ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.06.2011 року Справа № 40/46-11
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),
суддів: Дмитренко А.К., Антоніка С.Г.
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № б/н від 21.12.10;
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 133 від 12.04.11;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі 1 району електричних мереж Дніпропетровських міських електричних мереж на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2011р. у справі №40/46-11
за позовом приватного акціонерного товариства “Дніпропетровський м’ясокомбінат”, м. Дніпропетровськ
до публічного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі 1 району електричних мереж Дніпропетровських міських електричних мереж, м. Дніпропетровськ
про визнання договору №517/1 від 13.09.10 року укладеним,
ВСТАНОВИВ:
27.12.2010 року приватне акціонерне товариство “Дніпропетровський м’ясокомбінат” звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі 1 району електричних мереж Дніпропетровських міських електричних мереж про визнання договору №517/1 від 13.09.10 року укладеним. (а. с. 2 –8)
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2011 року (суддя Красота О.І.) позов задоволено: визнано договір №517/1 від 13.09.2010 року між відкритим акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі 1 району електричних мереж Дніпропетровських міських електричних мереж та приватним акціонерним товариством “Дніпропетровський м'ясокомбінат” про спільне використання технологічних електричних мереж укладеним; в пункті 4 додатків №2 до договору №517/1 від 13.09.2010 року величини потужності викладено наступним чином:
для приватного підприємства “Свеко” - 350 кВт;
для приватного підприємця ОСОБА_3 - 15 кВт;
для товариства з обмеженою відповідальністю “Магрок” - 1370 кВт;
для закритого акціонерного товариства “Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі” - 3550 кВт;
для приватного підприємця ОСОБА_4 - 200 кВт;
для підприємства з іноземними інвестиціями “Іст Болт України” - 500 кВт;
для товариства з обмеженою відповідальністю “УСПОТ ЛТД” - 250 кВт;
для Дніпропетровської філії закритого акціонерного товариства “Київстар Дж.Ес.Ем.” - 3,5 кВт;
для товариства з обмеженою відповідальністю “Біллар” - 100 кВт;
для приватного підприємця ОСОБА_5 - 250 кВт;
для дванадцятого територіального медичного об'єднання (поліклініка №3 і філія дитячої поліклініки) - 35 кВт;
для приватного підприємця ОСОБА_6 - 20 кВт;
для приватного підприємця ОСОБА_7 - 70 кВт;
для закритого акціонерного товариства “Дніпропетровський комбінат харчових концентратів” - 1500 кВт;
для товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ВітаСоя” - 90 кВт;
для відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський м'ясокомбінат” - 560 кВт;
для общини на честь Апостола Євангеліста Іоанна Богослова - 5 кВт;
для приватного підприємця ОСОБА_8. - 50 кВт;
для товариства з обмеженою відповідальністю “Сінтез-С” - 250 кВт;
для фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 - 10 кВт;
стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі 1 району електричних мереж Дніпропетровських міських електричних мереж на користь приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський м'ясокомбінат" витрати на сплату державного мита у сумі 85, 00 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн; повернуто з державного бюджету приватному акціонерному товариству "Дніпропетровський м'ясокомбінат" зайво сплачене державне мито в сумі 85, 00 грн. (а. с. 52 –59)
07.04.2011 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі 1 району електричних мереж Дніпропетровських міських електричних мереж порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2011 року. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскільки останній прийняв вказане рішення, незважаючи на недосягнення між позивачем та відповідачем згоди з такої істотної умови як клас напруги, яка є невід’ємною характеристикою дозволеної потужності.
Судовою колегією замінено відповідача на його правоприємника: публічне акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
13 вересня 2010 року відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі 1 району електричних мереж Дніпропетровських міських електричних мереж направило на адресу приватного акціонерного товариства “Дніпропетровський м'ясокомбінат” лист від 13.09.2010 року за №1766/671 з пропозицією укласти договір №517/1 від 13.09.2010 року про спільне використання технологічних електричних мереж.
Статтею 179 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках -затверджувати типові договори.
