СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
27 вересня 2006 року | Справа № 2-17/53-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Борисової Ю.В.,
Горошко Н.П.,
за участю представників сторін:
позивача: Лямченкової Олени Миколаївни, довіреність № 23/01-2 від 23.01.06;
позивача: Жаркової Катерини Сергіївни, довіреність № 26/09-1 від 26.09.06;
відповідача: Попкової Євгенії Адонівни, довіреність № б/н від 20.03.06;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю торгово-будівельна компанія "Валган" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І.) від 28.07.2006 у справі № 2-17/53-2006
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю торгово-будівельна компанія "Валган" (вул. Шевченка, 37/17,Дніпропетровськ,49044)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвіс" (вул. 15 Квітня, 4,Алушта,98500)
про стягнення 20538,00 грн. та стягнення 240481,20 грн.; за зустрічним позовом про зменшення вартості робіт на 70309,75 грн. та стягнення 1224000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2006 року у справі № 2-17/53-2006 позов товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельної компанії „Валган” про стягнення 20538,00 грн. боргу задоволено, суд стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельної компанії „Валган” 20538,00 грн. боргу та судові витрати. Первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельної компанії „Валган” про стягнення 240481,20 грн. боргу задоволено частково, суд стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельної компанії „Валган” 203204,00 грн. боргу та судові витрати.
Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” до товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельної компанії „Валган” задоволено частково, суд зменшив вартість виконаних послуг по договору підряду №07-А від 07.05.2004 року, укладеного між сторонами у даній справі на 36796,00 грн. Також, суд стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельної компанії „Валган” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” 1088000,00 грн. збитків у зв`язку з ненаданням санаторно-курортних послуг за договором № 1 від 06.01.2004 року. Також, господарський суд Автономної Республіки Крим стягнув зі сторін у справи витрати за проведення судової експертизи, а також за участь експерта у засіданнях суду.
При прийнятті рішення в частині задоволення первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельної компанії „Валган” про стягнення заборгованості за виконані будівельні роботи, суд першої інстанції виходив з того позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи. Прийнявши до уваги висновок експерта, згідно з яким виконані позивачем роботи по договору підряду №07-А від 07.05.2004 року мають порушення будівельних норм і проекту виконаних робіт, суд визнав за необхідне суму заборгованості зменшити на вартість усунення недоліків, що склало 36796,00 грн.
При задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельної компанії „Валган” суми неотриманого прибутку у зв`язку з ненаданням санаторно-курортних послуг за договором № 1 від 06.01.2004 року, господарський суд Автономної Республіки Крим прийшов до висновку про невиконання збоку товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельної компанії „Валган” положень договору –пункту 3.1 стосовно передплати у розмірі 100 % вартості послуг у строк не пізніше, ніж за 10 днів до прибуття відпочиваючих, чим товариству з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” було спричинено збитки у вигляді неотриманого прибутку.
Не погодившись з постановою господарського суду Автономної Республіки Крим, товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельна компанія „Валган” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у позові товариству з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” відмовити.
Доводи позивача за первісним позовом, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що судом першої інстанції були допущені порушення норм процесуального права, невірно застосовані норми матеріального права –положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України стосовно норм про відшкодування збитків, спричинених порушенням зобов`язання, а також мало місце неповне дослідження умов договору № 1 від 06.01.2004 року про надання санаторно-курортних послуг в частині обов`язків сторін.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
З причини відпустки судді Сотула В.В., на підставі розпорядження в.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії було здійснено заміну на суддю Горошко Н.П.
Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не пов`язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельної компанії „Валган” не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стосовно первісних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельної компанії „Валган” про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” заборгованості за виконані підрядні роботи, судова колегія виходить з наступного.
07.05.2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” –Замовник та товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельної компанії „Валган” –Підрядник був укладений договір підряду №07-А, відповідно до пункту 2.1 якого на підрядника покладався обов`язок виконати облаштування солярію пляжу „Северна Двина”: естакада №1 та №2.
Відповідно до пунктів 2.3 та 2.4 договору підряду № 07-А, підрядник зобов`язаний виконати роботи у строк до 17.07.2004 року, гарантувати замовнику якість виконаних робіт згідно з вимогами проекту.
Пунктами 4.2 та 4.3 договору підряду закріплено, що вартість робіт є фіксованою та складає 240000,00 грн., замовник здійснює подальшу оплату за виконані роботи поетапно після підписання актів виконаних робіт.
