Справа № 2-157/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

01  червня  2011 року                                                                                 м. Сімферополь

 Київський  районний суд  м. Сімферополя  у   складі:  Головуючого,  судді   Харченко  І.О.,  при   секретарі  Гуляєвій  Г.В.,   розглянувши   у   відкритому   судовому    засіданні   цивільну   справу   за  позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2,  малолітньої  ОСОБА_3,  треті  особи - ВГІРФО  Київського  РВ  МУ ГУМВС України  в АР Крим, Служба в  справах дітей  Сімферопольської  міської  ради,  про   визнання  такими,  що  втратили права  користування  жилим  приміщенням  та  зняття  з   реєстрації,

                                                              в с т а н о в и в:

          ОСОБА_1  звернулася  до  суду  з  позовом   до  ОСОБА_2 про  скасування  державної реєстрації. 02.10.2009 року  ОСОБА_1 уточнила  свої  вимоги  та  другим  відповідачем  вказала малолітню  дитину відповідачки – ОСОБА_3 (а.с. 37-38). Просила   визнати   відповідачів   такими, що  втратили  право користування  жилим приміщенням  та  зняти  їх  з  реєстрації  у   квартирі АДРЕСА_1.  Свої  вимоги  мотивувала  тим, що  вона  є одноособовим  власником  квартири. Відповідачка  ОСОБА_2.  є  її  донькою.  З  лютого 2005 року  у  квартирі  вона  не  проживає,  вийшла  заміж  та  переїхала  проживати  до  чоловіка в АДРЕСА_2 У квартирі також  зареєстрована малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  яка є її онукою.  Онука  проживає  разом з матір’ю та батьком  в  АДРЕСА_2  Реєстрація  відповідачів  у  квартирі  перешкоджає  їй  в  повному  обсязі  використовувати  свої   права  власника,  крім  того   вона  несе  додаткові   витрати   по  оплаті   комунальних   послуг  за  осіб,  які  фактично  не   проживають в   квартирі   більш  4  років.

22.10.2009  року по  цій справі  було  ухвалене  заочне рішення (а.с. 48-49), яке  ухвалою суду  від  19.05.2010 року  скасоване  і справу  призначено до розгляду  в  загальному порядку  (а.с. 65).

Позивачка у судовому засіданні свої вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.

Відповідачка,   яка  одночасно  є  законним   представником  своєї  малолітньої  доньки,   її  представник  у  судовому   засіданні   позовні  вимоги  не  визнали,    просили  відмовити у їх  задоволенні, оскільки  відповідачка  є співвласником  спірної  квартири.  Більш того, вона не може в цій  квартирі  проживати  разом  з донькою,  оскільки    позивачка  в  цьому   їм  перешкоджає.  

Представник   ВГІРФО  Київського  РВ  СМУ ГУ МВС  України  в АР Крим   у  судове  засідання   не   з’явився,  представив  на  адресу  суду   заяву   про  розгляд  справи   за   його відсутністю.  

 Представник  служби  у  справах   дітей   Сімферопольської   міської   ради  у     судове засідання  не   з’явився,  про  слухання  справи   повідомлений   належним  чином, про причини    неявки  суду  не  повідомив.  

Вислухавши позивачку, відповідачку, представника відповідачки, дослідивши   матеріали   справи   та  докази,  надані  суду  в  порядку  ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК  України, суд   дійшов    висновку,  що  позов  необґрунтований  і  не  підлягає  задоволенню  з  таких  підстав.  

Судом  встановлено, що позивачка  ОСОБА_1  та  відповідачка  ОСОБА_2.  є  співвласниками  квартири АДРЕСА_1  у рівних  частках,   тобто по ? частині,  що  підтверджується договором  купівлі-продажу   квартири    від   20.12.2003 року (а.с. 6).

Позивачка  ОСОБА_1  звернулася   до  суду  і  просить визнати  відповідачів  такими,   що   втратили  право  користування  жилим  приміщенням  та  зняти їх  з  реєстрації з  підстав   71, 72  ЖК  України, а  потім  вимоги  уточнила   та  просила   визнати  їх  втратившими  право  на  житло   на  підставі   ст.ст.  386,  391  та   405 ЦК України.

Відповідно   до  ст. 391 ЦК України  власник має  право вимагати усунення   перешкод  у  здійсненні   ним  права   користування  і  розпорядження  своїм  майном, а   згідно до ч. 2 ст. 386  ЦК  України   власник,  який   має  підстави    передбачити   порушення   свого  права   власності  іншою  особою,  може  звернутися   до суду  з   вимогою  про  здійснення    деяких   дій    для   запобігання   такому  порушенню.

Відповідно   до  ч. 2 ст. 405  України  член   сім’ї   власника  житла   втрачає   право  на  користування  цим   житлом  у  разі   відсутності   члена   сім’ї   без  поважних  причин   понад  один  рік,  якщо  інше   не   встановлено   домовленістю  між   ним   і   власником   житла   або  законом.

          Однак  вимоги  є  необґрунтованими  та  у  їх задоволенні  слід  відмовити, оскільки   відповідно  до  ст. 41 Конституції  України  кожен  має  право  володіти, користуватися  і  розпоряджатися  своєю  власністю.  Ніхто  не  може  бути  протиправно  позбавлений  права  власності.   Право  приватної  власності  є  непорушним .

            Оскільки  відповідачка   є   не  наймачем,   а  є співвласником  квартири,  то  не  можна  ставити  питання  щодо  визнання  її  такою,  що  втратила  право  користування  власністю,  незалежно  від  того,  скільки  вона  цією  власністю  не  користується.  Крім  того  необхідне  зазначити,  що  судом  раніше  з’ясовувалося,  що  відповідачка  ОСОБА_2 не може  проживати  в  спірній  квартирі з  позивачкою  у  зв’язку  з  неприязненими  стосунками  та сварками  з  матір’ю   ОСОБА_1  Відповідачка  ОСОБА_2.  та   її  малолітня  донька  також   мають право  бути  зареєстрованими  за  місцем   знаходження   власності.

   Розглянувши  дану  цивільну   справу  за   участю  усіх   зацікавлених осіб,  у  рамках  заявлених  вимог,  на  основі   дотримання    принципів    диспозитивності,    змагальності  і  справедливості  судочинства,   всебічного  та  повного  дослідження   обставин  справи,  перевірки   їх   наданими   сторонами   доказами,  оцінивши  їх  у   сукупності,   виконавши   вимоги   процесуального закону, суд  дійшов  висновку,  що  позов  не  підлягає   задоволенню.

 На  підставі    ст.  71, 72 ЖК  України, ст.ст. 386,  391, 405  ЦК України,  керуючись  ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218  ЦПК України,  суд  -

                                                            В И Р І Ш И В :

У  задоволенні   позову  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2,  малолітньої  ОСОБА_3, треті  особи - ВГІРФО  Київського РВ  МУ  ГУМВС  України в АР Крим,  Служба  в  справах  дітей  Сімферопольської  міської  ради,  про  визнання  такими,  що  втратили  права  користування  жилим  приміщенням  та  зняття   з   реєстрації  -  відмовити.

Рішення  може  бути  оскаржено  в   апеляційному   порядку   до  Апеляційного   суду  АР   Крим   через   суд   першої     інстанції   шляхом   подачі   в  10-денний   строк   з  дня    проголошення   рішення    апеляційної    скарги.    

Суддя: