Судове рішення #16169768

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.11                                                                                        Справа №  30/5009/2072/11

Суддя    Кагітіна  Л.П.

за позовом: Дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»в особі Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз»(69031, м. Запоріжжя, Дослідна станція, 6-Б)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ТЕХНОЛИТ»(69015, м. Запоріжжя, вул. Кияшка, 16-А)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ПАТ «Запоріжгаз»(69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) ТОВ «БІТімпекс-Ойл»(04112, м. Київ, вул. Гонти, 3-А); 2) ЗАТ «Укргаз-енерго»(юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; поштова адреса: 01001, м. Київ, вул. Червоногвардійська/Басейна, 1/3-2, оф. G -1).

про стягнення 9980,62 грн.,

                                                                                                        Суддя                Кагітіна Л.П.  

                                                                                      

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність серія ВРІ № 489724 від 17.03.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 39 від 12.05.2011р.;

від третьої особи на стороні позивача: ОСОБА_3, довіреність № 08/0011 від 04.01.2011р.;

третьої особи-1 на стороні відповідача: не з’явився;

третьої особи-2 на стороні відповідача: не з’явився;

Дочірня компанія «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»в особі Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз»звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ТЕХНОЛИТ»9980,62 грн. заборгованості за договором № 5858/ЗП-2007Т від 25.12.2006р. на транспортування природного газу по магістральним газопроводам.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору. Стверджує, що станом на 14.04.2011р. заборгованість відповідача за період з квітня по червень 2008 року за отримані від позивача послуги по транспортуванню газу складає 9980,62 грн.

Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ТЕХНОЛИТ» –у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує. Позовну заяву вважає такою, що не відповідає нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Вказує, що у квітні –червні 2008 року відповідач отримував природний газ від ТОВ «БІТімпекс-Ойл»на підставі укладеного с ним договору № 123/08 від 05.02.2008р., за умовами якого ціна газу встановлювалася з урахуванням послуг по транспортуванню газу до покупця. Наведені обставини вважає підтвердженими  відповідними актами, складеними між відповідачем та ТОВ «БІТімпекс-Ойл», а також актами по витрачанню газу, складеними між відповідачем та ВАТ «Запоріжгаз». Відзначає, що зобов’язання за укладеним з ТОВ «БІТімпекс-Ойл»договором щодо оплати природного газу з урахуванням послуг по транспортуванню виконані відповідачем в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2011р. порушено провадження у справі № 30/5009/2072/11, розгляд справи призначено на 26.05.2011р.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з залученням до участі у справі третіх осіб та необхідністю витребування від сторін додаткових доказів та ухвалою господарського суду від 02.06.2011р. розгляд справи було відкладено на 20.06.2011р. До участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучені:  на стороні позивача –ПАТ «Запоріжгаз»(м.Запоріжжя); на стороні відповідача –1) ТОВ «БІТімпекс-Ойл»(м. Київ), 2) ЗАТ «Укргаз-енерго»(м. Київ).

В наданих на вимогу суду додаткових поясненнях позивач стверджує, що у спірний період відповідачем був спожитий природній газ не із ресурсів ЗАТ «Укргаз-енерго», оскільки згідно з постановою КМУ № 163 від 05.03.2008р. «Про реалізацію імпортованого природного газу на території України»єдиним імпортером природного газу є НАК «Нафтогаз України». Вказує, що у ЗАТ «Укргаз-Енерго» у другому кварталі 2008 року належним чином оформлених документів на поставку імпортованого природного газу на територію України для споживачів України, в тому числі і для відповідача, не було. За доводами позивача, зазначені нормативні акти виключають можливість ТОВ «БІТімпекс-Ойл»та ЗАТ «Укргаз-енерго»постачати природний газ суб’єктам господарювання в Україні, а тому відповідач повинен був перевірити наявність обсягів газу у постачальника, перш ніж здійснювати оплату за поставку газу і в тому числі оплачувати послуги з його транспортування.  Крім того відзначає, що достовірність даних одержання природного газу від постачальника газу повинні бути підтверджені періодичними митними деклараціями, актами відбору газу із підземних сховищ, актами, підписаними Газорозподільним підприємством і Споживачем і підтвердженими постачальником природного газу. Як вказує позивач, в даному випадку всі ці документи відсутні, тому твердження відповідача про правомірність проведення розрахунків за транспортування природного газу з належною особою, відповідними документами не підтверджуються. При цьому посилається на такі нормативні акти: постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом», розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.01.2008р. № 57-р, постанову КМУ від 27.02.2008р. № 112 «Деякі питання забезпечення розрахунків споживачів за природний газ у 2008 році»та постанову КМУ від 05.03.2008р. № 163 «Про реалізацію імпортованого природного газу на території України».

Відповідач у наданих суду додаткових поясненнях наполягає на тому, що у квітні-червні 2008 року підприємству здійснювалося постачання природного газу від ТОВ «БІТімпекс-Ойл», вартість якого, в тому числі і послуги по транспортуванню сплачено в повному обсязі. Посилання позивача на постанову КМУ № 163 від 05.03.2008р. вважає безпідставним, оскільки у тексті зазначеної постанови відсутні жодні посилання на те, що у ЗАТ «Укргаз-енерго»не може бути власних ресурсів. Звертає увагу, що п. 2 вказаної постанови про заборону розмитнення природного газу для ЗАТ «Укргаз-енерго»визнаний постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 2а-12624/10/2670 від 10.02.2011р. незаконним.

ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»–третя особа у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –у письмових поясненнях вказує, що відповідно до реєстру фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ВАТ «Запоріжгаз»здійснено транспортування газу підприємствам, що уклали договори з ТОВ «БІТімпекс-Ойл»з ресурсу ЗАТ «Укргаз-енерго»в квітні-червні 2008 року, де значиться і відповідач по справі. При цьому зауважує, що ПАТ «Запоріжгаз»не має достатніх підстав та повноважень підтверджувати або спростовувати твердження позивача про те, що у квітні-червні 2008 року природний газ був наданий із ресурсів ЗАТ «Укргаз-енерго»або із ресурсів НАК «Нафтогаз України».

Треті особи у справі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спру, на стороні відповідача –ТОВ «БІТімпекс-Ойл»та ЗАТ «Укргаз-енерго»відзиву на позов не надали, процесуальним правом на участь представників у судовому засіданні не скористалися.

Присутні у судовому засіданні представники позивача, відповідача та третьої особи у справі на стороні позивача в повному обсязі підтримали доводи, викладені у позовній заяві, відзиві на неї та наданих суду додаткових поясненнях.

За клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні 20.06.2011р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи на стороні позивача, суд

                                                  ВСТАНОВИВ:

26.12.2006р. між Дочірньою компанією «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(Газотранспортним підприємством, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ТЕХНОЛИТ»(Замовником, відповідачем у справі) укладено договір № 5858/ЗП-2007Т на транспортування природного газу по магістральним газопроводам (надалі –Договір), за умовами якого Газотранспортне підприємство зобов’язалося в 2007 році здійснити транспортування природного газу Замовника трубопровідним транспортом від пунктів прийому-передачі газу в магістральні газопроводи до газорозподільчої станції (ГРС) Газотранспортного підприємства, а Замовник зобов’язався прийняти протранспортований для нього газ на умовах цього договору та сплатити послуги по його транспортуванню згідно з тарифами, зазначеними в пункті 6.1 цього договору (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 4.1 Договору Газотранспортне підприємство приймає газ від Замовника на пунктах прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи Газотранспортного підприємства в загальному потоці газу в обсягах, зазначених в п. 2.1 та п. 2.3 даного договору, здійснює його транспортування по території України до ГРС, та передає газ Замовнику в загальному потоці в місці та в момент передачі газу в газорозподільчі мережі Газорозподільного підприємства (ВАТ «Запоріжгаз»).

