ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"28" вересня 2006 р.

Справа № 6/245-06-6289А

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого Жекова В.І.,

суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,

секретар судового засідання Буравльова О.М.,

за участю представників сторін в засіданні суду 12.09.2006р.:

від позивача Кірсей Г.Г.,

від відповідача Гайдайчук В.В., Базиленко С.М.,

за участю представників сторін в засіданні суду 28.09.2006р.:

від позивача Кірсей Г.Г.,

від відповідача Гайдайчук В.В.

розглянула апеляційну скаргу

Білгород-Дністровської ОДПІ

на постанову господарського суду Одеської області

від 14.07.2006р.

у справі № 6/245-06-6289А

за позовом ПП „Метіоріт”, м. Білгород-Дністровський

до Білгород-Дністровської ОДПІ

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2006р. відкрито апеляційне провадження по даній справі за апеляційною скаргою Білгород-Дністровської ОДПІ.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від тієї ж дати розгляд справи в апеляційному порядку призначено на 12.09.2006р.

Вказані ухвали надіслані сторонам 07.08.2006р., тобто сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

За правилами ст.150 КАС України в засіданні суду від 12.09.2006р. розгляд справи відкладено на 28.09.2006р.

Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні від 28.09.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

 29.06.2006р. ПП „Метіоріт” звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області від 14.11.2005р. № 0010012334/0 повністю, від 24.11.2005р. № 0010042334/0 частково на суму 306 570 грн., від 15.08.2005р. № 001892301/0 повністю.

Постановою місцевого господарського суду від 14.07.2006р. (суддя Демешин О.А.) позов задоволено у повному обсязі, визнано рішення Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області від 14.11.2005р. № 0010012334/0 та від 15.08.2005р. № 001892301/0 нечинними повністю, від 24.11.2005р.                     № 0010042334/0 нечинним частково на суму 306 570 грн.

Судове рішення вмотивоване тим, що матеріалами справи доведено відсутність в діях позивача порушень положень п.п.7.7.1,7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про ПДВ”. Зазначена позиція, на думку господарського суду першої інстанції, додатково підтверджується листом ДПА України від 12.10.2005р.     № 20296/7/16-14-17. Крім того, з тексту судового рішення вбачається висновок про наявність конфлікту інтересів в розумінні п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” із змінами та доповненнями, у зв’язку з чим спірні по даній адміністративній справі правовідносини підлягають вирішенню на користь платника податків.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Білгород-Дністровська ОДПІ Одеської області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вказуючи на порушення судом норм матеріального права.

Так, скаржник вважає, що підприємство не має права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки ним не сплачено ПДВ постачальникам товарів. При цьому, орган ДПС відзначає помилковість посилань місцевого господарського суду на лист ДПА України від 12.10.2005р. № 20296/7/16-14-17, адже названий лист не являється податковим роз’ясненням згідно із п.п.4.4.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Окрім цього, відповідач звертає увагу судової колегії на виявлення під час перевірки порушення підприємством п.п.7.2.7 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про ПДВ” із змінами та доповненнями , а саме включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, які не підтверджені належним чином оформленими ВМД.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, колегія судів встановила наступне:

Білгород-Дністровською ОДПІ Одеської області проведена комплексна документальна перевірка дотримання ПП „Метіоріт” вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004р. по 30.06.2005р., за результатами якої складено акт від 10.08.2005р. № 1945/2311-32132454.

Зазначеним актом встановлено, зокрема, порушення підприємством приписів п.п.7.2.7 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про ПДВ” із змінами та доповненями, а саме в квітні 2005 року включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, які не підтверджені належним чином оформленими митними деклараціями (під час перевірки надані копії ВМД за відсутності їх оригіналів), внаслідок чого завищено суму відшкодування ПДВ в розмірі 98 174 грн.

На підставі акту перевірки за вищеназване порушення, згідно із п.п. „б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ Білгород-Дністровською ОДПІ Одеської області оформлено та надіслано податкове повідомлення-рішення від 15.08.2005р.     № 001892301/0, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ у картці особового рахунку платника податків на суму, яка дорівнює 98 174 грн.

