ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"19" вересня 2006 р. | Справа № 9/205-06-5910 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого Пироговського В.Т.,
суддів Картере В.І., Жекова В.І.,
секретар судового засідання Буравльова О.М.,
за участю представників сторін:
від позивача Костін А.Є.,
від відповідача Сивак А.Л., Семенюк Л.М.
розглянула апеляційну скаргу
Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на рішення господарського суду Одеської області
від 14.07.2006р.
у справі № 9/205-06-5910
за позовом Концерну „Веселка”
до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2006р., яка надіслана сторонам 17.08.2006р., розгляд апеляційної скарги призначено на 19.09.2006р., тобто сторони повідомлені про час і місце засідання суду, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
В судовому засіданні 19.09.2006р. згідно із вимогами ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Концерн „Веселка” звернувся до господарського суду Одеської з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.03.2006р. № 11-рш „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”, посилаючись на невідповідність рішення фактичним обставинам та вимогам діючого законодавства.
Рішенням господарського суду Одеської від 14.07.2006р.(суддя Бакланова Н.В.) позов задоволено у повному обсязі, вказане рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визнано недійсним, судові витрати покладено на відповідача.
Судове рішення вмотивоване тим, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що Концерн „Веселка” займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання комунальних послуг на території ринку „Новий”, що свідчить про неповне з’ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні, фактичним обставинам.
Крім того, господарський суд дійшов висновку, що рішення АМК прийнято у порушення Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку та ст.41 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, якою передбачено збір доказів, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення антимонопольного законодавства суб'єктом господарювання.
Не погоджуючись із рішенням суду, Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із скаргою, в якій просить скасувати судове рішення від 14.07.2006р. з даної справи та у задоволенні позову Концерну „Веселка” відмовити.
Зокрема, скаржник посилається на помилковий висновок суду щодо недоведеності матеріалами справи та наявними доказами монопольного становища позивача на ринку комунальних послуг, а саме послуг з надання електроенергії суб’єктам підприємницької діяльності, які орендують приміщення на ринку „Новий”. При цьому, скаржник заперечує проти висновку суду стосовно порушень порядку застосування Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку. Крім того, на думку Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України позивачем пропущено строк оскарження рішення комітету, який встановлено ч.1 ст.60 Закону України „Про захист економічної конкуренції”.
Концерн „Веселка” проти доводів, викладених в апеляційній скарзі Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, заперечує, вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, повноту та об’єктивність дослідження наявних в матеріалах доказів, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення слід залишити без змін з огляду на таке:
Згідно із Розпорядженням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 10-р від 16.03.2005р. за результатами розгляду заяви підприємця порушено справу № 10-03\2005 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку концерну „Веселка”.
За результатами розгляду справи прийнято рішення від 17.03.2006р. № 11-рш „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”, яким адміністративна колегія постановила:
- визнати, що відповідно до ч.2 ст.12 Закону України „Про захист економічної конкуренції” Концерн „Веселка” на ринку надання комунальних послуг, в тому числі послуг з забезпечення електропостачанням на території ринку „Новий” в 2004, 2005 роках займав монопольне становище з часткою, яка перевищує 35%;
- визнати, що дії Концерну „Веселка” у вигляді встановлення Концерном таких умов, коли споживачі комунальних послуг концерну „Веселка” повинні сплачувати за спожиту електричну енергію двічі: через орендну плату та по показникам індивідуальних лічильників електричної енергії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст.50 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, яке кваліфікується п.1 ч.2 ст.13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді зловживання монопольним становищем, що приводить до ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання шляхом встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
- визнати, що дії Концерну „Веселка” у вигляді встановлення Концерном таких умов придбання комунальних послуг для СПД та підприємств, які працюють на ринку „Новий”, в т.ч. послуги з забезпечення електропостачанням, які приводять до сплати за електроенергію по безпідставно збільшеним тарифам, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст.50 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, яке кваліфікується п.1 ч.2 ст.13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді зловживання монопольним становищем, що приводить до ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання шляхом встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
- на підставі ст.52 Закону України „Про захист економічної конкуренції” за вказані порушення накласти штраф у загальній сумі 17 000 грн;
- зобов’язати усунути порушення та повідомити територіальне відділення у двомісячний строк.
