані документи і матеріали адміністративного позову, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
ВАТ «Синельниківський ресорний завод» зареєстровано та включено до ЄДРПОУ 17 травня 1999 року за № 00231573 за юридичною адресою: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Леніна, 130 та є платником зборів на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з Законами України "Про пенсійне забезпечення", «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами «б» - «з» ст.13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, ст.2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що об’єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 4 вказаного Закону встановлено ставки збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від даного об’єкта оподаткування.
Як вбачається зі справи, колишнім працівникам ВАТ «Синельниківський ресорний завод», зазначеним згідно з переліком у відповідних розрахунках управлінь Пенсійного фонду України за березень-травень 2011 року, на підставі п. п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було призначено пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно розрахунку УПФУ в м. Синельникове відповідач повинен був сплатити суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за березень-травень 2011 року в сумі 71 377, 29 грн.
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції №21-1. Визначенням сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду.
Згідно з п.п.6.1 п.6 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Підпунктом 6.4. пункту 6 вказаної Інструкції передбачено, що розмір відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів новопризначених пенсій.
У відповідності до п.п.6.8. п.6 Інструкції №21-1 підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Підпунктом 6.9 пункту 6 Інструкції №21-1 передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Згідно п.п.7 п.5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 01.03.2001 № 121/20, Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми.
Отже, враховуючи вищевикладене, ВАТ «Синельниківський ресорний завод» зобов’язане відшкодовувати фактичні витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.
Судом встановлено, що заборгованість ВАТ «Синельниківський ресорний завод» перед управлінням позивачем по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах становить 71377,29 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за березень-травень 2011 року.
16.06.2011 року позивачем до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надало лист, що підтверджує виплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій із зазначенням ПІБ, суми виплати пенсії та дату виплати пенсії.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Таким чином, суд зробив висновок, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги усе вищевикладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 8-12, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного Фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області до ВАТ «Синельниківський ресорний завод» про стягнення заборгованості - задоволити повністю.
Стягнути з ВАТ «Синельниківський ресорний завод» (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Леніна, 130, р/р 26000455 в АБ «Радабанк» м. Дніпропетровськ, МФО 306500, Код ЄДРПОУ 00231573) на користь Управління Пенсійного Фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, 27, р/р 25606303013184 в ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» Дніпропетровське обласне управління, МФО 305482, Код ЄДПРОУ 21929585) заборгованість по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 71 377,29 грн. (сімдесят одна тисяча триста сімдесят сім грн. 29 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
С.В. Ніколайчук