КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-926/10/2370                                              Головуючий у 1-й інстанції:   Чала А.С.  

Суддя-доповідач:  Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" червня 2011 р.                                                                                                                   м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

          головуючого судді            -  Пилипенко О.Є.  

          суддів                                -  Глущенко Я.Б.та Шелест С.Б.,

          при  секретарі                    - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у м.Черкаси  на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінко-Пак" до Державної податкової інспекції у м.Черкаси про визнання нечинними податкових повідомленнь-рішеннь, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2010 року позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінко-Пак»звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Черкаси про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача № 0003002301/0 від 17 серпня 2009 року, № 0003002301/1 від 06 листопада 2009 року, № 0003002301/2 від 18 грудня 2009 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року - без змін  виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що кредиторська заборгованість по розрахунках з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 на час проведення перевірки, а саме за період з 01.04.2007 року по 31.03.2009 року, не могла бути визнаною ні безнадійною кредиторською заборгованість ні безповоротною фінансовою допомогою, оскільки строк позовної давності по зобов’язанням з вищезазначеними контрагентами не був пропущений, а отже висновок податкового органу щодо необхідності включення сум до валових витрат є передчасним.

Колегія суддів погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, в період з 22.07.2009 року по 04.08.2009 року посадовими особами відповідача проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Сінко-Пак»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства  за період 01.04.2007 року по 31.03.2009 року  .

За результатами зазначеної перевірки 07.08.2009 року складено акт № 1113/23-2/32795892.

В ході проведення перевірки вставлено порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме - позивач не відніс до складу валового доходу за ІІ квартал 2007 року безнадійну кредиторську заборгованість в сумі 160814 грн. по розрахункам з ФОП ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, підприємницька діяльність якого припинена 04.06.2007 року; за ІІІ квартал 2007 року позивач не відніс до складу валового доходу кредиторську заборгованість в сумі 79800 грн. по розрахункам з ФОП ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, підприємницька діяльність якого припинена у вересні 2007 року.

Також, судом першої інстанції в ході судового засідання було встановлено, що ТОВ «Сінко-Пак»та ФОП ОСОБА_4 і ОСОБА_2 було укладено договори поставки будівельних матеріалів, в якому ТОВ «Сінко-Пак»є покупцем, ФОП  ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_2 –поставщиками. Договори було укладено в усній формі. Дані обставини сторонами не заперечуються, факт укладання договорів податковим органом під сумнів не ставився.

Згідно ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 712 ЦК України регулює порядок укладання договору поставки, відповідно до якої, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З аналізу змісту статей, що регулюють поняття, порядок укладання та виконання договорів купівлі-продажу вбачається, що прямої заборони на укладання відповідних договорів у усній формі не має (за виключенням договорів, які потребують нотаріального посвідчення та державної реєстрації), а отже укладання договорів поставки в усній формі законодавцем допускається.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1.25. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 224/94 від 28.12.1994 року,  безнадійна заборгованість   - заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

-          заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;

-          прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;

-          заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна: фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення;

-          фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації;

-          заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;

-          заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

-            прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Відповідно до пп. 1.22.1. п. 1.22 безповоротна фінансова допомога  –це , зокрема: сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності .

Так, як було встановлено судом, договори поставок були укладені у квітні 2006 року та вересні 2006 року, а отже навіть з врахуванням загального терміну позовної давності, визначеного в ст.. 261 ЦК України (а саме –3 роки), строк для виконання даних договорів спливає у квітні 2009 року та вересні 2009 року, а отже висновок про необхідність включення кредиторської заборгованості до складу валового доходу, як безнадійної кредиторської заборгованості та безповоротної фінансової допомоги за перевіряємий період, а саме з 01.04.2007 року по 31.03.2009 року є передчасним та хибним.

Даний висновок підтверджується також  правовою позицією Державної податкової адміністрації викладеної в Листі від 07.06.2006 року № 10751/7/15-0317, Листі Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 19.08.2002 р. N 2-221/4517 відповідно до яких, якщо по закінченню терміну позовної давності (тобто загального строку для захисту права за позовом особи, право якої порушено), загальний строк якого відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України встановлюється в три роки, боржник не розрахувався за отримані раніше товари, сума його заборгованості за цими товарами є безповоротною фінансовою допомогою відповідно до підпункту 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону.

Тобто, заборгованість за товари, відвантажені за договором купівлі-продажу, набуває статусу безповоротної фінансової допомоги в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, і підпадає під дію підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону, яким визначено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, зокрема, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги.

Також колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що позиція відповідача, викладена у запереченнях та у апеляційній скарзі є хибною, оскільки Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»таку ознаку безнадійної заборгованості як – заборгованість фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації , відносить саме до заборгованості даних осіб перед іншими, а не навпаки.

Щодо кредиторської заборгованості по розрахунку з ФОП ОСОБА_5 колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо необхідності включення даної суми в валові доходи ТОВ «Сінко-Пак», оскільки строк позовної давності по даному контрагенту закінчився (дата виникнення заборгованості –травень 2005 року), а отже винесення податкового повідомлення-рішення в даній частині є правомірним та обгрунтованим.

Проте, судом першої інстанції вірно зазначено, що погоджуючись з податковим органом тільки частині (по контрагенту ОСОБА_5.), суд не наділений правом самостійно визначати розмір податкового зобов’язання, оскільки це компетенція податкового органу, тому спірні податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню незаконними і протиправними в повному об’ємі.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим  доказам. В зв’язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкаси залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року –без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -       

УХВАЛИЛА:

Апеляційну  скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року –залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий  суддя                                                                               О.Є.Пилипенко

           Судді                                                                                                 Я.Б. Глущенко

                                                                                                          С.Б. Шелест