ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/3013/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Куделько Н.Є.
при секретаріВітушко Л.Г.
за участю:
представників позивача Іванченко Т.О., Крапивко М.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про скасування п. 1 вимоги, -
ВСТАНОВИВ:
16.03.2011р. Державне підприємство «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» (далі-позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області (далі-відповідач) про скасування пункту 1 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 08.02.2011р. №28/192 щодо відшкодування зайво сплаченої суми орендної плати 544771,46 грн. шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача винною особою, погасити кредиторську заборгованість в сумі 172150,00 грн. за рахунок винної особи.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем проводилась ревізія фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» за період з 01.04.2009р. по 30.09.2010р. за результатами якої було складено акт ревізії від 22.12.2010р. На підставі даного акту відповідачем було пред’явлено вимогу №28/192 від 08.02.2011р. про усунення порушень (далі-вимога), а саме, в пункті 1 вимоги, серед іншого, зазначено про обов’язок позивача відшкодувати зайво сплачену суму орендної плати в розмірі 544771,46грн. шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача винною особою, погасити кредиторську заборгованість в сумі 172150,00 грн. за рахунок винної особи. Позивач, не погоджуючись з виявленими під час перевірки порушеннями, звернувся з запереченнями (зауваженнями) до акту ревізії до відповідача, за результатами розгляду яких, Контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області в особі Західного об’єднаного контрольно-ревізійного відділу заперечення позивача прийняті не були. Позивач вважає п.1 вимоги необґрунтованим та таким, що суперечать чинному законодавству, оскільки за весь період оренди майна на підприємстві проводилися заходи, пов’язані з намірами використання даного об’єкта оренди господарській діяльності позивача, що на думку позивача, підтверджується складеними і затвердженими кошторисами, протоколами, проектною документацією та іншими документами, які свідчать про те, що для використання об’єкта оренди за призначенням підприємству необхідно було проведення підготовчих робіт. Таким чином, орендоване приміщення використовувалось для одержання майбутніх економічних вигід, тому орендна плата була віднесена до адміністративних витрат обґрунтовано. Просить суд позов задовольнити.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, обставини, викладені у позовній заяві підтвердили. Крім того, зазначили, що дії відповідача є неправомірними, оскільки на їх думку, органи контрольно-ревізійної служби повинні були розробити пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень, а не виносити вимоги. Також, вважають п.1 вимоги таким, що підлягає скасування, тому що кредиторську заборгованість, на їх думку, неможливо погасити, оскільки ці кошти ще не сплачені. На підставі вищенаведеного, просили суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.196), про причини не прибуття суд не повідомила. На підставі ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розгляд справи здійснити за відсутності представника відповідача.
В матеріалах справи містяться письмові заперечення представника відповідача на позов, відповідно до яких, позовні вимоги вважають необґрунтованими, посилаючись на те, що в ході ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.04.2009р. по 30.09.2010р. було встановлено, що орендоване приміщення, що розташоване за адресою: вул. Лісова, буд.17, с. Новоселівка, Новомосковського району, Дніпропетровської області, яке орендувалось позивачем у ТОВ «ЕСК» згідно договору оренди від 12.12.2006р. №8132106, в господарській діяльності позивача не використовувалось, крім того, дане приміщення знаходиться в запустілому стані, відсутнє газопостачання, лінії електромережі, внутрішні оздоблювальні роботи виконані частково. За період дії договору оренди майна від 12.12.2006р. №8132106 позивачем було сплачено орендної плати в сумі 544771,46 грн. та станом на момент розірвання договору кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «ЕСК» складає 172150,00 грн. На підставі вищенаведеного, представник відповідача просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що Державне підприємство «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» зареєстровано виконавчим комітетом Павлоградської міської ради (а.с.19).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.2.10 плану роботи Головного Контрольно-ревізійного управління в Україні на IV квартал 2010р., та на підставі направлення від 13.10.2010р. №82 головним контролером-ревізором Західного об’єднаного контрольно-ревізійного відділу Андрущенко Г.Г. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» за період з 01.04.2009р. по 01.10.2010р. (а.с.185).
За результатами ревізії відповідачем 22.12.2010р. складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» за період з 01.04.2009р. по 01.10.2010р. (а.с.185-192).
