ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2011 року                                                                          Справа №  10/72-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідача),

суддів:  Науменка І.М.,  Голяшкіна О.В.

при секретарі: Колесник Д.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 10.08.2010 р.; ОСОБА_2, дов. від 11.01.10 р.;

від відповідача-1: ОСОБА_3, довіреність від 31.12.09; ОСОБА_4, довіреність від 25.02.09;

від третьої особи-2: ОСОБА_5, довіреність від 22.04.11;

від відповідача-2 та третьої особи-1:  представники в судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “МОМ” та апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.11 р. у справі № 10/72-10

за позовом приватного  сільськогосподарського підприємства "Злагода", с. Жовте П'ятихатського р-ну  Дніпропетровської області         

до приватного підприємства "МОМ" (перший відповідач), смт. Ювілейне Дніпропетровського р-ну Дніпропетровської області

та  компанії „Гріф Корпорейшен ЛЛП” (Grif Corporation LLP) (другий відповідач), м. Лондон, Великобританія

за участю третіх  осіб, яка  не заявляють  самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

комунального підприємства Дніпропетровське обласне комунальне підприємство "П'ятихатське бюро технічної інвентаризації" (третя особа-1),  м. П'ятихатки  Дніпропетровської області 

та регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (третя особа-2), м. Дніпропетровськ  

про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2011 р. (суддя Кощеєв І.М.) задоволено позов про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. П’ятихатки, вул.. Клименка, 1-б’ та яке складається з: Т1 зерносклад № 1, загальною площею 1259,0 кв. м.; Т2 зерносклад № 2, загальною площею 1291,5 кв. м.; Т3 зерносклад №3, загальною площею 1297,5 кв. м.; Т4, Т6 зерносклад № 4, № 6, загальною площею 2527,3 кв. м.; Т5 зерносклад № 5, загальною площею 1320,3 кв. м.; Ф пожежний пост, загальною площею 13,1 кв. м.; X механічна майстерня, загальною площею 182,5 кв. м.; У гараж для автомобілів, загальною площею 103, 2 кв. м.; Ч блок побутових приміщень, загальною площею 351,1 кв. м.; Ш склад, загальною площею 19,4 кв. м.; З1 приміщення та споруди АЗС, загальною площею 5,3 кв. м.; П1 вагова, загальною площею 37,7 кв. м.; П2 ж/д вагова, загальною площею 21,0 кв. м.; О1 топка № 1 зерносушилки, загальною площею 175,6 кв. м.; С, С3 приміщення МОБ, загальною площею 243,9 кв. м.; В1 сторожевий пост, загальною площею 14,8 кв. м.; Ю виробнича лабораторія, загальною площею 315,3 кв. м.; С4 насіннєва станція, загальною площею 424,3 кв. м.; С1 верхня галерея МОБ; С" нижня галерея МОБ; С"' нижня галерея МОБ; X" колодязь; З вбиральня; X'" водойма пожарна; М' прийом з автотранспорту; М" мехбункер БМ-62; 1 ж/д переїзд; 1" асфальтоплощадка; Ц приміщення зварювального посту, загальною площею 20,9 кв. м.; С2 верхня галерея МОБ; лінія електропередач. Загальна площа - 96 237 кв. м.; площа земельної ділянки -58 939 кв. м., а також витребування зазначеного майна на користь позивача з чужого незаконного володіння  шляхом вилучення у Компанії “Grif Corporation LLP” (другий відповідач). Судове рішення мотивоване вибуттям вказаного майна з володіння позивача не з його волі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, перший відповідач звернувся з апеляційною скаргою про його скасування та прийняття нового рішення про відмову у позові в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на недотримання місцевим судом вимог Конвенції про вручення  за кордоном  судових та позасудових документів  у цивільних справах або комерційних справах від 15.11.1965 р., оскільки надіслане на адресу другого відповідача повідомлення  про розгляд даної справи, було повернене у зв’язку з тим, що  прохання не містить короткого викладу суті документу, що підлягає врученню разом з проханням. Поштова адреса нерухомого майна по вул. Клименка, 1-б’ у м. П”ятихатки, про витребування якого на користь позивача прийнято рішення, не відповідає поштовій адресі майна, яке раніше було набуте позивачем по вул.. Клименка, 1-б у м. П”ятихатки, тобто висновок місцевого суду про  належність позивачу спірного нерухомого майна не відповідає матеріалам справи. Також судом не були з’ясовані обставини щодо перебування майна в натурі у другого відповідача  на момент вирішення спору.  Крім того судом першої інстанції невірно було визначено розмір державного мита, який був покладений на відповідачів у зв’язку з задоволенням позову, оскільки при поданні позову позивачем було сплачено 6800,00 грн. як 1 % від ціни позову, тоді як з кожного з відповідачів рішенням стягнуто по 12 750, 00 грн.

