ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2011 р. Справа № 5010/1110/2011-20/46
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Кобецької С.М.
При секретарі Колісник О.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти",
вул.Опришківська,5, м.Львів, 79024;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит",
вул.Промислова, 29, м.Івано-Франківськ,76000;
вул. Івасюка, 62, м.Івано-Франківськ,76000;
про: стягнення заборгованості в сумі 37 693,39грн., з яких: 36 685,61грн.- основний борг, 804,57грн.- інфляційні втрати, 203,21грн.-3% річних.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1- юрисконсульт, (довіреність б/н від 10.06.11р.);
Від відповідача: не з'явились.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти", звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" заборгованість в сумі 37 693,39грн., з яких: 36 685,61грн.- основний борг, 804,57грн.- інфляційні втрати, 203,21грн.-3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:
- укладення між сторонами Договору поставки товару №266/68 від 01.09.2010р., згідно умов якого, постачальник/позивач передав у власність покупцю/відповідачу, в період з грудня 2010р. по січень 2011р. товар, обумовлений Договором, що підтверджують видаткові накладні;
- неналежне виконання відповідачем умов п.6.1. Договору, яким встановлено порядок розрахунків між сторонами, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 36 685,61грн.;
- направлення відповідачу претензії №143/01-80 від 08.02.11р., з вимогою погасити заборгованість;
- положення п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі яких, відповідачу нараховано 804,57грн.- інфляційних втрат та 203,21грн.- 3% річних.
Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з"явився, хоча ухвали суду з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлялись йому рекомендованою кореспонденцією, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 02.06.11р., від 16.06.11р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог відповідач суду не подав.
Враховуючи, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив, наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" (покупець/відповідач) укладено Договір поставки товару №266/68 від 01.09.2010р.
В порядку та умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов"язується систематично поставляти і передавати у власність покупцю, визначений цим Договором товар, а покупець зобов"язується приймати цей товар та здійснювати його оплату (п. 1.1. Договору).
Згідно з п.6.1 Договору (з внесенням змін протоколом розбіжностей від 01.09.10р.) розрахунки за поставлену продукцію здійснюються в національній валюті України. За домовленістю сторін оплата може проводитись шляхом внесення готівки до каси постачальника, так і шляхом перерахування грошових коштів на його поточний банківський рахунок. Оплата покупцем за поставлену продукцію здійснюється протягом 21 банківського дня з моменту поставки товарів.
На виконання умов договірних відносин, позивач/постачальник поставив, а відповідач/покупець прийняв по видаткових накладних (а.с. 27-111, 139-154) товар, обумовлений Договором.
Однак, в порушення п.6.1 Договору(з внесенням змін протоколом розбіжностей від 01.09.10р.), відповідач не розрахувався належним чином за отриманий товар, і як наслідок виникла заборгованість, що складає 36 685,61грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією №143/01-80 від 08.02.11р., з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар. Проте, дана претензія залишилась без належного реагування з боку відповідача.
Наявність заборгованості, за отриманий товар, обумовлений Договором, визначено самим відповідачем у підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків станом на 31.01.11р.(а.с. 119-120).
Позивачем доведено перед судом, факт існування у відповідача боргу за отриманий товар в сумі 36 685,61грн.
Станом на 29.06.2011р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.
Договір поставки товару №266/68 від 01.09.2010р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).
В силу ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).
Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.
Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Враховуючи той факт, що відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 36 685,61грн. - боргу за поставлений товар, підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позивачем, на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, правомірно нараховано відповідачу 804,57грн.- інфляційних втрат та 203,21грн.- 3% річних.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судове засідання не з"явився, позовні вимоги не спростував.
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 37 693,39грн. з яких: 36 685,61грн.- основний борг, 804,57грн.- інфляційні втрати, 203,21грн.-3% річних, правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові
витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 530, 549, 599, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти", вул.Опришківська,5, м.Львів, 79024, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит", вул.Промислова, 29, м.Івано-Франківськ,76000, вул. Івасюка, 62, м.Івано-Франківськ,76000, про стягнення заборгованості в сумі 37 693,39грн., з яких: 36 685,61грн.- основний борг, 804,57грн.- інфляційні втрати, 203,21грн.- 3% річних - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит", вул.Промислова, 29, м.Івано-Франківськ,76000, вул. Івасюка, 62, м.Івано-Франківськ,76000, (код ЄДРПОУ 31524633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти", вул.Опришківська,5, м.Львів, 79024, (код ЄДРПОУ 252366666) - 36 685,61грн. (тридцять шість тисяч шістсот вісімдесят тисяч грн. 61коп.) - основного боргу, 804,57грн. (вісімсот чотири грн. 57коп.) - інфляційних втрат, 203,21грн. (двісті три грн. 21коп.) - 3% річних, 376,93грн. (триста сімдесят шість грн. 93коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Кобецька
Повне рішення складено 30.06.2011р.