В пункті 1.7 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України N28 від 31.07.1996р, (в редакції постанови НКРЕ №1449 від 25.12.2008р.) передбачено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору, викладеного в додатку №2 Правил.
Згідно пункту 3 статті 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Позивач не підписав договір №517/1 від 13.09.2010р. про спільне використання технологічних електричних мереж, оскільки в додатку №2 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін” відповідач зазначив величини потужностей постачання позивачем електроенергії субспоживачам, які фактично позивач не може забезпечити, а також перелік субспоживачів був неповний.
Про існування зазначених розбіжностей позивач повідомив відповідача листом від 17.11.2010р. №128/11-ОГЗ, до якого додав копії договорів про технічне забезпечення електропостачання субспоживачів.
Листом від 06.12.20010р. №2221/671 відповідач направив позивачу для підписання договір №517/1 від 13.09.2010р. з протоколом розбіжностей. Лист позивач отримав 08.12.2010р.
Відповідно до частини 7 статті 181 Господарського кодексу України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Згідно з частиною 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Відповідно до пункту 5.17 Правил користування електричною енергією договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, зокрема: обсяг передачі електричної енергії та договірної граничної величини електричної потужності; величини дозволеної та приєднаної потужності електроустановок субспоживача.
Тобто, до 16.02.2009р. (набрання чинності постанови Національної комісії регулювання електроенергетики №1449 від 25.12.2008р, якою затверджена нова редакція пункту 1.7 Правил) договір про спільне використання технологічних мереж основного споживача (позивача) укладався між власником мереж (позивачем) та субспоживачами. Укладення вказаного договору між позивачем та відповідачем не передбачалось.
Між позивачем та відповідачем 07.08.2006 року був укладений договір №160/17 про постачання електричної енергії.
В підпункті 8.1.1 пункту 8 договору сторони визначили, що якщо до електромереж споживача приєднані в установленому порядку електроустановки субспоживачів, відносини між ними регулюються договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача або договором про технічне забезпечення електропостачання споживача.
Згідно з підпунктом 8.1.2 пункту 8 договору споживач передає електричну енергію субспоживачам у межах договірної величини потужності та в обсягах, визначених відповідно до р.5 з урахуванням р.6 цього договору за переліком, визначеним у додатку “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам”.
Між позивачем та субспоживачами, електроустановки яких приєднані до підстанції позивача, були укладені, зокрема, наступні договори про спільне використання технологічних мереж.
1) договір №1 Э-06 від 01.11.2006р. між позивачем та приватним підприємством “Свеко”, згідно підпункту 1.1 пункту 1 якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах 382 кВт;
2) договір №2 Э-06 від 01.11.2006р. між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_3, згідно підпункту 1.1 пункту 1 якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах 20 кВт;
3) договір №5 Э-06 від 01.11.2006р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю “Магрок”, згідно підпункту 1.1 пункту 1 якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах 1370 кВт;
4) договір №6 Э-06 від 01.11.2006р. між позивачем та закритим акціонерним товариством “Штеркорн Корн Просессінг Індастрі”, згідно підпункту 1.1 пункту 1 якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах 3250 кВт;
5) договір №8 Э-06 від 01.11.2006р. між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_4, згідно підпункту 1.1 пункту 1 якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах 300 кВт;
6) договір №9 Э-06 від 01.11.2006р. між позивачем та підприємством з іноземними інвестиціями “Іст Болт України”, згідно підпункту 1.1 пункту 1 якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах 600 кВт;
7) договір №10 Э-06 від 01.11.2006р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю “УСПОТ ЛТД”, згідно підпункту 1.1 пункту 1 якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах 300 кВт;
8) договір №11 Э-06 від 01.11.2006р. між позивачем та Дніпропетровською філією закритого акціонерного товариства “Київстар Дж.Ес.Ем.”, згідно підпункту 1.1 пункту 1 якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах 3,5 кВт;
9) договір №12 Э-06 від 01.11.2006р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю “Біллар”, згідно підпункту 1.1 пункту 1 якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах 100 кВт;
10) договір №13 Э-06 від 01.11.2006р. між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_5, згідно підпункту 1.1 пункту 1 якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах 300 кВт;