Апеляційну скаргу про скасування зазначеного рішення також подано регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, яке участі у розгляді справи у суді першої інстанції не приймало. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про права та обов’язки регіонального відділення. В обґрунтування цих тверджень посилається  на те, що у складі спірного майна, яке раніше внаслідок приватизації належало відкритому акціонерному товариству “П”ятихатський елеватор” було майно, що не увійшло до статутного фонду відкритого акціонерного товариства “П”ятихатський елеватор” та залишилось у державній власності, а саме пожарний пост (інвентарний номер 0027), водойма пожежна (інвентарний номер 0123), лінія електропередач (інвентарний номер 0207),  про що свідчить відсутність цього майна у переліку нерухомого майна, що передається у власність  відкритому акціонерному товариству “П”ятихатський елеватор” від 18.10.2001 р. №12/7-4377.

Позивач прости задоволення апеляційних скарг заперечує, оскаржуване рішення вважає обґрунтованим та законним, просить залишити його без змін.

Третя особа-1 подала клопотання про розгляд справи  за відсутності його представника.

Другий відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався. Відзив на апеляційну скаргу не надав. Враховуючи, що наявні в матеріалах справи документи дозволяють визначитись щодо законності оскаржуваного рішення, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності другого відповідача, належним чином повідомленого про час та місце її розгляду.

Першим відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, про здійснення належного повідомлення другого відповідача про розгляд апеляційної скарги, у тому числі з застосуванням положень  Конвенції про вручення за кордоном  судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 р., про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на перед спору ВАТ “Пятихатський елеватор”.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга приватного підприємства “МОМ” підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга регіонального відділення Фонду державного майна має бути залишена без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 07.08.2008 р. між приватним підприємством “МОМ” та приватним сільськогосподарським підприємством “Злагода” було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу про продаж на користь останнього будівлі  поточної лінії  з господарчими приміщеннями, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, П”ятихатський район, м. П”ятихатки, вул.. Клименка, 1-б’ згідно наведеного у п. 1.2 переліку.

Продаж зазначеного майна вчинено за 680 000,00 грн., які відповідно до п. 2.1. цього договору отримані продавцем від  покупця до укладення та нотаріального посвідчення цього договору.

07.08.2008 р. між сторонами складено акт приймання передачі про фактичну передачу першим відповідачем на користь позивача визначеного у договорі купівлі-продажу від 07.08.2008 р. нерухомого майна.

Згідно витягу  про реєстрацію права власності  №20166288 від 09.09.2008 р. право власності  на будівлі поточної лінії з господарчими приміщеннями  по вул.. Клименка, 1-б’  у м. П”ятихатки, Дніпропетровської області зареєстровано за приватним сільськогосподарським підприємством “Злагода” на підставі зазначеного договору купівлі-продажу від 07.08.2008 р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2009 р. у справі №39/13-09, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2009 р. договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.08.2008 р., укладений між ПП “МОМ” та ПСП “Злагода” визнано недійсним та визнано право власності на нерухоме майно, що було відчужене за цим договором за ПП “МОМ”.

