ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"26" вересня 2006 р. | Справа № 34/213-06-5503А |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого Жекова В.І.
суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.
секретар судового засідання Буравльова О.М.
За участю представників сторін 26.09.2006р.
від позивача – Семенов В.І.
від відповідача –Седлачек В.В.
розглянувши апеляційну скаргу
СДПІ по роботі з ВПП
на постанову господарського суду Одеської області
від 26.07.2006р.
у справі № 34/213-06-5503А
за позовом ВАТ „Одеський завод поршневих кілець”
до СДПІ по роботі з ВПП
про скасування рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі №0000821310/0 від 30.05.2006р.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2006р., яка надіслана сторонам у справі 31.08.2006р., прийнята до провадження апеляційна скарга СДПІ по роботі з ВПП на постанову господарського суду Одеської області від 26.07.2006р. та призначена до розгляду на 26.09.2006р., тобто сторони повідомлені про час та місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представникам сторін у судовому засіданні роз’ясненні їх процесуальні права та обов’язки.
Відповідно до вимог ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.09.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
08.06.2006р. ВАТ „Одеський завод поршневих кілець ” звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеси в якому просило скасувати рішення від 30.05.2006р. №0000821310/0.
Постановою господарського суду Одеської області від 26.07.2006р. (суддя Фаєр Ю.Г.) позов задоволено повністю.
СДПІ по роботі з ВПП м. Одеси в поданій апеляційній скарзі просить Одеський апеляційний господарський суд постанову суду скасувати та у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального права.
Позивач з доводами скаржника не погоджується, вважає рішення суду таким, що прийнято відповідно до обставин справи, вимог чинного законодавства, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування судом норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі здійснена перевірка ВАТ „Одеський завод поршневих кілець” з питання дотримання термінів розрахунків по експортно-імпортних операціях за результатами якою було складено акт перевірки від 24.05.06р. №94/13-31.4.1/00235878/7.
За висновками акту перевірки СДПІ було прийнято рішення №0000821310/0 від 30.05.2006р. про застосування штрафних (фінансових санкцій) на суму 9892,95грн. на підставі ч.1 ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94р. із змінами та доповненнями за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами у сфері ЗЕД, визначених ч.1 ст.1 цього закону.
З наведеного акту перевірки вбачається, що в обґрунтування нарахування товариству пені на підставі ч.1 ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94р. із змінами та доповненнями на суму 9892,95грн. контролюючим органом зазначено, що при перевірці контракту №215 від 14.07.05р. (вартість контракту становить 300000дол.США) позивачем експортована продукція - поршневі кільця для с/г машин, на умовах FCA Одеса - на адресу ПБОЮЛ Драченко А.М. (Росія) по ВМД №500050000/5/025141 від 21.07.05р. фактурною вартістю 418644,59грн. (або 82903,88дол.США.). Контрольний термін надходження коштів -19.10.05р. Оплата в сумі 82903,88дол.США. надійшла на валютний рахунок позивача: 20.07.05р. - 8300дол.США, 30.08.05р. –24603,88дол.США, 07.09.05р. -13000дол.США, 12.10.05р. - 12000дол.США, 24.10.05р. - 4500дол.США, 28.10.05р.-2500дол.США, 09.11.05р. - 6500дол.США, 29.11.05р.-11500дол.США.
За результатами перевірки контракту №215 від 14.07.05р. відповідачем нарахована пеня за 5 днів несвоєчасно отриманої валютної виручки з 20.10.05р. по 24.10.05р. (включно): 25000 х 5 x 0,3% = 375 дол. США (курс НБУ на дату виникнення заборгованості –5,05грн. за 1дол.США.) 375 х 5,05) на суму 1893,75грн.; за 4 дні несвоєчасно отриманої валютної виручки з 25.10.05р. по 28.10.05р. (включно): 20500 х 4 х 0,3% = 246 дол.США (курс НБУ на дату виникнення заборгованості –5,05грн. за 1дол.США) 246 х 5,05) на суму 1242,3грн.; за 12 днів несвоєчасно отриманої валютної виручки з 29.10.05р. по 09.11.05р. (включно): 18000 х 12 х 0,3% = 648дол.США (курс НБУ на дату виникнення заборгованості –5,05грн. за 1дол.США) 648 х 5,05) на суму 3272,4грн.; за 20 днів несвоєчасно отриманої валютної виручки з 10.11.05р. по 29.11.05р. (включно): 11500 х 20 х 0,3% = 690дол.США (курс НБУ на дату виникнення заборгованості –5,05грн. за 1дол.США) 648 х 5,05) на суму 3484,5грн. , а всього 9892,95грн.
