ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"03" жовтня 2006 р. | Справа № 26/240-06-5568 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Журавльова О.О.,
суддів Тофана В.М., Михайлова М.В. (розпорядженням першого заступника голови суду Бандури Л.І. №93 від 23.08.2006р. справу №26/240-06-5568 передано на розгляд даної судової колегії)
при секретарі судового засідання Друзенко К.В.
за участю представників сторін:
від позивача Проскура І.С. за довіреністю від 01.06.2006р. б/н
від відповідача Кірічек С.В. за довіреністю від 15.09.2006р. №424
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця”
на рішення господарського суду Одеської області від 21 липня 2006 року
у справі №26/240-06-5568
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Гармонія”
до Державного підприємства „Одеська залізниця”
про визнання не написаним застереження „без обороту на мене” в індосаменті на простих векселях та стягнення 79876,77 грн., -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ „Гармонія” до господарського суду Одеської області поданий позов про визнання ненаписаним застереження „без обороту на мене” в індосаменті на простих векселях: №643355933270, №643355935408, №643355939671, №643355939672, №643355939673, №643355939674, №643355939675, №643355939676, №643355939677, №643355939678, №643355939679, №643355939680, №643355939681, №643355939682, №643355939683, №643355939684 та про стягнення з ДП „Одеська залізниця” 79876,77 грн., з яких 73000 грн. - оплата по вищепереліченим простим векселям, 2888 грн. - відсотки, нараховані на підставі п.2 ст.48 Уніфікованого закону, 3988,77 грн. –витрати пов’язані з протестом і пересиланням повідомлень.
Рішенням господарського суду Одеської області від 21 липня 2006 року у справі №26/240-06-5568 (суддя Никифорчук М.І.) позов ТОВ „Гармонія” задоволений, з огляду на те, що зазначення відповідачем в тексті індосаменту застереження „без обороту на мене” суперечить ст.4 Закону України „Про обіг векселів в Україні”, ст.ст.12,15,43,47,48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.
Відповідач із судовим рішенням не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з посиланням при цьому на те, що оскаржуване судове рішення винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Згідно доводів відповідача судом першої інстанції порушені вимоги ст.84 ГПК України, оскільки в мотивувальній частині рішення не вказані обставини справи, встановлені господарським судом, а також доводи, за якими господарський суд відхилив докази відповідача щодо законності зроблених застережень при вчиненні індосаменту на векселях.
Окрім того, відповідач вважає, що не є особою, яка відповідає за платіж по векселях, що були передані позивачу шляхом вчинення індосаменту із застереженням „без обороту на мене”, оскільки означене застереження відповідає чинному законодавству та унеможливлює право регресу позивача до відповідача.
Так, за доводами відповідача, суд першої інстанції неправильно застосував ч.1 ст.15 Уніфікованого закону, оскільки зазначена в цієї статті умова „оскільки не обумовлено протилежне” дає підстави говорити про можливість включення до індосаменту безоборотного застереження типу „без обороту на мене”; ч.1 ст.12 Уніфікованого закону не підлягає застосуванню; зроблений судом висновок про незаконність застереження „без обороту на мене” порушує Положення про порядок здіснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою НБУ від 16.12.2002р. №508; законність та правомірність застереження „без обороту на мене” підтверджено також ухвалою Верховного Суду України від 30.09.2003р. у справі №13/314.
Позивач з апеляційною скаргою відповідача не згодний, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін, з підстав, викладених в у відзиві на апеляційну скаргу від 13.09.2006р. за вх.№2402-Д1.
На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.09.2006р., до 03.10.2006р.
Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне:
Як правильно встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, 29.09.2004р. відповідач у справі передав позивачу прості векселі на суму 73 000 грн. в рахунок погашення заборгованості за укладеними між позивачем і відповідачем договорами ОД/НСМЄР-04-1102-НЮ від 05.07.2004р., ОД/БМЕС-04-1225-НЮ від 28.07.2004р. Передача простих векселів здійснена відповідачем позивачу шляхом вчинення індосаменту. При цьому, до тексту індосаменту відповідачем включений напис „без обороту на мене”.
Векселедавцем вказаних векселів є ДП „Експертно-аналітичний центр сприяння технічному переозброєнню галузі (ЦЕНТР) Мінпаливенерго”, а строк платежу по вказаним векселям встановлений 31.12.2005р.
Позивачем у справі означені векселі пред’явлені до оплати векселедавцю (а.с.89-90), а оскільки оплату означених векселів не здійснено, то 03.01.2006р. за місцем платежу (м. Донецьк) приватним нотаріусом Морозовим В.І. здійснений протест у неплатежі векселів (а.с.56-87). Про неплатіж за опротестованими векселями позивач повідомив відповідача (індосанта) у встановлені ст.45 Уніфікованого закону строки, що підтверджується наявним у матеріалах справи листом від 05.01.2006р. та фінансовим чеком від 06.01.2006р. №58., а 07.06.2006р. скористався наданим йому ст.43 Уніфікованого закону правом регресу і пред’явив до відповідача (індосант) позов про визнання ненаписаним застереження „без обороту на мене” в індосаменті на простих векселях та про стягнення 79876,77 грн., з яких 73000 грн. - оплата по вищепереліченим простим векселям, 2888 грн. - відсотки, нараховані на підставі п.2 ст.48 Уніфікованого закону, 3988,77 грн. –витрати пов’язані з протестом і пересиланням повідомлень.