Як вбачається з інформаційної довідки Дніпропетровського обласного комунального підприємства “П”ятихатське бюро технічної інвентаризації” від 24.02.2010 р. на підставі зазначеного рішення господарського суду від 27.04.2009 р. у справі №39/13-09 право власності на будівлі поточної лінії з господарчими  приміщеннями по вул..  Клименка, 1-б’ у м. П”ятихатки, Дніпропетровської області було зареєстроване за приватним підприємством  “МОМ”.

В подальшому постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2009 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 21.04.2009 р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2009 р. у справі №39/13-09 скасовані, а справа направлена на новий розгляд.

При новому розгляді зазначеної справи рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2010 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2010 р. та постановою Вищого господарського суду  України від 16.12.2010 р.,  відмовлено у позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 07.08.2008 р. та визнання права власності на спірне нерухоме майно за ПП “МОМ”.

Отже висновок суду першої інстанції про дійсність та законність договору купівлі-продажу від 07.08.2008 р. про придбання позивачем (ПСП “Злагода”) спірного нерухомого майна ґрунтується на матеріалах справи.

Натомість 12.03.2010 р. ПП “МОМ” та компанією „Гріф Корпорейшен ЛЛП” (Grif Corporation LLP) вчинено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна про продаж першим відповідачем на користь другого будівлі  поточної лінії з господарчими приміщеннями, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, П”ятихатський район, м. П”ятихатки, вул. Клименка, 1-б’.

Згідно витягу про реєстрацію прав власності №27522115 від 04.10.2010 р. право власності на будівлі поточної лінії з господарчими приміщеннями  по вул.. Клименка, 1-б’ у м. П”ятихатки, Дніпропетровської області зареєстровані на підставі зазначеного договору купівлі-продажу від 12.03.2010 р. за  компанією „Гріф Корпорейшен ЛЛП” (Grif Corporation LLP).

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України  якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивача внаслідок визнання недійсним договору купівлі-продажу згідно судового рішення, яке в подальшому було скасоване та відповідний позов залишений без задоволення, висновок суду першої інстанції про вибуття майна з володіння позивача  не з його волі, відповідає матеріалам справи, а відтак задоволення позову про витребування цього майна з чужого незаконного володіння другого відповідача ґрунтується на законі.

Враховуючи викладені вище обставини та положення ст. 392 ЦК України згідно яких власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, достатніми є підстави для задоволення позову також щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.

Доводи першого відповідача щодо невідповідності поштової адреси нерухомого майна, набутого позивачем згідно договору від 07.08.2008 р. (Клименка, 1-б у м. П”ятихатки) тій, по якій розташоване нерухоме майно (вул..  Клименка, 1-б’ у м. П”ятихатки), про витребування якого подано позов, не можуть бути підставою для відмови в його задоволенні. З матеріалів справи, зокрема  складу нерухомого майна, визначеного у договорах відчуження, самих договорів відчуження, інформаційної довідки Дніпропетровського обласного комунального підприємства “П”ятихатське бюро технічної інвентаризації”  щодо зміни власників нерухомого майна  вбачається, що йдеться про одне і теж спірне нерухоме майно. Також судова колегія не погоджується з посиланням відповідача-1 щодо відсутності доказів перебування спірного майна у другого відповідача  на момент вирішення спору. Згідно  витягу з реєстру прав власності №27522115  від 04.10.2010 р. спірне майно зареєстровано за „Гріф Корпорейшен ЛЛП” (Grif Corporation LLP), тоді як відповідачами не підтверджено, а матеріали справи не містять доказів вибуття цього майна від другого відповідача.

Відтак висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на законі.

