ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"26" вересня 2006 р. | Справа № 5/148/06 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
судді-доповідача Пироговського В.Т.,
суддів Картере В.І., Жекова В.І.,
секретар судового засідання Буравльова О.М.,
за участю представників сторін:
від позивача Стрекалова А.П.,
від відповідача не з’явився
розглянула апеляційну скаргу
Управління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва
на постанову господарського суду Миколаївської області
від 22.06.2006р.
у справі № 5/148/06
за позовом ДП науково-технічний центр „Якість”
до Управління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва
про визнання рішення відповідача та вимоги про сплату боргу недійсними.
Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2006р. відкрито апеляційне провадження по даній справі за апеляційною скаргою Управління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2006р. розгляд справи в апеляційному порядку призначено на 26.09.2006р.
Вказані ухвали надіслані сторонам 19.08.2006р., тобто сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, тобто не скористався своїм правом на участь в засіданні суду.
Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні від 26.09.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
ДП науково-технічний центр „Якість” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою про визнання недійсними рішення управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва від 20.03.2006 р. №3485\03 та вимоги про сплату боргу станом на 13.03.2006 р. за № Ю 3301\03.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 20.06.2006р. (суддя Міщенко В.І) позов задоволено повністю, визнано недійсними рішення УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва від 20.03.2006р. за № 3485\03 та вимогу про сплату боргу станом на 13.03.2006р. за № Ю 3301\03.
Судове рішення мотивоване тим, що Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не визначає коло осіб, які є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, тому визначення осіб, які є платниками цього збору, повинно здійснюватись на підставі положень Закону „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням положень Закону „Про державну підтримку малого підприємництва” та Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”.
Також, місцевий господарський суд зазначив, що п.15 глави ХV Закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Указ Президента не є нормативно-правовим актом, який регулює питання сплати страхових внесків, або звільнення від їх сплати. З іншого боку, Закон „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є нормативно-правовим актом, що регулює порядок визначення осіб, які є платниками збору на обов’язкове пенсійне страхування, а також не регулює питання застосування спрощеної системи оподаткування. Тобто, Указ Президента не суперечить положенням Закону України, і відповідно підлягає застосуванню до спірних відносин. Згідно із викладеним, позивач не може бути платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, оскільки він є платником єдиного податку і сплату цього збору для нього замінено сплатою єдиного податку, в який включено і вказаний внесок.
Не погоджуючись із судовим рішенням, Управління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Миколаївської області від 22.06.2006р. скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Так, скаржник зазначає, що застосування УПФУ Закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та ставки 32,3 % під час донарахування страхових внесків ДП НТЦ „Якість” є правомірними, оскільки позивач є юридичною особою, яка використовує працю найманих працівників, що відповідає вимогам ст.1 Закону „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”. Отже, відповідно до ст.14 Закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” позивач є страхувальником, а тому згідно ст.15 цього ж Закону –платником страхових внесків до солідарної системи.
Висновки суду, що Указ Президента № 727 не суперечить положенням Закону № 1058 є помилковими, так як п.6 даного Указу виключає юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок), з числа платників збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, тим самим унеможливлює поширення Закону „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” на таких осіб. Указ № 727 суперечить вимогам ч.6 ст.18 Закону № 1058, яка закріплює, що законодавством не можуть встановлюватися звільнення від сплати страхових внесків. Також згідно п.4 ст.18 цього Закону податкове законодавство, до якого відноситься і Указ № 727 не поширюється на страхові внески і відповідно не може застосовуватись до спірних відносин.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, колегія судів встановила наступне:
28.02.2006р. Управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва проведена позапланова перевірка достовірності, повноти нарахування сум страхових внесків та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, та своєчасності сплати авансових платежів ДП НТЦ „Якість”.
За результатами перевірки складено акт № 41 в якому зазначається, що з квітня по грудень 2005 р. підприємством не нараховувались страхові внески у розмірі 32,3 % на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, у зв’язку з чим за наслідками перевірки органом ПФУ донараховано 45 848, 42 грн.
На підставі зазначеного акту, згідно п.4 ч.9 ст.106 Закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва винесено рішення від 20.03.2006р. № 3485/03 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в сумі 15 621,07 грн. та вимога № Ю 3301/03 про сплату боргу станом на 13.03.2006р. в сумі 45 848,42 грн.
Вважаючи, що в УПФУ відсутні підстави для донарахування страхових внесків та накладення фінансових санкцій за несплату таких внесків позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання рішення від 20.03.2006р. № 3485/03 та вимоги № Ю 3301/03 недійсними, який задоволений в повному обсязі.
Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, повноту, об’єктивність дослідження наданих доказів, судова колегія зазначає таке:
ДП науково-технічний центр „Якість” подано позов про визнання недійсним рішення та вимоги управління ПФУ у Заводському районі м. Миколаєва.
Між тим, згідно з приписами п.6. Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України адміністративні справи підвідомчі господарським судам вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України при вирішені справи по суті суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Отже, з урахуванням зазначених приписів КАС України, вимоги про визнання недійсними рішень органів владних повноважень не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, у зв’язку з чим підлягає скасуванню, а провадження по справі слід закрити на підставі ст.157 КАС України.
Керуючись ст.ст.157,160,162,195,196,198,200,205, 206 КАС України,
колегія суддів
Ухвалила:
Постанову господарського суду Миколаївської області від 22.06.2006р. зі справи № 5/148/06 скасувати.
Провадження по справі закрити.
Ухвала в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач | В.Т. Пироговський |
Судді | В.І. Картере |
В.І. Жеков |