ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2011 р.                                                                                  Справа № 43635/11

           Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

в складі: головуючого судді – Дяковича В.П.,

               суддів –Обрізко І.М., Сапіги В.П.,

              розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 31 грудня 2010 року у справі № 2-а-1752/10 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 15.12.2010 року звернувся до суду із адміністративним позовом, якими просив зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області нарахувати та виплатити в його користь не виплачене як дитині війни підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за періоди 15.06.2010 року по день винесення судом першої інстанції рішення.

Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 31 грудня 2010 року позов задоволено : зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області нарахувати та виплатити позивачу за період з 22.06.2010 р. по 31.12.2010р. доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що виплата підвищення до пенсії дітям війни відповідачем здійснювалась відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік і в межах передбачених ним видатків.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист війни» пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком.

       Суд першої інстанції правильно застосував піврічний строк звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України, а також дійшов правильного висновку щодо визначення періоду, за який необхідно здійснювати перерахунок пенсії позивачу.

        Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010 рік підлягають задоволенню, так як Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.  Таким чином, відповідач у 2010 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому, оскільки позивач звернувся до суду 15.12.2010 року, позовні вимоги підлягають задоволенню в межах піврічного строку звернення до суду, з врахуванням того, як просить позивачка, за період з 15 червня 2010 року до 31 грудня 2010 року.

     Мотиви та доводи, наведені у апеляційній скарзі, висновки суду не спростовують і є безпідставними, оскільки чинним законодавством повноваження по нарахуванні та виплаті пенсій в Україні покладені саме на органи Пенсійного фонду, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком, на 30% якої підвищується пенсія дітям війни, визначається відповідно до положень статті 62 Закону України «Про державний бюджет України» та статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст.160, 183-2, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 211, 212, 254 КАС України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 31 грудня 2010 року у справі № 2-а-1752/10 – без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ:             В.П. ДЯКОВИЧ

СУДДІ:                                                                                                   І.М. ОБРІЗКО

                                                                                                 В.П. САПІГА