ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"22" січня 2008 р.                                                                            Справа  № 3/107

за позовом         Закрите акціонерне товариство "Агроконтракт"  

до відповідачів   Рівненська міська рада

Управління Державного казначейства України в Рівненській області

 про розірвання  договору оренди

                                                                                                               Суддя  Марач В.В.

Представники:

Від позивача  :    Пасенко С.А.    

Від відповідача : від Ради- Горчак Ю.П., від ДКУ- Курбай О.В.   

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ  СПОРУ : Закрите акціонерне товариство "Агроконтракт" звернулося в господарський суд з позовом до Рівненської міської ради в якому просить:

1. Розірвати з 06.07.2007 року договір оренди земельної ділянки від 20.10.2005 року №5103, укладений між Рівненською міською радою та ЗАТ „Агроконтракт.

3. Зобов'язати Рівненську міську раду підписати та нотаріально посвідчити     додаткову угоду, про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.10.2005  року №5103.

4. Судові   витрати   (державне   мито,   витрати   на   інформаційно-технічне забезпечення розгляду) покласти на Рівненську міську раду.

До прийняття рішення зі спору позивач подав заяву про збільшення позовних вимог в якій просить зобов"язати Рівненську міську раду сплатити грошові кошти в сумі 57 257,32 грн..

Свої вимоги стосовно розірвання догвору оренди позивач обгрунтовує тим, що він фактично не використовує орендовану земельну ділянку, що прирівнюється до нецільового її використання, що істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися, укладаючи договір оренди земельної ділянки, а саме змінився розмір орендної плати, і, що відповідач порушив умови догвору оренди та вчинив дії, що перешкоджають орендарю використовувати орендну земельну ділянку, а саме вилучив з користування позивача без його згоди частину орендованої земельної ділянки та продав її іншій особі.

Заявляючи вимоги про стягнення коштів позивач посилається на те, що вказані кошти сплачені ним до місцевого бюджету м.Рівне, як орендна плата за період коли позивач не здійснював користування земельною ділянкою, так як відчужив нерухоме майно, яке було на ній розміщено.

Представник відповідача надав суду заперечення на позов в якому вимог позивача не визнає, посилається на те, що відповідно до Земельного кодексу України і Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питань щодо передачі земель комунальної власності у власність чи користування громадян та юридичних осіб є виключним правом міської ради, як суб'єкта права власності на землю. Вважає, що вимога позивача ущемляє повноваження Рівненської міської ради щодо прийняття рішення про розпорядження земельними ділянками.

Щодо стягнення коштів представник відповідача зазаначив, що, відповідно до частини другої ст.15 Закону України "Про плату заземлю"  у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Однак у позивача право оренди не припинилося, а відтак він зобов"язаний сплачувати орендну плату.

За клопотанням представника позивача до участі у справі в якості другого відповідача залучено Управління Державного казначейства України в Рівненській області.

Управління Державного казначейства України в Рівненській області письмового відзиву на позов суду не надало, представник його в судовому засіданні проти вимог позивача заперечив з мотивів їх необгрунтованості та недоведеності.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення предстаників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються  їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

16 грудня 2002 року ЗАТ „Агроконтракт" придбало на аукціоні з реалізації заставного майна будівлю головного виробничого корпусу (Ж-2), загальною площею 6157, 8 кв. м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Петра Могили 28.

20 жовтня 2005 року між ЗАТ „Агроконтракт" та Рівненською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 6080, 00 кв. м.. Вказаний договір нотаріально посвідчено та зареєстровано Рівненською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України".  Відповідно до умов договору оренди земельна ділянка передавалась в оренду з метою реконструкції та обслуговування будівлі головного виробничого корпусу, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Петра Могили 28.

Як вбачається з матеріалів справи що надані сторонами, 06.07.2007 року ЗАТ „Агроконтракт" звернувся до Рівненської міської ради з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.10.2005 року. Станом на день винесення рішення Рівненська міська рада не дала згоди на розірвання вищезазначеного договору оренди земельної ділянки, в зв"язку з чим позивач просить вирішити спір в судовому порядку.

Вимога ЗАТ „Агроконтракт" розірвати договір оренди земельної ділянки ґрунтується на нормах чинного законодавства, у зв'язку з чим є підставною та підлягає задоволенню.

Стаття 32 Закону України "Про оренду землі" встановлює порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. Зокрема частиною першою вказаної статті встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

В свою чергу відповідно до статті 24 Закону України „Про оренду землі" орендодавець зобов'язаний:

-          передати в користування земельну ділянку, що відповідає умовам договору;

-          не   вчиняти  дій,   що  перешкоджали  б  орендарю   користуватись   орендованою земельною ділянкою.

За умовами договору оренди земельної ділянки від 20.10.2005 року (п.1). Рівненська міська рада передає у строкове платне користування ЗАТ „Агроконтракт " земельну ділянку, що знаходиться в м. Рівне, вул. Петра Могили, 28.