Крім цього, Білгород-Дністровською ОДПІ Одеської області проведена перевірка правильності визначення ПП „Метіоріт” суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за податковою декларацією за липень 2005 року, за результатами якої складено акт від 09.11.2005р. № 3080/2334-32132454.

Зазначеним актом встановлено порушення підприємством приписів п.п.7.7.1 та 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про ПДВ” із змінами та доповненнями, а саме включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, які не були сплачені постачальникам товарів, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування в розмірі 164 394 грн.

На підставі акту перевірки за вищеназване порушення, згідно із п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ  із змінами  та доповненнями, Білгород-Дністровською ОДПІ Одеської області оформлено та надіслано податкове повідомлення-рішення від 14.11.2005р.     № 0010012334/0, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 164 394 грн.

Також, Білгород-Дністровською ОДПІ Одеської області проведена перевірка правильності визначення ПП „Метіоріт” суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за податковою декларацією за серпень 2005 року, за результатами якої складено акт від 22.11.2005р. № 3393/2334-32132454.

Зазначеним актом встановлено порушення підприємством приписів п.п.7.7.1 та 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про ПДВ”, а саме включено в перевіряємому періоді до складу податкового кредиту суми ПДВ, які не були сплачені постачальникам товарів, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування в розмірі 306 570 грн., та порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про ПДВ”, а саме завищено суму залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду на 111 119 грн.

На підставі акту перевірки за вищеназвані порушення, згідно із п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ із змінами та доповненнями,  Білгород-Дністровською ОДПІ Одеської області оформлено та надіслано податкове повідомлення-рішення від 24.11.2005р.     № 0010042334/0, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 417 689 грн.

Вважаючи, що податкові повідомлення-рішення Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області від 14.11.2005р. № 0010012334/0 та від 15.08.2005р.     № 001892301/0 повністю, а від 24.11.2005р. № 0010042334/0 частково на суму 306 570 грн. прийняті з порушення норм чинного українського законодавства, ПП „Метіоріт” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про визнання їх нечинними, який задоволено з мотивів, викладених в описовій частині цієї ухвали.

Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, повноту, об’єктивність дослідження наданих доказів, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування оскаржуваного судового рішення, враховуючи таке:

ПП „Метіоріт” є платником ПДВ, про що свідчить свідоцтво № 21384369, видане 15.11.2002р. підприємству Білгород-Дністровською ОДПІ Одеської області.

На протязі перевіряємого періоду ПП „Метіоріт” здійснювало операції з імпорту товарів з метою використання останніх в подальшому у власній господарський діяльності. При цьому, суми ПДВ, сплачені до державного бюджету через митну установу, платник податків включав до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР в редакції, чинній в перевіряємих періодах, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із приписами п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7 вказаного Закону України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України – дата сплати податку по податкових  зобов’язаннях згідно з п.п.7.3.6 цієї статті.

Підпунктом 7.3.6 п.7.3 ст.7 зазначеного Закону України передбачено, що датою виникнення податкових зобов’язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті...

За правилами п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 цього Закону України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Проаналізувавши наведені положення спеціального закону з питань оподаткування ПДВ, колегія суддів відзначає, що законодавцем чітко встановлено право платника податків, який імпортує товари з метою використання їх у власній господарській діяльності, на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених до державного бюджету під час перетину митного кордону України.

При цьому, за змістом Закону України „Про ПДВ” право на відповідне включення виникає у платника податків з дати подання митної декларації, в якій зазначено розмір податку, що підлягає сплаті.

Апеляційний господарський суд також вказує на той факт, що Закон України „Про ПДВ”, визначаючи, які саме суми підлягають бюджетному відшкодуванню, не містить жодних виключень щодо випадків, коли податковий кредит формується за рахунок сум ПДВ, сплачених до державного бюджету за операціями з імпорту товарів.

