справа № 0670/4838/11
категорія 10.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2011 р. м.Житомир
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Семенюк М.М. розглянувши в скороченому провадженні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області
до Приватного підприємця ОСОБА_1
про стягнення 1732,80 грн.,-
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла за липень - грудень 2010 року, в сумі 1732,80 грн. В обґрунтування позову посилалося на те, що вказана сума заборгованості виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку як страхувальника (фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, яка обрала особливий спосіб оподаткування) в установлені строки та в повному обсязі сплачувати страхові внески згідно з підпунктом 4 пункту 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідач ухвалу про відкриття скороченого провадження отримав 28.05.2011 року, надіслав на адресу суду письмові заперечення, в яких вказав, що вимога про сплату боргу з посиланням на ст.106 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року є такою, що не відповідає діючому законодавству у сфері підприємницької діяльності до суб"єктів підприємницької діяльності, які застосовують спрощену систему оподаткування згідно діючого Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб"єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (у редакції, яка діяла на момент виникнення недоїмки).
Позивачем відповідачу були надіслані вимоги про сплату недоїмки у розмірі 1732,80 № 236 від 22 листопада 2010 року та №152 від 04 лютого 2011 року, які останній, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, отримав, відповідно 02.12.2010 року та 19.03.2011 року.
Згідно ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на час виникнення даних правовідносин), у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Беручи до уваги, що недоїмка у сумі 1732,80 грн. вважається узгодженою, оскільки відповідач докази оскарження вимог суду не надав, як і доказів погашення вказаної суми боргу, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Тобто із внесенням змін до підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", повинні застосовуватися ці зміни, а не Указ Президента України № 727/98, який суперечить їм (змінам).
У зв'язку із цим, суд вважає письмові заперечення відповідача на позов необґрунтованими
Керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 183-2 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Управління пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області 1732,80грн. заборгованості зі сплати страхових внесків.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк