ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"26" вересня 2006 р. | Справа № 6/169-06-4619 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Воронюка О.Л.
Суддів: Єрмілова Г.А.
Лашина В.В.
При секретарі: Ковальчук Р.Л.
За участю представників позивача:
від позивача - Марков Е.В., довіреність № 1265 від 23.11.2005р.
від відповідача - Левіт В.С., довіреність № б/н від 18.09.2006р.
Розглядається у відкритому судовому засіданні апеляційна скарга Дочірнього підприємства „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН)
на рішення господарського суду Одеської області від 12.07.2006р.
у справі № 6/169-06-4619
за позовом Дочірнього підприємства „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН)
до Приватного підприємства „Морська агенція „Блек Сі Навігатор”
про стягнення 11 933,07 грн.
Встановила:
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.07.2006р. (суддя Демешин О.А.) у задоволенні позову Дочірнього підприємства „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) відмовити у повному обсязі.
Рішення мотивовано тим, що в контейнерах, які зберігались позивачем знаходились як імпортні транзитні вантажі (Росія-Україна-Румунія-В`єтнам) так і експортні транзитні вантажі (Україна-Румунія-В`єтнам), у зв’язку з чим Дочірнє підприємство „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) безпідставно виставив відповідачу рахунки з обчисленням заборгованості за зберігання контейнерів з експортними вантажами по Таблиці № 2 Додатку № 1 до договору № 108-К від 06.01.2005р., оскільки такий розрахунок слід було здійснювати керуючись Таблицею № 3 вказаного Додатку, якою встановлені тарифи за зберігання контейнерів з експортними та імпортними транзитними вантажами.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Дочірнє підприємство „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідача 11 933,07 грн. заборгованості, витрат по оплаті державного мита та збору на ІТЗ судового процесу, оскільки вважає, що судом не в повній мірі встановлені та враховані обставини, що мають істотне значення для справи, а навпаки, судом визнано встановленими обставини, що не були доведені відповідачем; висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та законодавству України, також судом неправильно застосовані норми матеріального права.
Також скаржник зазначає, що ПП „Морська агенція „Блек Сі Навігатор” не був доведений сам факт знаходження у контейнерах транзитного вантажу. Посилання відповідача на те, що вантаж є транзитним не підтверджено митним органом, лише зазначається відповідачем у відповідних Дорученнях на відвантаження вантажу.
Приватне підприємство „Морська агенція „Блек Сі Навігатор” вважає, що оскаржуване рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом досліджені всі докази по даній справі, у зв’язку з чим господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову Дочірньому підприємству „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) у задоволені позовних вимог, з мотивів викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість прийнятого господарським судом рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не піддягає, виходячи із наступного.
06.01.2005р. між сторонами по справі було укладено договір № 108-К, за умовами якого позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги зі зберігання контейнерів та інші послуги на контейнерному терміналі Одеського морського торгівельного порту, а відповідач зобов’язався своєчасно оплатити відповідні послуги.
Відповідно до п. 3 Договору № 108-К, за надані по договору послуги сторони застосовують при розрахунках ставки та тарифи, які вказані у Додатку № 1.
Додатком № 1 до Договору № 108-К від 06.01.2005р. встановлені тарифи за послуги зі зберігання контейнерів.
Звертаючись з позовом про стягнення заборгованості з ПП „Морська агенція „Блек Сі Навігатор” за договором № 108-К від 06.01.2005р. у сумі 11933,07 грн. Дочірнє підприємство „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) посилалось на те, що ним були надані послуги зі зберігання контейнерів з експортним вантажем №№ HJCU 7846082, SLSU 9002854, HJCU 1212964 і виставлені рахунки відповідачу на сплату за вказані послуги на загальну суму 12486,04грн., а відповідачем було сплачено тільки 552,97 грн.
Пунктом 2.2 п.п. 2.2.3 вищезазначеного Договору, у випадку транзиту відповідач повинен надати копію вантажної митної декларації або іншій документ, підтверджуючий транзит.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи та документів наданих ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) в контейнерах №№ HJCU 1212964, HJCU 7846082 зберігався транзитний вантаж, про що свідчать Доручення на завантаження транзитного вантажу, вантажна митна декларація, сдаточні акти за № 11 від 16.06.2005р.та за № 03 від 05.05.2005р.
В контейнері № SLSU 9002854, також зберігався транзитний вантаж про що свідчать Доручення № 14 та 14-2 від 23.11.2005р. на завантаження транзитного вантажу, а також експортний вантаж про що свідчить Доручення №14-1 від 23.11.2005р. на завантаження експортного вантажу.
Отже судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно того, що в контейнерах, які зберігались позивачем знаходились як імпортні транзитні вантажі (Росія-Україна-Румунія-В’єтнам) так і експортні транзитні вантажі (Україна-Румунія-В’єтнам).
Крім того судова колегія зазначає, приймаючи на зберігання оспорювані контейнери, сторони дійшли згоди про застосування відповідного тарифу за договором, враховуючи митний режим вантажу у контейнерах. Саме вказівка відповідача у дорученнях на завантаження транзитного та експортного вантажу, а також прийняття вантажу позивачем саме на цих умовах й свідчить про досягнення сторонами згоди про застосування відповідного тарифу. До того ж, при сумніві про достовірність наданих документів щодо митного режиму вантажу, позивач взагалі не мав підстав приймати вантаж та застосовувати той чи інший тариф за договором, а також виставляти рахунки щодо наданих послуг.
Слід зазначити, що Таблицею 2 вказаного Додатку № 1 до договору № 108-К від 06.01.2005р., встановлено тарифи за зберігання контейнерів лише з експортними вантажами.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: доручення № 13-1 та 13-2 від 15.07.2005р. (а.с. 27-28), доручення № 7-1 та 7-2 від 26.05.2005р. (а.с. 32-33), доручення № 14, 14-1, 14-2 від 23.11.2005р. (а.с. 29-31) свідчать про знаходження у контейнерах як експортних, так і транзитних вантажів, тобто вантажів із змішаним митним режимом.
За таких обставин судом першої інстанції зроблений правильний висновок, що позивач безпідставно виставляв відповідачу рахунки з обчисленням заборгованості за зберігання контейнерів з експортними вантажами по Таблиці № 2 Додатку № 1 до договору № 108-К від 06.01.2005р., оскільки такий розрахунок слід було здійснювати керуючись Таблицею № 3 вказаного Додатку, якою встановлені тарифи за зберігання контейнерів з експортними та імпортними транзитними вантажами.
Інші доводи скаржника викладені ним в апеляційній скарзі, судовою колегією не приймаються на підстави вищевикладеного.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
З урахуванням вище зазначеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарським судом на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
У зв’язку з вищезазначеним, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 12.07.2006р. відповідає закону та обставинам справи, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
постановила:
Рішення господарського суду Одеської області від 12.07.2006р. по справі № 6/169-06-4619 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) без задоволення.
Головуючий суддя Воронюк О.Л.
Суддя Єрмілов Г.А.
Суддя Лашин В.В.