З матеріалів справи вбачається, що підрядником було складено Акт виконаних робіт № 1-2 за червень 2004 року за формою КБ-2В на суму 240481,20 грн.
Відповідно до статті 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Судовою колегією встановлено, що збоку Замовника мали місце дії по ухиленню від підписання зазначеного акту, даний факт з`явився підставою для звернення до господарського суду із позовом про стягнення заборгованості. При цьому, обґрунтовуючи дії по ухиленню від підписання акту виконаних робіт товариство з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” посилається на неналежну якість виконаних робіт.
Частиною 4 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.
Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Із змісту висновку експерта № 2086 від 04.10.2005 року, наданого на підставі ухвали господарського суду Автономної республіки Крим від 14.06.-14-.07.2006 року про призначення будівельно-бухгалтерської експертизи, вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельна компанія „Валган” при проведенні будівельних робіт по договору підряду від 07.05.2004 року були порушені вимоги Сніп 2.03.11-85 „Захист будівельних конструкцій від корозії”, при монтуванні балок перекриття підрядником також були допущені відхилення від проекту. Судовим експертом зазначено, що вартість робіт по відновлювальному ремонту, необхідність у проведення якого з`явилась внаслідок неналежного виконання підрядником робіт, становить 36796,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельна компанія „Валган”, заперечуючи проти застосування у якості доказу зазначеного висновку експерта, посилається на той факт, що проміжок часу між виконанням робіт та проведенням експертного дослідження є значним, що не дозволяє встановити дійсний обсяг робіт.
Судова колегія не може погодитись з такими доводами, оскільки перебіг певного проміжку часу не перешкоджає встановленню самого факту відхилення від проекту, допущеного при виконанні робіт, якщо таке відхилення є наявним.
Частиною 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні. Однак, у судової колегії відсутні належні підстави для відхилення висновку експерта, у зв`язку з чим, суд першої інстанції прийняв вірне рішення про необхідність зменшення вартості виконаних робіт на суму у 36796,00 грн.
Стосовно зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” про стягнення 1224000,00 грн. збитків у вигляді неотриманого прибутку, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
06.01.2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” –Виконавець та товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельна компанія „Валган” –Замовник був укладений договір № 1 про надання санаторно-курортних послуг.
Відповідно до пункту 2.1 договору, Замовник зобов`язується, зокрема: здійснити оплату у повному обсязі вартості послуг на умовах договору; інформувати відпочиваючих про строки знаходження, умови проживання та обслуговування надаваних послуг; забезпечувати заїзди відпочиваючих у відповідності з кількістю місць відповідно до договору та графіку заїзду; письмово інформувати Виконавця про точну кількість та час прибуття відпочиваючих.
Розділом 3 Договору „Обов`язки замовника” передбачено наступне:
* замовник здійснює передплату 100% вартості послуг не пізніше ніж на 10 днів до прибуття відпочиваючих шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, що гарантією надання послуг;
* виділені квота місць, ціна за одиницю послуг та графіки заїздів визначені у Додатку, який є невід`ємною частиною договору;
* протягом 15-ти днів кожного місяця сторони складають акт про надані послуги, який є підтвердженням комплексу санаторно-курортних послуг відповідно до Договору до Додатках до нього;
* придбані путівки, послуги за якими не надані з вини замовника, поверненню не підлягають та їх вартість у разі невикористання відпочиваючими не відшкодовується.
З матеріалів справи вбачається, що до вказаного договору № 1 сторонами були підписані додатки №1 та №2, яким затверджувався графік заїзду відпочиваючих та визначалась загальна вартість договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” посилається на порушення замовником - товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельна компанія „Валган” умов Додатку №2 до договору стосовно необхідності 100 % передплати вартості послуг не пізніше ніж на 10 днів до прибуття відпочиваючих шляхом перерахування грошових коштів. Сума передплати становить 1224000,00 грн.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Доказів виконання Додатку №2 замовником - ТОВ „Торгівельно-будівельна компанія „Валган” суду не надано.
При цьому, судова колегія не може прийняти доводи товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельна компанія „Валган” в апеляційній скарзі про те, що необхідною умовою перерахування грошових коштів є додержання порядку, встановленого пунктом 4.2 договору №1.
Так, відповідно до пункту 4.2 Договору №1 від 06.01.2004 року, у разі направлення відпочиваючих без підтвердження бронювання місць та при сповіщенні Виконавця про відсутність місць, Виконавець залишає за собою право відмовити у наданні послуг, або надати місце відпочинку рівноцінне або не рівноцінне вказаному у додатку.