Відповідно до п. п. 5.1, 5.2 Договору, послуги по транспортуванню газу оформлюються Газотранспортним підприємством і Замовником актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу. Газотранспортне підприємство до 10-го числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою підприємства.

Пунктом 7.2 Договору сторонами передбачено, що оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється Замовником щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємств в такому порядку: 90% вартості послуг по транспортуванню запланованого місячного обсягу газу, зазначеного в пунктах 2.1 та 2.3 даного договору, оплачується Замовником в строк до 30-го числа місяця, в якому ці послуги надаються; остаточний розрахунок за фактично надані послуги в звітному місяці, підтвердженні актом здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу та реєстрами Газорозподільного підприємства, здійснюється Замовником на розрахунковий рахунок Газотранспортного підприємства в строк до 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Укладеною між сторонами Угодою № 5858/ЗП-2008Т від 13.12.2007р. вказаний Договір пролонгований до 31 грудня 2008 року.

Як вказує позивач, ним на виконання укладеного між сторонами Договору здійснено транспортування природного газу у другому кварталі (квітень-червень) 2008 року в обсязі 149.321 тис. куб. м. на суму 9980,62 грн. За твердженням позивача, відповідач за надані послуги по транспортуванню газу у спірний період не розрахувався, сума заборгованості на час подання позову складала 9980,62 грн.

15.03.2011р. позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом було направлено для підписання відповідний акт здачі-приймання. Листом від 25.03.2011р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості.

У підписанні акта здачі-приймання послуг по транспортуванню газу відповідачем було відмовлено з посиланням на проведення розрахунків з третьою особою.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ТЕХНОЛИТ»9980,62 грн. заборгованості за договором № 5858/ЗП-2007Т від 26.12.2006р. на транспортування природного газу по магістральним газопроводам є предметом судового розгляду  у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є:  договори   та  інші  правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов’язання між суб’єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін є господарськими, які витікають з договору про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Укладений між позивачем та відповідачем договір №5858/ЗП-2007Т на транспортування природного газу по магістральним газопроводам був чинний у спірному періоді і в силу приписів ст. 629 ЦК України обов’язковий для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Додатковою угодою №1 від 15.03.2007р. (арк. справи 14) розділ 7 «Порядок та умови проведення розрахунків» до договору №5858/ЗП-2007Т від 26.12.2006 р., укладеного між позивачем та відповідачем, доповнено пунктом 7.7. наступного змісту: «Якщо Замовник отримує від Постачальника газ із ресурсів Закритого акціонерного товариства «Укргаз-енерго», підтверджених ОДУ ДК «Укртрансгаз» та доведених до Газотранспортного підприємства і ВАТ «Запоріжгаз», оплату за послуги по транспортуванню газу по магістральним газопроводам Замовник з 01.02.2007р. здійснює на рахунок Постачальника газу згідно з умовами укладеного з останнім договору. У разі, якщо Замовник отримує газ від Постачальника не із ресурсів ЗАТ «Укргаз-енерго», то оплата послуг по транспортуванню газу магістральними газопроводами здійснюється згідно з п. п. 7.1 - 7.6 договору між Замовником та Газотранспортним підприємством.».

Суд зауважує, що для вирішення даного спору важливим є питання встановлення з ресурсу якого підприємства здійснювалось постачання газу відповідачу.

Відповідно до п. п. 4.5, 7.1 укладеного між сторонами Договору контроль за витратами газу Замовником здійснює Газорозподільне підприємство, з яким Замовник складає двосторонній акт про фактичну кількість спожитого газу за звітний місяць. На підставі цих актів Газорозподільне підприємство складає реєстри споживання природного газу, та надає їх Газотранспортному підприємству. Вартість фактично наданих Газотранспортним підприємством Замовнику послуг по транспортуванню газу за звітний місяць визначається на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, зазначеного в пункті 5.1 даного договору або реєстру Газорозподільного підприємства, зазначеного в пункті 4.5 даного договору.