Із наявних матеріалів у справі та апеляційної скарги вбачається, що обґрунтовуючи висновок щодо монопольного (домінуючого) становища Концерну „Веселка” на ринку комунальних послуг, а саме послуг з забезпечення електропостачання господарюючих суб’єктів, відповідач посилається на договір від 18.12.2003р. № 6327 „Про постачання електроенергії” між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” та Концерном „Веселка”, а також на лист ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” від 30.03.2005р. № 21/542, в якому зазначено, що з іншими підприємствами, що здійснюють господарську діяльність на території ринку „Новий”, договори на постачання електроенергії не укладалися. Крім того, листом від 10.10.2005р. № 21/1619 ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” повідомило про технічні та організаційні умови, при виконанні яких можливо здійснення електропостачання СПД та підприємств, які здійснюють господарську діяльність на ринку „Новий” за договорами безпосередньо з ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”. При цьому, Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України зазначає, що укладання таких договорів може бути здійснено лише зі значними витратами часу та коштів, що є бар’єром для їх укладання.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що такі доводи не підтверджується ніякими доказами, до того ж визначені відповідачем бар’єри для укладання прямих договорів з ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” встановлюються не Концерном „Веселка”, а саме постачальником електроенергії згідно умов висунутих останнім.
Крім того, колегія суддів відзначає, відповідно до ч.5 ст.12 Закону України „Про захист економічної конкуренції” монопольним (домінуючим) визнається становище кожного з кількох суб’єктів господарювання, зокрема, за умови, що сукупна частка не більше ніж трьох суб’єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50 відсотків і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконуються умови ч.4 цієї статті, тобто якщо між зазначеними суб’єктами господарювання немає конкуренції або є незначна конкуренція; зазначені суб’єкти господарювання разом узяті не мають жодного конкурента або не зазнають значної конкуренції внаслідок обмеженості доступу інших суб’єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар’єрів для вступу на ринок інших суб’єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Розроблена відповідно до ст.12 зазначеного Закону та затверджена розпорядженням Комітету від 05.03.2002р. № 49-р Методика встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб’єктів господарювання, груп суб’єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках. Згідно з пунктом 1.2 Методики об’єктами для визначення монопольного (домінуючого) становища є: суб’єкти господарювання; групи суб’єктів господарювання –декілька суб’єктів господарювання, які діють на ринку в певних товарних та територіальних (географічних) межах; обставини, які визначають на відповідному товарному ринку умови здійснення господарської діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт, а також умови придбання та використання зазначених товарів, робіт, послуг. Пунктом 2.1 Методики передбачено, що визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання може включати в себе такі дії:
- встановлення об’єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб’єкта господарювання (групи суб’єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб’єктом (суб’єктами) господарювання;
- складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб’єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи;
- складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп);
- визначення товарних меж ринку;
- визначення територіальних (географічних) меж ринку;
- встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб’єктів господарювання на ринку –визначення часових меж ринку;
- визначення обсягів товару, який обертається на ринку;
- розрахунок часток суб’єктів господарювання на ринку;
- складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) –потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;
- визначення бар’єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб’єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;
- встановлення монопольного (домінуючого) становища суб’єкта (суб’єктів) господарювання на ринку.
Таким чином, установлення монопольного (домінуючого) становища суб’єкта (суб’єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому, застосування структурних показників зумовлюється встановленням об’єктів аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку тощо на підставі інформації, що може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.
Між тим, зазначені вище вимоги чинного антимонопольного законодавства Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України не прийнято до уваги під час розгляду справи № 10-03/2005 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та прийняття відповідного рішення.
Доводи Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, викладені в апеляційній скарзі, щодо пропуску позивачем строку позовної давності для оскарження рішення органів АМК, встановленого ст.60 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, не приймаються до уваги, оскільки вони суперечать приписам ст.ст.20,40,217,249 Господарського кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р., у зв’язку з чим колегія суддів вважає що у даному випадку з урахуванням приписів ст.223 цього кодексу, слід застосовувати приписи Цивільного кодексу України про, що вірно зроблено висновок господарським судом Одеської області при прийнятті оскаржуваного судового рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду прийнято з урахуванням всіх обставин справи, без порушень норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для його зміни чи скасування відсутні.
. Керуючись ст.ст.85,99,101-105 України, колегія суддів
Постановила:
Рішення господарського суду Одеської області від 14.07.2006р. зі справи № 9/205-06-5910 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя | В.Т. Пироговський |
Судді | В.І. Картере |
В.І. Жеков |