11) договір №16 Э-06 від 01.11.2006р. між позивачем та дванадцятим територіальним медичним об'єднанням (поліклініка №3 і філія дитячої поліклініки), згідно підпункту 1.1 пункту 1 якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах 10 кВт;
12) договір №17 Э-06 від 01.11.2006р. між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_6, згідно підпункту 1.1 пункту 1 якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах 35 кВт;
13) договір №25 Э-06 від 01.11.2006р. між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_7, згідно підпункту 1.1 пункту 1 якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах 80 кВт;
14) договір №28 Е-06 від 01.11.2006р. між позивачем та закритим акціонерним товариством “Дніпропетровський комбінат харчових концентратів”, згідно підпункту 1.1 пункту 1 якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах 1500 кВт;
15) договір №30 Э-06 від 01.11.2006р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ВітаСоя”, згідно підпункту 1.1 пункту 1 якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах 100 кВт;
16) договір №31 Е-06 від 01.11.2006р. між позивачем та відкритим акціонерним товариством “Дніпропетровський м'ясокомбінат”, згідно підпункту 1.1 пункту 1 якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах 560 кВт;
17) договір №31 Э-06-А від 01.11.2006р. між позивачем та общиною на честь Апостола Євангеліста Іоанна Богослова, згідно підпункту 1.1 пункту 1 якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах 5 кВт;
18) договір №24-Э-07 від 25.12.2007р. між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_8, згідно підпункту 1.1 пункту 1 якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах 50 кВт;
19) договір №4-Э-08 від 01.09.2008р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю “Сінтез-С”, згідно підпункту 1.1 пункту 1 якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах 600 кВт;
20) договір №20 Э-06 від 01.01.2009р. між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9, згідно підпункту 1.1 пункту 1 якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах 10 кВт.
Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики N1449 від 25.12.2008 були внесені зміни до пункту 1.5 Правил користування електричною енергією, які набрали чинності 16.02.2009 року, згідно яких у разі підключення електроустановок споживача до електричних мереж, власник яких не є постачальником електричної енергії, та виникнення у споживача відповідно до законодавства України зобов'язань вносити плату за перетікання реактивної електроенергії, між споживачем та цим власником електричних мереж на основі типового договору укладається договір про технічне забезпечення електропостачання споживача.
На виконання вказаних вимог в 2009-2010 роках позивачем з субспоживачами були укладені відповідні договори про технічне забезпечення електропостачання споживача, в яких серед інших умов визначена величина потужностей постачання електроенергії позивачем субспоживачам.
Згідно з частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Пунктом 5.19. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання енергетики України №28 від 31.07.1996 року передбачено, що у разі укладення між основним споживачем та субспоживачем договору про технічне забезпечення електропостачання споживача цей договір та зміни до нього узгоджуються з електропередавальною організацією у частині режимів споживання електричної енергії, приєднаної потужності, режимів перетікання реактивної електроенергії та дотримання показників якості електричної енергії.
Відповідно до пункту 1.7 Правил користування електричною енергією, в редакції змін, затверджених Постановою НКРЕ №1449 від 25.12.2008р. передбачено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору, визначеного в додатку 2 Правил. Тобто саме з даного моменту укладання договору про спільне використання технологічних мереж між відповідачем та позивачем є обов'язковим. Посилання відповідача на будь-які зовнішні обставини не позбавляє його обов'язку укласти даний договір з позивачем, так як в протилежному випадку дії відповідача будуть свідчити про порушення норм законодавства. До того ж величини дозволеної потужності, запропоновані позивачем, обумовлені технічними характеристиками електроустановки та постачання за допомогою обладнання позивача електроенергії на більших потужностях є технічно неможливим.
Клас напруги, на який відповідач посилається в апеляційній скарзі, не встановлюється умовами договору.
Таким чином, рішення господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі 1 району електричних мереж Дніпропетровських міських електричних мереж залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2011р. у справі №40/46-11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.В. Чоха
Судді: А.К. Дмитренко
С.Г. Антонік