В ході ревізії, серед іншого, встановлено порушення: п.1 ст. 283 Господарського кодексу України та п.1 ст. 773 Цивільного кодексу України в частині не здійснення господарської діяльності в орендованому приміщенні та не користування будинком відповідно до умов договору. Крім того, в порушення п.18 Положення (стандарт бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, безпідставно віднесено на адміністративні витрати 597434,55 грн., які фактично сплачені за період з 12.12.2006р. по 31.05.2010р., що призвело до матеріальної шкоди та безпідставно завищена кредиторська заборгованість на суму 172150,00(а.с.23).
Судом встановлено, що Контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області в особі Західного об’єднаного контрольно-ревізійного відділу винесено вимогу від 08.02.2011р. №28/192, а саме, в пункті 2 вимоги, серед іншого, зазначено про обов’язок позивача відшкодувати зайво сплачену суму орендної плати 544771,46 грн. шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок Державного підприємства «Науково-виробничого об’єднання «Павлоградський хімічний завод» винною особою, погасити кредиторську заборгованість в сумі 172150,00 грн. за рахунок винної особи (а.с.8).
12.12.2006р. Державним підприємством «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» було укладено договір оренди майна №8132106 з ТОВ «ЕСК», об’єктом оренди майна є будинок, що стоїть окремо, з підсобними (допоміжними) спорудами, що розташовані за адресою: вул. Лісова, буд.17, с. Новоселівка, Новомосковського району, Дніпропетровської області (а.с.52-54). На підставі додаткової угоди від 31.05.2010р. до договору оренди майна №8132106 від 12.12.2006р. дію даного договору за згодою сторін було достроково припинено (а.с.56).
Як вбачається з матеріалів справи за період дії договору оренди майна від 12.12.2006р. №8132106 позивачем ТОВ «ЕСК» було сплачено орендної плати в сумі 544771,46 грн. та станом на момент розірвання договору кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «ЕСК» складає 172150,00 грн. (а.с.69).
В ході судового розгляду було встановлено, що протягом дії договору оренди майна №8132106 від 12.12.2006р. приміщення, що орендувалося, в господарській діяльності Державним підприємством «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» не використовувалось, а саме, витрати з експлуатації даної будівлі позивачем не здійснювались, приміщення не оснащене газом та електроенергією, в ньому частково виконані оздоблювальні роботи, будівля знаходиться в запустілому стані, дані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами та не заперечувались представниками позивача в судовому засіданні.
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993р., N 2939-XII, Господарським кодексом України N 436-IV, 16.01.2003р., Цивільним кодексом України № 435-IV, 16.01.2003р.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Згідно з п. 2 ст.8 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі проводить у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання. Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства. Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 773 Цивільного кодексу України наймач (орендар) зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.
Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що однією з умов договору оренди майна є використання даного майна у господарській діяльності, таким чином, доводи позивача, щодо намірів використання даного об’єкта оренди в господарській діяльності підприємства позивача у майбутньому є безпідставними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.
Оцінуючи, письмові доказі дослідженні судом в ході судового розгляду у їх сукупності, та приймаючи до уваги, що встановлено факт не використання позивачем у господарській діяльності орендованого приміщення, суд приходить до висновку, що п. 1 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області в особі Західного об’єднаного контрольно-ревізійного відділу щодо обов’язку позивача відшкодувати зайво сплачену суму орендної плати 544771,46 грн. шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок Державного підприємства «Науково-виробничого об’єднання «Павлоградський хімічний завод» винною особою та погасити кредиторську заборгованість в сумі 172150,00 грн. за рахунок винної особи є правомірним та таким, що прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
На підставі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат задоволенню не підлягають.
Керуючись Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993р., N 2939-XII, Господарським кодексом України N 436-IV, 16.01.2003р., Цивільним кодексом України № 435-IV, 16.01.2003р., ст.ст. 8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Науково-виробниче об’єднання "Павлоградський хімічний завод" до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про скасування п.1 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області в особі Західного об’єднаного контрольно-ревізійного відділу від 08.02.2011р. №28/192 - відмовити у повному обсязі.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 29.06.2011р.
Суддя
Н.Є. Куделько