ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.11                                                                                        Справа №  30/5009/2824/11

Суддя    Кагітіна  Л.П.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвеко” (69002, м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 92)

до Приватного акціонерного товариства  “Аха-страхування” в особі Запорізької філії (69035,                м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57-В)

про відшкодування шкоди,

                                                                                                              Суддя        Кагітіна Л.П.  

За участю представників сторін:

від позивача      – не з’явився (в судовому засіданні 16.06.2011р. була присутня ОСОБА_1,

                                довіреність б/н від 15.05.2011 р.)

від відповідача  –ОСОБА_2 (довіреність № 2137/18 від 17.12.2010 р.);

                                                      СУТНІСТЬ СПОРУ:

25.05.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвеко” звернулось в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства  “Аха-страхування” в особі Запорізької філії 18172,00 грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані умовами договору № 4192-а/09зп добровільного страхування  наземного транспорту «Все включено»від 06.10.2009 р. та приписами статей  193, 354 ГК України, 11, 525, 526, 599, 629, 979 ЦК України, а також Законом України «Про страхування».

Ухвалою суду від 25.05.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 16.06.2011 р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.06.2011 р.

Позивач процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні 21.06.2011 р. не скористався, про причини неявки не повідомив. Про час та місце слухання справи позивач був повідомлений належним чином.

Відповідач –ПАТ “Аха-страхування” в особі Запорізької філії –у письмовому відзиві проти позовних вимог заперечує у повному обсязі. Посилається, зокрема, на те, що згідно п. 24.4. Договору страхування з урахуванням умов пунктів 24.5, 24.6 Договору Страхувальник має право скористатися правом не надавати Страховикові документи компетентних органів у випадках, якщо збиток не перевищує 5000,00 грн. (якщо страхова сума по відповідному транспортному засобу менше 100000,00 грн.) або 5% від страхової суми по відповідному транспортному засобу (якщо страхова сума по відповідному транспортному засобу більше  100000,00 грн.), але у будь-якому випадку не більше 15000,00 грн. При цьому страхове відшкодування виплачується Страхувальникові (Вигодопріобретателю) виключно шляхом перерахування на СТО.

Наголошує, що оскільки документи компетентних органів, якими було б зафіксовано факт настання страхової події, Страхувальник не надав, а вартість відновного ремонту автомобіля Тоуоtа Саmгу, рег. № НОМЕР_1, згідно наданих позивачем рахунків склала 18172,00 грн., що перевищує  7250,00 грн. - 5 % від страхової суми., листом (вих. № 882/ЦВ-Ю від 02.04.2010 р.), позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування. Відповідач вказує, що правомірність такої відмови підтверджується як умовами договору страхування № 4192-а/09зп від 06.10.2009 р. - п. 26.4.6, 24.1.4., 23.1.2, так і положеннями діючого законодавства - частиною 2 статті 991 ЦК України, частиною 2 статті 26 Закону України «Про страхування». При цьому, відповідач звертає увагу суду на те, що законність дій страхової компанії у даному випадку підтверджується судовою практикою. Просить в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 21.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                   ВСТАНОВИВ:

06.10.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвеко»(Страхувальником, позивачем у справі), АТ «СК «АХА Страхування»в особі Запорізької філії (Страхувальником, відповідачем у справі) та АТ «ОТП Банк»(Вигодонабувачем)  було укладено договір № 4192-а/09зп добровільного страхування наземного транспорту «Все включено»(надалі –Договір) автомобіля Тоуоtа Саmгу, рег.  № НОМЕР_1, який належить на праві власності ТОВ «Інвеко».

За умовами Договору Страховик взяв на себе зобов’язання компенсувати Страхувальнику прямі збитки які є наслідком настання певних страховими випадками, що наведені в п. 20.2, які носять ознаки ймовірності та випадковості. (пункт 20.1 Договору).

Відповідно до п.20.2.2 Договору до страхових ризиків відносяться збитки внаслідок ДТП –будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Згідно із п.22.4.1 Договору Страхувальник має право при настанні
страхового випадку одержати від Страховика страхове відшкодування.

За змістом п. 23.1.3 Договору у разі настанні події, передбаченої п. 20.2 Договору (тобто страхового випадку), Страхувальник зобов'язаний протягом 3-х робочих днів з моменту настання події письмово сповістити про це Страховика шляхом надання Повідомлення про страховий випадок.

Відповідно до п. 22.1.2 Договору Страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки йому стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування.