Згідно з п. 29 зазначеного договору, орендодавець зобов 'язаний не вчиняти дій, які заважали б орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

В свою чергу, Відповідач у справі порушив як умови договору, так і вимоги статті 24 Закону України „Про оренду землі", оскільки п. 1, п.4 Рішення Рівненської міської ради від 25.10.2007 року № 1090 вилучив з користування ЗАТ „Агроконтракт" земельну ділянку загальною площею 1519 кв.м. на вул. Петра Могили, 28  та продав її (земельну ділянку)  Косарєву Ю. А., яка в той же час знаходилася в оренді ЗАТ „Агроконтракт".

Тим самим Рівненська міська рада:

1.          Порушила істотну умову договору оренди земельної ділянки (п.   1-8), оскільки вилучила у орендаря та в подальшому продала сам предмет оренди, - земельну ділянку.

2.          Порушила ст. 24 Закону України   „Про оренду землі" та п. 29 договору, - оскільки вилучивши та продавши предмет договору оренди, позбавила ЗАТ „Агроконтракт" можливості користуватися орендованою земельною ділянкою, - тим самим вчинила дії що перешкоджають орендареві користуватись орендованою земельною ділянкою.

Порушення Рівненською міською радою умов договору оренди та вчинення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою, в силу вимог ст. 32 Закону України „Про оренду землі", є беззаперечною підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.10.2005 року.

Однак вимога позивача про розірвання договору з 06.07.2007 року не підлягає задоволенню, так як відповідно до частини третьої статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір розривається у судовому порядку, зобов"язання припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили, а не з моменту направлення пропозиції про його розірвання. Така ж норма встановлена і п. 5 ст.188 Господарського Кодексу України.

Вимога позивача про зобов'язання Рівненську міську раду підписати та нотаріально посвідчити додаткову угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.10.2005  року не підлягає задоволенню, так як вказана вимога не грунтується на законодавстві України.

Так ні Цивільним, ні Господарським Кодексами України не передбачено укладання будь-яких угод в разі розірвання договору за рішенням суду. Не передбачено такого і Земельним Кодксом України та Законом України "Про оренду землі", які регулюють земельні відносини, в тому числі стосовно оренди землі.

Відповідно до частини третьої статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір розривається у судовому порядку, зобов"язання припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Не підлягає задоволенню і вимога позивача про стягнення з Рівненської міської ради   грошових коштів в сумі 57 257,32 грн., як повернення орендної плати, сплаченої за час фактичного невикористання орендованої земельної ділянки, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно ж до частини другої вказаної статті у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Тобто з вказаної норми  слідує, що орендар земельної ділянки зобов"язаний сплачувати оредну плату за фактичний період саме перебування землі у користуванні. Факт перебування землі у користуванні підтверджується договором оренди земельної ділянки.

Як встановлено судом   20 жовтня 2005 року між ЗАТ „Агроконтракт" та Рівненською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 6080, 00 кв. м.., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Петра Могили 28. До винесення рішення зі спору вищевказаний договір дію не припинив, у встановленому порядку не розірваний, а відтак земельна ділянка, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Петра Могили 28, перебуває у користуванні позивача.

Твердження позивача про те, що він відчужив нерухоме майно, яке було розміщено на земельній ділянці і, що плату за землю, зобов"язані сплачувати особи, які придбали нерухоме майно, так як до них перейшло право користування земельною ділянкою, не грунтується на законодавсті України, що підтверджується наступним.

Пунктом 2 статті 120 Земельного Кодексу України  встановлено, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Однак відповідно до статті 125 цього ж Кодексу:

- Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

- Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

- Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Статтею 126 ЗК України  встановлено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Тобто з вищенаведених норм слідує, що право власності  та право постійного користування на земельну ділянку не виникає автоматично з моменту переходу права власності на об"єкт нерухомості, якій розміщений на земельній ділянці, а таке право виникає тільки після  одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.  

Позивач не надав суду доказів того, що у осіб, яким він відчужив об"єкти нерухомості, наявні документи, які б посвідчували їх право власності чи право постійного користування земельною ділянкою.

На основі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що у набувачів  об"єктів нерухомості, які розміщені на земельній ділянці, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Петра Могили 28, не виникло право власності чи право постійного користування вищевказаною земельною ділянкою.

Крім того, відповідно до п. 5 статті 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Позивач не надав суду доказів того, що земельна ділянка, за яку він сплачував орендну плату, вилучена у нього в порядку, передбаченому Земельним Кодексом України.  

Частиною першою статті 15 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Отже за відсутності документів які б посвідчували право власності чи право постійного користування земельною ділянкою у осіб, яким позивач відчужив об"єкти нерухомості, не виникло право власності або право користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Петра Могили 28, а відтак вказані особи не є суб"єктами плати за землю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

 1. Позов задоволити частково.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 20.10.2005 року, укладений між Рівненською міською радою та ЗАТ „Агроконтракт" та зареєстрований Рівненською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" в книзі записів державної реєстрації 21.10.2005 року за №040558300337.

3. В решті позову відмовити в задоволенні.

4.Стягнути з рахунку Рівненська міська рада вул. Соборна 12-а,Рівне,33000 р/р 33119327600002 Управління Державного казначейства в Рівненській області МФО 833017 ЗКПО 04057758 на користь Закрите акціонерне товариство "Агроконтракт" пр. Макарова 5,Луцьк,Волинська область,43000, 85 грн. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                 Марач В.В.

підписано "26" січня 2008 р.