КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2011 року 2а-9555/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Головенко О.Д.,
при секретарі судового засідання Вишевському Ю.А.,
за участю:
представника позивачів: ОСОБА_1
представника відповідача: не з’явився;
представник третьої особи 1: не з’явився;
представник третьої особи 2: не з’явився;
представник третьої особи 3.: не з’явився;
представник третьої особи 4: не з’явився;
представника третьої особи 5: Турчинова Д.М.;
представник третьої особи 6: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Макарівської районної державної адміністрації Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київське обласне головне управління земельних ресурсів, Державне управління екології та природних ресурсів у Київській області, Державне підприємство «Проектно –вишукувальний і науково –дослідний інститут «Укренергомережпроект», Державне підприємство «Київський науково –дослідний та проектний інститут землеустрою»Держкомзему України, Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго», Колективне підприємство «Електропівденьзахідмонтаж - 6»про визнання дій незаконними, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 (надалі – позивач 1) та ОСОБА_4 (надалі – позивач 2) звернулись до суду з позовом до Макарівської районної державної адміністрації Київської області (надалі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київське обласне головне управління земельних ресурсів (надалі – третя особа 1), Державне управління екології та природних ресурсів у Київській області (надалі – третя особа 2), ДП «Проектно – вишукувальний і науково – дослідний інститут «Укренергомережпроект» (надалі – третя особа 3), ДП «Київський науково – дослідний та проектний інститут землеустрою» Держкомзему України (надалі – третя особа 4), ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» (надалі – третя особа 5), КП «Електропівденьзахідмонтаж - 6» (надалі – третя особа 6) та просять суд визнати незаконними дії та зобов’язати вчинити певні дії, а саме визнати незаконними дії відповідача щодо погодження розміщення повітряної лінії електропередач через земельну ділянку позивача 1, кадастровий номер 3222783800:05:003:0038 та через земельну діяльну позивача 2, кадастровий номер 3222783800:05:003:0039, зобов’язати відповідача укласти договір купівлі – продажу для суспільних потреб земельної ділянки за кадастровим номером 3222783800:05:003:0038 між відповідачем та позивачем 1 або надати позивачу 1 іншу земельну ділянку на території Макарівської районної державної адміністрації Київської області, зобов’язати відповідача укласти договір купівлі – продажу для суспільних потреб земельної ділянки за кадастровим номером 3222783800:05:003:0039 між відповідачем та позивачем 2 або надати позивачу 2 іншу земельну ділянку на території Макарівської районної державної адміністрації Київської області.
В обґрунтування свої позовних вимог вказує, що 24.06.2005 відповідачем видано розпорядження № 6-15-6/1053, яким, на підставі Указу Президента України від 27.12.2005 № 1863/2005 «Про забезпечення енергетичної безпеки України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 № 45-р «Про затвердження робочого проекту та титул будови лінії електропередачі для видачі потужностей Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій» погодила розміщення повітряної лінії на землях Макарівського району Київської області, що перебувають у приватній власності юридичних та фізичних осіб.
Зазначив, що 13.02.2008 відповідач направив на адресу позивача 1 повідомлення за вихідним номером № 2118, з якого стало відомо, що частина земельної ділянки, що знаходиться у його власності підлягає викупу для суспільних потреб, оскільки вказана ділянка знаходиться в зоні розміщення ПЛ. 330 кВ «Ново київська – ПС 750 кВ «Київська» та ПЛ. 330 кВ «Скверна» - ПС 750 кВ «Київська».
Одночасно позивача 1 було повідомлено, що у разі ненадання згоди на здійснення викупу частки земельної ділянки та на підставі ст. 143 Земельного кодексу України, право власності на дану земельну ділянку буде припинено примусово у судовому порядку.
Вказав, що в результаті виїзду до місцезнаходження вищевказаної земельної ділянки було виявлено, що на її території знаходиться самовільно змонтовані електричні вежі з лініями електропередач.
