Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
22 червня 2011 р. № 2-а- 5439/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого –Судді Бездітка Д.В.,
при секретарі судового засідання –Фоміній В.В.,
за участю: представника позивача –Івтушка С. В.,
представника відповідача - Биканова М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат"
до Вовчанська міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області
про про скасування рішення ,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просить скасувати рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області від 06.05.2011р. № 0000752302 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" штрафних (фінансових) санкцій у розмір 226313,44 грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
В обґрунтування заявленого позову зазначив, що за наслідками проведеної податковим органом перевірки позивача встановлено порушення з його боку вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Проте з такими висновками та рішенням позивач не погоджується, вважаючи їх незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права та законні інтереси, через те, що на підприємстві позивача облік товарних запасів здійснюється на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до порядку, визначеному національним стандартом бухгалтерського обліку. Оскільки підприємство відповідача є виробничим підприємством, облік господарських операцій здійснюється безпосередньо після закінчення повного циклу виробничого процесу з урахуванням норм виходів виробів та їх усихання.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, що викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на позовну заяву.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення, керуючись наступним.
Так, судом встановлено, що фахівцями ДПА у Харківській області в період з 18 по 19 квітня 2011 року, згідно Закону України «Про державну податкову службу України", Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Закону України від «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Указу Президента України від 12 червня 1995 року 56/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, Затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, Податкового кодексу України проведено фактичну перевірку за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарського об’єкту, який належить відповідачу та знаходиться за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська,1.
Перевіркою встановлено здійснення реалізації не облікованого в установленому законодавством порядку товару за місцем реалізації та зберігання на суму 113156,72 грн., а саме: виявлено надлишок товарів за місцем реалізації та зберігання на суму 99829,95 грн. та виявлено нестачу товарів за місцем реалізації та зберігання на суму 13326,77 грн., що, на думку відповідача, є порушенням пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
За наслідками перевірки складено акт (довідку) від 18(19)04.2011р. б/н, за результатами розгляду якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішенням від 06.05.2011 року № 0000752302, згідно якого на позивача накладено сплатити штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 226313,44 грн. (розмір подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), відповідно до ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Проте суд з висновками відповідача щодо порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не погоджується та зазначає, що згідно п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно ст. 6 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Слід зазначити, що відповідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.99 р. і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за N 751/4044, яке визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності, розроблена методологія та порядок визнання та первісної оцінки запасів, оцінки запасів на дату балансу та розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності. При цьому для цілей бухгалтерського обліку даним стандартом встановлено, що запаси включають: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу; готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.
В ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Ні в акті перевірки, ні в подальших документах відповідача не вказано, які саме положення вищенаведених приписів Стандарту № 9 порушені позивачем, як ці порушення виявлені і якими документами первинного бухгалтерського обліку підтверджуються.
Відповідно ч. 2 та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.
Судом встановлено, що позивач веде облік товарних запасів за місцем їх реалізації у порядку, встановленому законодавством, що підтверджено письмовими доказами, а саме: копіями податкових та видаткових накладних на товар, копією накладної на внутрішнє переміщення, копією оборотно-сальдової відомості по рахунку «26» ТМЦ місця зберігання ковбасний цех.
Суд вказує на те, що з огляду на приписи ст. 21 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до відповідальності за порушення вимог п. 12 ст. 3 вказаного Закону особу може бути притягнуто лише у тому випадку, коли облік товарів за місцем реалізації та зберігання не ведеться взагалі або ведеться з порушенням встановленого порядку.
Доводи заперечень відповідача про ненадання під час проведення перевірки документів, підтверджуючих належний облік товарів суд вважає непереконливими та зауважує, що норми Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, не містять приписів про те, що ненадання накладних в момент перевірки є свідченням відсутності обліку товарних запасів чи свідченням порушення порядку такого обліку, а також про те, що накладні мають невідкладно надаватись особам, які проводять перевірку, а ненадання накладних в момент перевірки є підставою для притягнення до відповідальності згідно зі ст.21 вказаного Закону.
Суд зауважує, що відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем в даній справі суду не надано переконливих доказів правомірності свого рішення, які б підтверджували достовірність його висновків щодо наявності з боку позивача порушень вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Будь-яке рішення чи дії суб’єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об’єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб’єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача, з огляду на наведену норму, суд дійшов до висновку, що відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення, яке оскаржується, було невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв’язку з чим воно підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, Закону України «“Про державну службу”», Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування рішення - задовольнити. Скасувати рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області від 06.05.2011р. № 0000752302 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" штрафних (фінансових) санкцій у розмір 226313,44 грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (вул. Новоселівка, 1, м. Вовчанськ, Харківська область, 62500, код 32447115) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Апеляційна скарга на постанову подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення або, в разі оголошення у судовому засіданні вступної та резолютивної частини –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. В разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 25 червня 2011 року.
Головуючий - Суддя Д.В. Бездітко