Дослідивши наявні у справі матеріали судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновками наведеними в оскаржуваному судовому рішенні, а відтак не погоджується із доводами наведеними в апеляційній скарзі, оскільки наявні у справі матеріали спростовують висновки контролюючого органу наведені в акті перевірки.
Так, 14.07.2005р. між ВАТ „Одеський завод поршневих кілець” та ПБОЮЛ Драченко А.М., Росія був укладений контракт №215, за умовами якого продавець зобов’язався передати у власність покупцю поршневі кільця, а покупець зобов’язався прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного контракту.
Відповідно до вимог розділу 2 контракту постачання продукції відбувається на умовах FCA м. Одеса, в тлумаченні термінів ІНКОТЕРМС-2000 однією або декількома партіями відповідно до специфікацій, які складаються на кожну окрему партію. Поставка кожної партії продукції здійснюється не пізніше 20 днів після отримання грошових коштів у вигляді попереднього перерахування 10% вартості цієї партії продукції (визначеної в специфікації) на поточний рахунок продавця. Поставка супроводжується оформленням відповідних товарно-транспортних документів, які фіксують дату та обсяг поставки кожної окремої партії продукції.
Згідно розділу 3 зазначеного контракту загальна вартість контракту становить 300000дол. США, яка включає вартість упаковки, маркірування, митна чистка продукції на експорт. Повна вартість передаваємої партії товару здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту оформлення української митної декларації. Зобов’язання покупця по сплаті вважаються виконаними з дати зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.
На виконання зазначених договірних умов товариство експортувало ПБОЮЛ Драченко А.М. (Росія) поршневі кільця для двигунів сільськогосподарських машин по ВМД №500050000/5/025141 від 21.07.05р. фактурною вартістю 418664,59грн. (еквівалент 82903,88дол.США).
Строк сплати за кільця, отримані 21.07.2005р. на суму 82903,88дол.США, минув 12.08.2005р., на зазначену дату ПБОЮЛ Драченко А.М. (Росія) здійснив часткову сплату суми отриманої продукції, у зв’язку з чим заборгованість ПБОЮЛ Драченко А.М. (Росія) перед товариством становила 25000дол.США
Несплата ПБОЮЛ Драченко А.М. (Росія) вартості отриманих від товариства поршневих кілець на загальну суму 25000дол.США змусила звернення товариства з відповідним позовом 19.10.2005р. до господарського суду Одеської області, який ухвалою суду від 21.10.2005р. був прийнятий до розгляду та порушено провадження у справі №29/313-05-9413, а 19.12.2005р. господарським судом Одеської області було прийнято рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що під час розгляду судової справи боржник ПБОЮЛ Драченко А.М. розрахувався за контрактом у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94р. із змінами та доповненнями, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Статтею 4 наведеного Закону встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 зазначеного Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
У разі прийняття судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується (ч.2 ст.4) .
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено (ч.3 ст.4).
Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею (ч.5 ст.4).
З ч.3 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94р. із змінами та доповненнями вбачається, що поновлення нарахування відповідачем пені не пов'язано з причинами, з яких судом відмовлено у задоволені позовних вимог, між тим саме розгляд судової справи №29/313-05-9413, порушеній за позовом Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод поршневих кілець” до індивідуального підприємця Драченко Анжели Михайлівни (м.Таганрог, Росія) стало підставою повернення валютних цінностей в межах розгляду судової справи, а тому нарахуванням пені контролюючим органом у даному випадку є безпідставним.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відтак, наведене свідчить що оскаржуване судове рішення прийнято відповідно до обставин справи, вимог чинного законодавства, а тому підстави для його зміни або скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 160,162,195,196,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Постанову господарського суду Одеської області від 26.07.2006р. зі справи № 34/213-06-5503А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя | В.І. Жеков |
Судді | В.І. Картере |
В.Т. Пироговський |