№ 2а/2570/3317/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
30 червня 2011 р.
Чернігівський окружний адміністративний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
суддів Дя’кова В.І., Зайця О.В.,
при секретарі Галенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові заяву про поновлення строку звернення до суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А1414, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними і незаконними та стягнення грошової компенсації, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А1414, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними і незаконними та стягнення грошової компенсації.
Також позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на те, що він дізнався про не виплату йому грошової компенсації за не отримане продовольче забезпечення лише 02.06.2011 року з останнього листа командира військової частини А1414.
Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, заяву про поновлення строку звернення до суду підтримує повністю.
Від представниці Міністерства оборони України Кучерової Н.О. до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, заяву не визнає в повному обсязі.
Представник військової частини А1414 в судове засідання не з’явився, причини не явки суду не відомі.
Відповідно до частин другої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом даного спору є визнання дій відповідачів неправомірними і незаконними та стягнення на користь позивача грошової компенсації за не отримане продовольче забезпечення з 11 березня 2000 року по 20 грудня 2010 року у сумі 47160,21 грн., враховуючи у розмірі компенсації вартість набору продуктів за нормою № 1.
Судом не приймаються до уваги посилання позивача про те, що позивачу стало відомо про порушення його прав та інтересів щодо не виплати грошової компенсації за не отримане продовольче забезпечення лише 02.06.2011 року з останнього листа командира військової частини А1414, з огляду на таке.
Згідно пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Як вбачається з копії витягу із наказу командира військової частини А1414 від 21.12.2010 року № 268, доданого до адміністративного позову, ОСОБА_1 20.12.2010 року виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Козелецького РВК Чернігівської області.
Таким чином, суд вважає, що про порушення своїх прав та інтересів ОСОБА_1 було відомо з дня виключення із списків особового складу частини, тобто 20.12.2010 року, проте адміністративний позов поданий до суду лише 20.06.2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду), тобто позов поданий після закінчення строків звернення до суду.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відповідно до частини першої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежить від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов’язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Однак, суд звертає увагу на те, що в матеріалах адміністративної справи докази таких обставин відсутні.
Таким чином, суд вважає, що адміністративний позов подано до суду після закінчення строків, встановлених частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду та наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 99, 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду – відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А1414, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними і незаконними та стягнення грошової компенсації – залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Непочатих В.О.
Судді: Д’яков В.І.
Заяць О.В.