Судова колегія не погоджується з посиланням першого відповідача на неповідомлення другого відповідача про судовий розгляд справи як на підставу для скасування оскаржуваного рішення. Другий відповідач був обізнаний про судовий розгляд спору, оскільки останнім безпосередньо у даній справі подавалась касаційна скарга на ухвалу місцевого  господарського суду від 15.02.2010 р. та постанову апеляційної інстанції від 06.04.2010 р. щодо вжиття заходів  забезпечення позову.  Як вбачається з матеріалів справи, про її розгляд був обізнаний представник компанії „Гріф Корпорейшен ЛЛП” (Grif Corporation LLP) Касьян О.В., яким в матеріали справи було подано заяву з посиланням на  відсутність у нього повноважень на представництво компанії у даній справі, тоді як видана йому довіреність від 24.06.10 р. відповідних обмежень не містить. Крім направлення судом  першої інстанції компанії „Гріф Корпорейшен ЛЛП” (Grif Corporation LLP) повідомлення про розгляд справи №10/72-10 у спосіб, передбачений Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 р., пакет судових документів на адресу другого відповідача також надсилався поштою позивачем.

Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 10 згаданої Конвенції якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.

Повідомлення про судовий розгляд спору надсилалось на адресу другого відповідача поштою безпосередньо судом апеляційної інстанції. Крім того згідно ухвали апеляційного суду від 23.05.2011 р. позивачем було здійснено повідомлення другого відповідача про розгляд апеляційної скарги. Відповідно до авіанакладної ДХЛ№1518993263 від 31.05.2011 р. та письмового підтвердження  від 03.06.2011 р. надіслана другому відповідачу кореспонденція, доставлена отримувачу за його місцезнаходженням.

Відсутні передбачені ст. 27 ГПК України підстави для задоволення клопотання першого відповідача про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ВАТ “П”ятихатський елеватор”, оскільки прийняте у справі рішення безпосередньо не впливає на права та обов’язки останнього.

Судова колегія не погоджується з доводами регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про порушенням оскаржуваним рішення його прав та обов’язків, як підставу для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду. Дане рішення прийняте щодо відповідачів про витребування майна, тоді як жодні питання щодо прав чи обов’язків регіонального відділення, оскаржуваним рішенням, згідно його змісту не вирішувались. Судовий захист права власності особи за наявності достатніх підстав для цього можливий виключно шляхом подання та вирішення відповідного позову. З огляду на це апеляційна скарга регіонального відділення має бути залишена без задоволення.

Судом першої інстанції при розподілі державного мита помилково визначено його розмір, який був покладений на відповідачів у зв’язку з задоволенням позову, оскільки при поданні позову позивачем було сплачено 6800,00 грн. як 1 % від ціни позову, тоді як з кожного з відповідачів рішенням стягнуто по 12 750, 00 грн. Відповідно до п. 2 ст. 3  Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів розмір держмита становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних   мінімумів доходів громадян. Відтак рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині  стягнення з відповідачів розміру державного мита, з покладенням на останніх на підставі ст. 49 ГПК України обов’язку щодо компенсації позивачу по 3 400,00 грн. витрат на сплату держмита кожним.

В іншій частині рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та законним, встановлені процесуальним законом підстави для його скасування відсутні.

Витрати зі сплати держмита за подання апеляційної скарги на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на першого відповідача.

Керуючись ст. ст. 101- 105  Господарського процесуального кодексу  України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу  приватного підприємства “МОМ”  задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.11 р. у справі № 10/72-10 змінити в частині стягнення  державного мита:

Стягнути з Приватного підприємства "МОМ" (смт. Ювілейне Дніпропетровського р-ну Дніпропетровської області) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Злагода" (с. Жовте, П'ятихатського р-ну,  Дніпропетровської області )  3 400 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита.

Стягнути з Компанії „Гріф Корпорейшен ЛЛП” (реєстраційний номер: ОС314153, зареєстрований офіс за адресою: С”ют 26, 22 Ноттінг Хіл Гейт, Лондон, Великобританія) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Злагода" ( с. Жовте П'ятихатського р-ну  Дніпропетровської області) 3 400 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита.

В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.11 р. у справі № 10/72-10 залишити без змін.

Апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області залишити без задоволення

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної  сили з моменту проголошення і може бути оскаржена  в касаційному порядку  до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                      В.Ф.Мороз

Суддя   І.М.Науменко

Суддя  

 О.В. Голяшкін