КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-141/11                            Головуючий у 1-й інстанції:   Цигура Н.А.  

Суддя-доповідач:  Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" червня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді:                                                                   Гром Л.М.,

суддів:                                                               Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.      

розглянувши, в порядку письмового провадження, справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Срібнянської райдержадміністрації Чернігівської області на постанову Срібнянського районного суду Чернігівської області від 17 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Срібнянської райдержадміністрації Чернігівської області про зобов’язання вчинити певні дії, перерахунок пенсії та соціальних виплат,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 17 лютого 2011 року позов задоволено, зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 3 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи нараховані та виплачені йому допомоги.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії посвідчення, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, є інвалідом ІІ групи та віднесена до І категорії  осіб, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Проте, позивачу виплачувалась щорічна допомогу на оздоровлення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щорічна допомога учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС віднесених до ІІІ категорії осіб, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 3 мінімальних заробітних плат.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів вважає, що при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві застосуванню підлягає ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з якої вбачається, що під час визначення розміру виплат за основу їх нарахування береться мінімальна заробітна плата, а не постанова Кабінету Міністрів України N 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

Отже, дії відповідача щодо не виплати у повному розмірі щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є неправомірними.

При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції в даній частині.

За ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу скаргою управління праці та соціального захисту населення Срібнянської райдержадміністрації Чернігівської області –залишити без задоволення.

Постанову Срібнянського районного суду Чернігівської області від 17 лютого 2011 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                                     Л.М. Гром

Судді:                                                                                                 Л.В. Бєлова

                                                                                                                        А.Ю. Кучма