Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 червня 2011 року Справа № 2а-3718/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Горпенюк О.А.
при секретарі: Колесніковій Я.А.
за участю сторін:
представник позивача: ОСОБА_1 (за дов. №5256/07-20)
представник відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервантажтранс» про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3338,08 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
04 травня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервантажтранс» про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3338,08 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтервантажтранс» зареєстровано в Управлінні пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська, як платник страхових внесків 25.03.2003.
В порушення п. 6 ч. 2 ст. 17, п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідач не сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у зв’язку з чим утворилась заборгованість (недоїмка) по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з липня 2010 по січень 2011 року у розмірі 3338,08 грн.. З метою стягнення суми заборгованості позивачем сформовано та направлено вимогу про сплату боргу від 03 лютого 2011 року №Ю-251У на суму 14006,80 грн. (позов про стягнення якої подано до суду раніше), яка отримана уповноваженою особою підприємства 04.02.2011. У встановлені законом строки відповідач вимогу не оскаржив та сума боргу в повному обсязі не сплатив.
У зв’язку з чим, позивач Управління пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Луганська просить стягнути з відповідача заборгованість по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 3338,08 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив стягнути з відповідача заборгованість по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 3338,08 грн.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належний чином, заперечення на позов не надав.
Представником відповідача у судовому засіданні надано акт про відсутність боржника за місцем реєстрації, згідно якого судову повістку отриману ним для вручення відповідачу вручити неможливо.
Відповідно до ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Постановою Правління пенсійного фонду України N 8-2 від 30.04.2002 затверджено Положення про управління пенсійного фонду (далі - постанова № 8-2).
Згідно із Положенням № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно – правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».
Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтервантажтранс» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 06 листопада 2002 року, ідент. код 32202437, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №322030 ( а.с.7).
За змістом ст.ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” від 09.07.2003 №1058 (далі Закон №1058) відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач перебуває на обліку як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганськ, що підтверджується реєстраційною карткою відповідача (а.с. 6)
У статті 18 Закону України N 1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітнім періодом є календарний місяць.
Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Пунктом 3 ч.12 цієї статті визначено, що у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов’язаннями із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами, зобов’язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями,крім зобов’язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до ч. 1 ст. 106 Закону № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Згідно розрахунків суми страхових внесків відповідачем визначена загальна сума страхових внесків у розмірі 3338,08 грн., з яких за червень 2010 року - 630,08 грн. (а.с 9), за липень 2010 року – 630,08грн. (а.с. 10), за серпень 2010 року – 630,08 грн. (а.с. 11), за вересень 2010 року – 416,48 грн. (а.с. 12), за жовтень 2010 року -334,40 грн. (а.с.13), за листопад 2010 року – 348,48 грн. (а.с. 14), за грудень 2010 року -348,48 грн.(а.с. 15).
Згідно наданих позивачем розрахунків за період з червня по грудень 2010 року включно (а.с. 9-15) та зворотного боку картки особового рахунку (а.с. 23-24) заборгованість зі сплати страхових внесків нарахованих за період з червня по грудень 2010 року становить 3338,08 грн.
Частиною 2 ст. 106 Закону № 1058 передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції, що діяла до 01.01.2011 року) територіальні органи Пенсійного Фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного Фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги страхувальник зобов’язаний сплатити суми заборгованості та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми заборгованості, зазначеної у вимозі про сплату боргу, узгоджує її з органами Пенсійного Фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного Фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного Фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
На виконання зазначеної норми позивачем 03.02.2011 винесено вимогу №Ю-251У від 03.02.2011 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 14006,80грн., яку було отримано уповноваженою особою відповідача 04.02.2011 під підпис (а.с.8).
Відповідач станом на час розгляду справи зазначену вимогу не оскаржив та заборгованість не сплатив.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Частиною 3 ст. 106 Закону №1058 встановлено, що орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Згідно з ч.15 ст.106 вказаного Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 3338,08 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 16 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 21 червня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 15, 17, 20, 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервантажтранс» про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3338,08 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервантажтранс» (ідент. код 32202437, зареєстроване за адресою: 91005, м. Луганськ, вул. Качалова, 4 р/р 26009000616980 в ЛФ ВАТ «Банк «Фінанси і кредити» МФО 304717) на користь управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганськ (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 121, код ЄДРПОУ 21792318, р/р 25608301724 в ЛОУ Ощадбанку МФО 304665) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, яка утворилась з 19.07.2010 по 20.01.2011 в сумі 3338,08 грн. (три тисячі триста тридцять вісім гривень 08 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 21 червня 2011 року.
СуддяО.А. Горпенюк