ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"31" травня 2011 р. м. Київ К/9991/7227/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Калашнікової О.В. (головуюча)
Васильченко Н.В.
Леонтович К.Г.
Черпіцької Л.Т.
Цуркана М.І.
секретар судового засідання –Носадча О.Е.
за участю представника третьої особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_8 на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 до Ялтинської міської ради, 3-я особа: ОСОБА_11 про визнання державного акту протиправним та скасування, -
в с т а н о в и л а :
В травні 2010 року ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 звернулися до суду з позовом до Ялтинської міської ради, 3-я особа: ОСОБА_11 про визнання державного акту протиправним та скасування.
В позові зазначали, що на підставі рішення Ялтинської міської ради від 27 квітня 2001 року № 33 ОСОБА_11 видано державний акт серії 111-КМ № 012814 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1260 га, розташованої по АДРЕСА_1.
Вважаючи, що виданий державний акт порушує їх права як землекористувачів, в ньому невірно зазначена площа земельної ділянки, що мала належити ОСОБА_11, просили визнати його протиправним та скасувати.
Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2011 року, в задоволені позову відмовлено.
Непогоджуючись з судовими рішеннями, ОСОБА_8 подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати, ухвалити нову постанову про задоволення позову.
Заслухавши доповідача, представників сторін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Звертаючись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування державного акту на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_11 позивачі вважали, що вказаний державний акт є протиправним, тому що порушує їх права землекористувачів, оскільки вони є спільними землекористувачами земельної ділянки, розташованій по АДРЕСА_1, та виданий з порушенням рішення органу місцевої влади.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ялтинської міської ради від 27.04.2001 року № 33 вирішено на підставі свідоцтва про право на спадкування від 22.02.2000 року , договору дарування частини житлового будинку від 23.02.2000 року припинити право постійного користування земельної ділянкою загальною площею 0,1260 га, що знаходився у користуванні ОСОБА_12 та надати у постійне користування 7/50 часток земельної ділянки площею 0.1260 га для обслуговування будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1. Наступним рішенням Ялтинської міської ради від 11.07.2002 року № 32 земельна ділянка у тому ж розмірі передана ОСОБА_11 у власність, про що складено оспорюваний державний акт на право приватної власності на землю.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 цього Кодексу визначено документи, що посвідчують право на земельну ділянку, серед яких державний акт про право власності на земельну ділянку, який посвідчує право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, який посвідчує право постійного користування земельною ділянкою.
Видача державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею здійснюється з метою державної реєстрації такого, яке вже закріплено правовстановлюючими документами.
Отже, актом, що породжує набуття особою прав та обов’язків власника землі чи землекористувача є рішення органу державної влади, а державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, має похідний характер від рішення компетентного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування. У разі скасування рішення державного органу, як незаконного, чи визнання його недійсним у встановленому порядку, виданий на підставі та на виконання такого рішення державний акт на право власності на землю чи державний акт на право постійного користування земельною ділянкою має бути визнаний нечинним.
Зазначені обставини справи та вимоги закону свідчать про передчасність вимог позивачів щодо визнання протиправним оспорюваного державного акту на право приватної власності на землю, без перевірки законності рішення Ялтинської міської ради , на підставі якої він виданий.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для скасування оспорюваного державного акту, як такого, що порушує права сумісних землекористувачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухвалені судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. 220, 223, 224, 231 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді
Калашнікова О.В.
Васильченко Н.В.
Леонтович К.Г.
Черпіцька Л.Т.
Цуркан М.І.