Суд апеляційної інстанції виходить з того, що пункт договору 4.2 визначає відповідальність сторін у разі порушення порядку заїзду відпочиваючих. Однак, такий порядок підлягає дотриманню лише тоді, коли на виконавцеві лежить обов`язок по наданню санаторно-курортних послуг. Моментом, коли обов`язок по наданню санаторно-курортних послуг покладається на виконавця –товариство з обмеженою відповідальністю „Дайвіс”, є момент здійснення збоку замовника проведено 100 % передплату відповідно до пункту 3.1 Договору.
Тому, у будь-якому разі лише за умови виконання замовником - товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельна компанія „Валган” вимог пункту 3.1 Договору, стосовно передплати, може бути застосовано порядок, визначений пунктом 4.2.
Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
На думку судової колегії, такі фактичні обставини, як здійснення збоку товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельна компанія „Валган” передплати у повному обсязі вартості санаторно-курортних послуг, передбачених додатком №1 до договору від 06.01.2004 року, свідчать про погодженість замовника із встановленим порядком виконання договору, а саме першочерговості дотримання вимог пункту 3.1.
Згідно з пунктом 4 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 224 Господарського кодексу України закріплено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Посилання товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельна компанія „Валган” в апеляційній скарзі на невірне обґрунтування товариством з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” вимог за позовом, що виразилось у неправильному найменуванні поняття „неодержані доходи”, не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки правова природа таких вимог є зрозумілою та підтверджується посиланням сторони на ті норми законодавства, які передбачається відшкодування саме неодержаних доходів.
Що стосується суми неодержаних доходів, то у даному випадку такими доходами для товариства з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” є надходження грошових коштів на підставі Додатку №1 до договору від 06.01.2004 року у сумі 1224000,00 грн. як оплата за санаторно-курортні послуги. Судова колегія вважає, що сам факт підписання сторонами договору додатків № 1 та № 2 та встановлення графіку заїзду відпочиваючих свідчить про домовленість стосовно закріплення приміщень саме за товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельна компанія „Валган”. При цьому, замовник набуває право посилатись на незакріплення за ним приміщень лише у тому разі, коли відпочиваючі прибули, але виконавцем –товариством з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” не були поселені до обумовлених номерів, або за наявності посилань виконавця про неготовність приміщень.
Судова колегія також вважає, що доход, який товариство з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” мав отримати від надання послуг по договору від 06.01.2004 року, є встановленим –1224000,00 грн., тому, невиконання замовником власних зобов`язань є причинним зв`язком з наявністю неодержаного доходу саме у такому розмірі, та додаткового розрахунку, на що посилається товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельна компанія „Валган” в апеляційній скарзі, у даному випадку не потребується.
Також не можуть бути визнані правомірними посилання на те, що господарський суд Автономної Республіки Крим не надав належної оцінки самому договору №1 від 04.01.2006 року.
Так, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вимоги про визнання зазначеного вище договору недійсним не заявлялись, у встановленому законом порядку договір недійсним не визнавався, тому його умови є обов`язковими для виконання.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про повне дослідження господарським судом Автономної Республіки Крим обставин справи та вірне застосування норм матеріального права.
Стосовно посилань товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельна компанія „Валган” в апеляційній скарзі на порушення норм процесуального права, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Щодо посилань про неправомірне прийнятті до спільного провадження зустрічного позову, то відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Факт взаємної пов`язаності первісного та зустрічного позовів надає суду право об`єднати їх в одне провадження та дана процесуальна дія здійснюється з метою повного та всебічного розгляду обставин справи.
Посилання на порушення судом першої інстанції норми статті 46 Господарського процесуального кодексу України, стосовно невірного визначення суми судових витрат, що підлягають стягненню, є безпідставним, оскільки ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.08.2006 року було виправлено арифметичні помилки, попущені при винесенні рішення, можливість чого прямо передбачена статтею 89 Господарського процесуального кодексу України.
Посилання про необґрунтованість допущення до участі у справі головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю „Дайвіс” –Сулейманової Н.А. також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджується перевіряння та встановлення судом першої інстанції належності повноважень зазначеної особи.
Частиною 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Порушення господарським судом Автономної республіки Крим норм процесуального права судовою колегією не встановлено, товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельна компанія „Валган” належним чином не доведено.
За таких обставин, судова колегія вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-будівельна компанія „Валган” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 28 липня 2006 року у справі № 2-17/53-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді Ю.В. Борисова
Н.П. Горошко