В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, направив на адресу суду письмові заперечення проти позову, а також клопотання з проханням розглядати справу у його відсутності.
Представники третіх осіб 1, 2, 3, 4, 6 в судове засідання не з’явилися, про час, місце розгляду справи повідомленні належним чином.
Представник третьої особи 5 проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.
В обґрунтування своїх заперечень вказує, що в додатках до позовної заяви наявні договори купівлі – продажу позивачів від 04.09.2006 на підставі яких вони набули право власності на земельні ділянки та копії державних актів права власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 814623 від 29.09.2007 та серія ЯЕ 814622 від 29.09.2007.
Зазначив, що право власності на земельні ділянки позивачі набули вже після видачі відповідачем розпорядження № 6-15-6/1053.
Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, перевіривши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивачів та представника третьої особи 5, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом було встановлено, що 24.06.2005 Макарівською районною державною адміністрацією Київської області було видано розпорядження № 6-15-6/1053, яким, на підставі Указу Президента України від 27.12.2005 № 1863/2005 «Про забезпечення енергетичної безпеки України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 № 45-р «Про затвердження робочого проекту та титул будови лінії електропередачі для видачі потужностей Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій» погодила розміщення повітряної лінії на землях Макарівського району Київської області, що перебувають у приватній власності юридичних та фізичних осіб.
13.02.2008 відповідач направив на адресу позивача 1 повідомлення за вихідним номером № 2118, з якого стало відомо, що частина земельної ділянки, що знаходиться у його власності підлягає викупу для суспільних потреб, оскільки вказана ділянка знаходиться в зоні розміщення ПЛ. 330 кВ «Ново київська – ПС 750 кВ «Київська» та ПЛ. 330 кВ «Скверна» - ПС 750 кВ «Київська».
Як вбачається з матеріалів справи, а саме договору купівлі – продажу 04.09.2006 позивачі набули право власності на спірну земельну ділянку після видачі розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області 24.06.2005 № 6-15-6/1053.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 Земельного кодексу України юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов'язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її викупу з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.
На час винесення розпорядження власниками земельної ділянки позивачі не були, про що свідчить договір купівлі – продажу.
Зазначене свідчить про неможливість порушення прав позивачів внаслідок прийняття розпорядження Макарівської районної державної адміністрації.
Також у розумінні ст. 146 Земельного кодексу України суспільними потребами вважається будівництво та обслуговування ліній об’єктів та об’єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, водопроводів, ліній електропередач, аеропортів, нафто та газових терміналів, електростанцій тощо).
Водночас, при будівництві ліній електропередач Земельним кодексом України не передбачено обов’язкове погодження з власниками земельних ділянок місця розташування такого об’єкта.
Щодо позовних вимог про зобов’язання укладення договору купівлі – продажу суд зазначає наступне.
Статтею 143 Земельного кодексу України визначенні підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку.
Однією з таких підстав, відповідно до п. «г» ст. 143 Земельного кодексу України є викуп (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб.
Порядок вилучення земельних ділянок земельних ділянок визначений в ст. 149 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 цієї норми земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Тобто вказаною нормою чітко визначено, що документом, який підтверджує намір органу державної влади або органу місцевого самоврядування вилучити земельну ділянку у власність або землекористувача, є рішення такого органу, а не договір купівлі – продажу.
При цьому за наявності згоди землекористувача на вилучення земельної ділянки відповідний орган приймає рішення про вилучення земельної ділянки. Згода землекористувача на вилучення земельної ділянки повинна бути подана у письмовій формі. За відсутності такої згоди вилучення відбувається на підставі рішення про примусове вилічення земельної ділянки. В останньому випадку в силу положення ч. 10 ст. 149 Земельного кодексу України у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується у судовому порядку.
Отже позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Головенко О.Д.
Постанова у повному обсязі виготовлена 22 червня 2011 року.