Між тим, згідно із приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про ПДВ”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судова колегія, всебічно дослідивши цю норму права, порушення якої стало підставою для оформлення органом ДПС податкових повідомлень-рішень від 14.11.2005р. № 0010012334/0, від 24.11.2005р. № 0010042334/0, звертає увагу сторін, що приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про ПДВ”, яким визначено порядок та розмір сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню, взагалі не врегульовано питання відносно способу отримання відшкодування платником податків-імпортером товарів, у тому числі прямо не заборонено відшкодування ПДВ такому платнику податків.

Враховуючи ту обставину, що п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про ПДВ” суперечить загальним умовам відшкодування ПДВ, підтвердження імпорту товарів належним чином оформленими ВМД, які витребувані апеляційним господарським судом з метою залучення до матеріалів справи, факт сплати ПП „Метіоріт” ПДВ до Державного бюджету України у повному обсязі, відсутність заперечень Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області щодо використання імпортованих товарів у власній господарській діяльності позивача, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позову в цій частині та наявність підстав для визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 14.11.2005р. № 0010012334/0 повністю, від 24.11.2005р. № 0010042334/0 частково на суму 306 570 грн., оскільки в даному випадку наявний конфлікт інтересів в розумінні п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Викладений висновок апеляційного господарського суду кореспондується з думкою ДПА України, наведеній в листі від 12.10.2005р. № 20296/7/16-1417, який хоча й не є податковим роз’ясненням, проте носить інформаційний характер, висловлюючи позицію органу ДПС найвищого рівня з приводу спірних правовідносин.

Додатково колегія суддів вказує, що доводи відповідача про відсутність права у підприємства на бюджетне відшкодування зроблені без урахування такого принципу побудови системи оподаткування як рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, під яким ст.3 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251-XII розуміє забезпечення однакового підходу до суб’єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов’язків щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), адже позбавлення права на відшкодування ПДВ імпортерів товарів ставить суб’єктів господарювання в нерівні умови, порівняно з особами, які придбавають товари в межах митної території України з метою використання у власній господарській діяльності.

Крім того, відповідно до вимог п.п.7.2.7 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР в редакції, чинній в перевіряємому періоді, в якому встановлено порушення цієї норми, у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

За правилами п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відтак, законодавцем дійсно встановлено обов’язок платника податків, який включає до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені під час імпорту товарів, підтвердити вантажними митними деклараціями, оформленими відповідно до вимог законодавства, право на отримання податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в підтвердження свого права на отримання податкового кредиту надано належним чином оформлені ВМД типу ІМ 40, за якими оформлювався імпортований товар, із законодавчо передбаченими відмітками митниці.

Твердження контролюючого органу про те, що на час перевірки підприємством надано лише копії ВМД за відсутності їх оригіналів, не приймаються до уваги з огляду на невстановлення положеннями Закону України „Про ПДВ” обов’язку ПП „Метіоріт” представляти Білгород-Дністровській ОДПІ Одеської області саме оригінали митних декларацій, а не належним чином оформлені копії.

При цьому, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону України передбачено застосування штрафних санкцій у разі коли на момент перевірки платника податку органом ДПС суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими ВМД. Однак з тексту податкового повідомлення-рішення від 15.08.2005р. № 001892301/0 вбачається лише зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ у картці особового рахунку платника податків на суму, яка дорівнює 98 174 грн., без застосування штрафних санкцій за непідтвердження податкового кредиту належними документами, у зв’язку з чим твердження суб’єкта владних повноважень в акті перевірки від 10.08.2005р. № 1945/2311-32132454 про порушення підприємством положень п.п.7.2.7 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про ПДВ” не відповідають дійсності, тому повідомлення-рішення від 15.08.2005р. № 001892301/0 підлягає визнанню нечинним.

Підсумовуючи викладене, судова колегія відзначає, що Білгород-Дністровською ОДПІ Одеської області в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийнятих нею рішень, мотиви, з яких подана скарга, не можуть бути підставами для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а відтак підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.160,162,195,196,198,200,205, 206 КАС України,                        колегія суддів

         Ухвалила:

Постанову господарського суду Одеської області від 14.07.2006р. зі справи № 6/245-06-6289А залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвала в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий, суддя

В.І. Жеков

Судді

В.І. Картере

В.Т. Пироговський