Відповідно до пункту 26.4.6 Договору Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо Страхувальник (його представник) не виконав обов'язків, передбачених умовами Договору.

Відповідно до пункту 23.2 Договору обов'язки Страхувальника, вказані у п. 22.2, 23.1 цього Договору, в однаковій мірі розповсюджуються на осіб, що допущені до керування застрахованим транспортним засобом на законних підставах. Порушення вказаними особами цих вимог тягне за собою ті ж наслідки, що і невиконання їх Страхувальником.

Пунктом 24.1 Договору передбачено, що  для підтвердження настання страхового випадку та визначення розміру завданих збитків Страхувальник зобов’язаний надати Страховику наступні документи:  заяву на виплату страхового відшкодування; договір, лист Вигодонабувача про особу, якій належить виплатити страхове відшкодування.

У разі настання страхової події за ризиком: «Збитки внаслідок ДТП»- копію посвідчення водія, що керував транспортним засобом та довідку ДАЇ про ДТП встановленої форми.

Як випливає із матеріалів справи, 15.02.2010р. із застрахованим автомобілем відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме: під час руху відкрилась кришка капоту, яка нанесла удар по лобовому склу та даху автомобіля. Внаслідок ДТП застрахованому автомобілю були спричинені збитки в загальній сумі 18172,00 грн. На підтвердження суми збитків позивачем були надані відповідні документи ремонтних організацій, а саме: від ПП Разумеєнко І. В. - рахунок № ТСФ-284 від 02.03.2010 р. (на суму 8432,00 грн.), накладна                № ТН-284 від 28.04.2010 р. (на суму 8432,00 грн.) та від ПП Ничко І. В. - Акт приймання-передачі виконаних робіт від 29.04.2010 р. (на суму 9740,00 грн.).

Позивач стверджує, що ремонт автомобіля був оплачений ним в повному обсязі за власний рахунок, що підтверджується банківськими виписками за 28.04.2010 р., копії яких долучено до матеріалів справи.

17.02.2010 р., позивач письмово повідомив відповідача про настання страхового випадку та заявив вимогу про відшкодування спричинених збитків.

02.04.2010 р. відповідачем було прийнято рішення про відмову у сплаті страхового відшкодування, про що позивач був повідомлений листом вих. № 882/цб-10 від             02.04.2010 р. Відмову у відшкодуванні збитків відповідач мотивував тим, що позивачем, не були виконані певні обов'язки, передбачені умовами Договору страхування, а саме: негайно, як тільки стане можливим, повідомити про настання події компетентні органи, Страховика або його представника (80800-501-67-90), а також викликати відповідні компетентні органи (пункт 23.1.2 Договору страхування); при ДТП діяти у відповідності до Правил дорожнього руху (пункт 23.1.5 Договору страхування); для підтвердження настання страхового випадку та визначення розміру завданих збитків, у разі настання страхової події за ризиком «Збитки внаслідок ДТП»надати Страховику довідку ДАІ про ДТП встановленої форми (пункт 24.1.4 Договору страхування).

Позовні вимоги про стягнення з ПАТ  “Аха-страхування” в особі Запорізької філії на користь ТОВ «Інвеко»18172,00 грн. страхового відшкодування стало предметом судового розгляду у даній справі.  

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України  цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна  сторона (боржник) зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні  (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову  виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Стаття 8 Закону України «Про страхування»визначає страховий ризик як певну подію, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

В пункті 20.2.2 Договору сторони погодили, що страховим ризиком, в тому числі,             є пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Як вже зазначалось вище, 15.02.2010 р. із застрахованим транспортним засобом сталася дорожньо-транспортна пригода.

У визначений Договором строк, на виконання пункту 23.1.3 Договору Страхувальник письмово повідомив Страховика про випадок, що має ознаки страхового, та заявив вимогу про відшкодування спричинених збитків.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок –подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування –страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Умовами Договору сторони визначили, що страховий випадок –це подія, передбачена цим Договором, яка відбулася, і з настанням якої виникає обов'язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику або іншій особі.

Згідно з ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Факт настання страхового випадку під час дії Договору встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується жодною зі сторін.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про страхування»страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику.

Частиною 1 ст. 25 Закону України «Про страхування»визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування передбачені ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування».

Так, відповідно до приписів частини 1 статті 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону (ч. 2 ст. 991 ЦК України).

Аналогічні приписи містяться і в статті 26 Закону України «Про страхування».

Інших підстав чинним законодавством України для відмови у виплаті страхового відшкодування не встановлено.