Відповідно до ч.1 ст.12 Уніфікованого закону, індосамент повинен бути безумовним. Будь-яка обмежуюча його умова вважається ненаписаною. Ч.1 ст.15 Уніфікованого закону передбачено, що індосант відповідає за акцепт і за платіж. Відповідно до ст.47 Уніфікованого закону, всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов’язаними перед держателем. Держатель має право пред’явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов’язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов’язалися.
З огляду на наведені правові норми Уніфікованого закону, апеляційний господарський суд вважає неможливим включення відповідачем (індосатом) застереження „без обороту на мене” на простих векселях, оскільки це обмежує права позивача (векселедержатель), що є неприпустимим у вексельному праві, одним із головних принципів якого являється солідарна відповідальність по векселю всіх осіб, що поставили свій підпис на векселі. Саме цей принцип забезпечує надійність і ліквідність векселя як інструмента розрахунків між суб’єктами господарювання і як засобу кредитування.
Доводи відповідача про те, що зазначення у ч.1 ст.15 Уніфікованого закону умови „оскільки не обумовлено протилежне” надає можливість включення до індосаменту безоборотного застереження типу „без обороту на мене” відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки правові норми цієї статті Уніфікованого закону передбачають в якому саме випадку індосант не несе відповідальності перед наступним векселедержателем –у випадку заперечення нового індосаменту, і формулюється таке заперечення наступним чином: „не наказу” або аналогічним йому. До того ж, в Уніфікованому законі не має ніякого формулювання безоборотного індосаменту, тоді як інші види індосаментів (іменний, бланковий, передоручений, заставний) достатньо вичерпно описані та оговорені їх форма і зміст.
Недоцільними є посилання відповідача на п.1.2. Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 16.12.2002р. №508 і зареєстрованого в Мінюсті України 28.02.2003р. за №174/7495, оскільки це Положення встановлює загальні правила, порядок проведення і здійснення банками операцій з векселями, що видані та підлягають оплаті на території України в національній валюті (п.1.1. Положення.) Тобто, сферою застосування цього Положення являються операції, у зв’язку із здійсненням яких, банки набувають вексельні або цивільні права і обов’язки із змісту вексельних зобов’язань. Окрім того, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України „Про Національний банк України”, нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність. Отже, переважне значення при вирішенні даного господарського спору має Уніфікований закон про переказні та прості векселі.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог ТОВ „Гармонія” в частині визнання ненаписаним застереження „без обороту на мене” в індосаменті на простих векселях.
Разом з тим, обґрунтованим і правомірним є задоволення судом першої інстанції позовних вимог ТОВ „Гармонія” в частині стягнення з відповідача 79876,77 грн.
Як вище встановлено апеляційним господарським судом, позивачем у справі дотримано процедури пред’явлення векселів до платежу, передбаченої вимогами ст.38 Уніфікованого закону, процедури вчинення протесту у неплатежі, передбаченої вимогами ст.44 Уніфікованого закону, процедури повідомлення індосанта про неплатіж, передбаченої вимогами ст.45 Уніфікованого закону, а також позов поданий до відповідача у встановлені ст.70 Уніфікованого закону строки.
Відповідно до ст.77 Уніфікованого закону, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, в тому числі положення щодо права регресу у разі неплатежу (статті 43-50, 52-54).
Відповідно до ст.48 Уніфікованого закону держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу: (2) відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу; (3) витрати протесту, витрати по відсилці повідомлення, а також інші витрати.
Згідно п.5 ст.2 Закону України „Про обіг векселів в Україні”, відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки НБУ на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.
Наявний у матеріалах справи розрахунок відсотків свідчить, що він здійснений позивачем у відповідності з вимогами п.5 ст.2 Закону України „Про обіг векселів в Україні”. Також у матеріалах справи наявні документи, що підтверджують витрати позивача, пов’язані з опротестуванням векселя в сумі 3980 грн. (платіжні доручення №1590, №1591 від 04.01.2006р.), витрати позивача, пов’язані з пересилкою листа векселедавцю в сумі 7,32 грн. (квитанція №1967 від 24.12.2005р.), витрати позивача, пов’язані з повідомленням на адресу відповідача в сумі 1,45 грн. (квитанція №58 від 06.01.2006р.).
Оскільки предметом розгляду даного спору є не лише стягнення заборгованості за опротестованими векселями, то апеляційна скарга відповідача розглянута у передбачений ч.1 ст.69, ст.102 ГПК України строк.
Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від 21 липня 2006 року у справі №26/240-06-5568 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця” –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя | О.О. Журавльов |
Судді | В.М. Тофан |
М.В. Михайлов |