Як свідчать обставини справи, відповідачем було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування через ненадання останнім документів компетентних органів, якими було б зафіксовано факт пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Правилами добровільного страхування транспортних засобів /КАСКО/, затверджених Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю № 19-1 від 25.03.1997 р. визначено, що дорожньо-транспортна пригода - це подія, яка сталася за участю хоча б одного транспортного засобу, що рухався, і призвела до загибелі або поранення людей чи пошкодження одного або кількох транспортних засобів, вантажу, доріг, дорожніх чи інших споруд або майна.

Отже, обставини, за яких автомобілю позивача було завдано пошкодження підпадають під визначення дорожньо-транспортної пригоди, та відповідно, є страховим випадком.

Виходячи з тексту листа відповідача № 882/цб-10 від 02.04.2010 р. щодо відмови у виплаті страхового відшкодування відповідач пов'язує відмову у виплаті страхового відшкодування лише з тим, що гр. ОСОБА_3 (керівник позивача), який знаходився за кермом застрахованого автомобілю, не викликав  відповідні «Компетентні органи».

При цьому, необхідно зазначити, що гр. ОСОБА_3 (особа, яка керувала транспортним засобом) при настанні ДТП діяв у повній відповідності із п. 2.11 Правил дорожнього руху щодо порядку інформування «Компетентних органів», а саме:

Відповідно до абз. 3 п. 2.11 Правил дорожнього руху у разі коли під час дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено лише застраховані транспортні засоби та немає загиблих і травмованих, допускається оформлення відповідних матеріалів представником страхової організації без участі працівника підрозділу Державтоінспекції за згодою учасників пригоди.

Таким чином, при настанні даного конкретного страхового випадку у позивача не було обов'язку, згідно з законодавством, викликати працівників ДАІ. Оформлення ДТП мало здійснюватися лише за участю представника страхової компанії, про що позивач і повідомив належним чином відповідача. Компетентних органів у даному конкретному ДТП законодавством не передбачено.

Тому, посилання відповідача на невиконання позивачем вимог п. 23.1.2 Договору, як на єдину причину відмови у виплаті страхового відшкодування, є необґрунтованим та неправомірним.

Викладене свідчить про відсутність правових підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, передбачених вищезазначеними нормами права; відповідачем також таких підстав не наведено, а його заперечення не ґрунтуються на вказаних нормах права та фактичних обставинах справи, а відтак не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у розмірі, заявленому позивачем.

Відповідно до наданих позивачем доказів, вартість відновлювального ремонту автомобіля Тоуоtа Саmгу, рег.  № НОМЕР_1, складає 18172,00 грн., що підтверджується відповідними рахунками, накладними та актами приймання-передачі виконаних робіт (рахунок № ТСФ-284 від 02.03.2010 р. (на суму 8432,00 грн.), накладна  № ТН-284 від 28.04.2010 р. (на суму 8432,00 грн.); Акт приймання-передачі виконаних робіт від 29.04.2010 р. (на суму 9740,00 грн.), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні, а належним чином засвідчені копії залучені до матеріалів справи. Оплата ремонту автомобіля позивачем за власний рахунок підтверджується банківськими виписками за 28.04.2010 р.

Вказані документи цілком відповідають визначенню письмових доказів, яке містить стаття 36 ГПК України, а також вимогам ст. 34 ГПК України щодо належності та допустимості доказів.

З огляду на досліджені докази та встановлені обставини суд приходить до висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов’язку відшкодувати позивачу несплачене страхове відшкодування в розмірі 18172,00 грн.

Згідно зі ст.ст. 4-3, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, а господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Господарський суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази в сукупності, що відображуються в судовому рішенні. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 зазначеного Кодексу встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи відповідача спростовуються вищевикладеними обставинами. При цьому, суд відзначає, що посилання відповідача на судову практику, до уваги не приймається, оскільки, кожна судова справа має свої фактичні обставини по кожній окремій справі, а по-друге, судова практика не є джерелом права.

Відповідно до вимог  ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 45, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

                                                            ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвеко” м.Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства  “Аха-страхування” в особі Запорізької філії задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства  “Аха-страхування” в особі Запорізької філії (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57-В, ЄДРПОУ 26183400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвеко” (69002, м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 92, ЄДРПОУ 22133500) 18172 (вісімнадцять тисяч сто сімдесят дві) грн. 00 коп. боргу, 182 (сто вісімдесят дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

                 Суддя                                                                   Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Повне рішення складено 23.06.2011 р.