Судом встановлено, що 28.02.2007р. між ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»та ЗАТ «Укргаз-енерго»було укладено договір на транспортування природного газу              № 117-36, згідно з пунктами 1.1 та 3.3 якого позивач зобов’язався надавати ЗАТ «Укргаз-енерго»послуги з транспортування трубопровідним транспортом природного газу ЗАТ «Укргаз-енерго»по території України від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення –газорозподільних станцій, де передає газ Споживачам, які безпосередньо підключені до магістральних трубопроводів чи уповноваженим особам, а ЗАТ «Укргаз-енерго»–сплатити за транспортування газу встановлену плату. Відповідно до п. 3.5 договору № 117-36 замовник до початку місяця транспортування газу надає виконавцю документи про наявні ресурси газу, які планується поставити споживачам, ресурсний баланс за формою, зразок якої наведений в додатку №2, а також копії вантажної митної декларації або тимчасової декларації, або періодичної митної декларації відповідно до Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом. Плановий розподіл місячного обсягу газу по споживачах замовник надає виконавцю в письмовій формі та електронному вигляді. Пунктом 3.12 договору встановлений обов’язок  ЗАТ «Укргаз-енерго»до 12-го числа, наступного за звітним місяця, надати Виконавцю (позивачу) такі відомості: звіт про надходження і розподіл газу замовника; копії актів приймання-передачі на отримання газу замовником від власників газу; оригінали реєстрів реалізації газу споживачам за звітний місяць у розрізі управлінь магістральних газопроводів –філій ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», підписані замовником та газорозподільними підприємствами. Крім того, п. 4.1 договору №117-36 встановлено, що послуги по  транспортуванню газу щомісячно оформлюються Виконавцем і Замовником актами здачі-прийому послуг по транспортуванню газу. Відповідно до п .11.1 договір діє  в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31.12.2011р. включно, а в частині проведення розрахунків за послуги –до повного їх здійснення.

Ухвалою суду від 11.05.2011р. було витребувано у третьої особи у справі –ЗАТ «Укргаз-енерго»відповідні пояснення по суті спору. На вимогу суду ЗАТ «Укргаз-енерго»не надало жодних пояснень та документів, передбачених умовами договору №117-36 від 28.02.2007 р.

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом»передбачає, що природний газ імпортованого походження на ринку України постачається лише з ресурсів НАК «Нафтогаз України».

Згідно з Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з транспортування природного і нафтового газу магістральними трубопроводами, затвердженими Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.09.2005 р. № 856 (чинною станом на 2008 рік), Газорозподільне підприємство ПАТ «Запоріжгаз»приймає газ від Газотранспортного підприємства (Позивача) згідно показників приладів обліку на газорозподільчій станції (ГРС) та транспортує його по своїх газових мережах до підприємства відповідача і передає його останньому.

Обов'язок здійснювати оперативний контроль за споживанням газу Споживачами та вести щомісячний облік витрат газу покладений на Газорозподільне підприємство.

Фактична кількість поданого природного газу визначається контрольно-вимірювальними приладами Споживача. Показники цих приладів є відправними для складання актів приймання-передачі газу, відповідальність за достовірність даних несе відповідач. На підставі вищезазначених даних Газорозподільне підприємство складає реєстр розподілу «Обсяги...»природного газу кожного із споживачів.

Достовірність даних одержання природного газу від постачальника газу повинні бути підтверджені періодичними митними деклараціями, актами відбору газу із підземних сховищ, актами, підписаними Газорозподільним підприємством і Споживачем і підтвердженими постачальником природного газу.

Відповідач не довів про правомірність проведення розрахунків за транспортування природного газу з належною особою, відповідними документами це не підтвердив.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом», надходження та розподіл природного газу в Україні здійснюється за балансом, який щорічно підтверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з прогнозним балансом надходження та розподілу природного газу на 2008 рік, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.01.2008 року № 57-р (в останній редакції від 06.02.2008 р.), ЗАТ «Укргаз-енерго»та ТОВ «БІТімпексОйл»не входять до переліку суб'єктів, які мали ресурси природного газу та право на його розподіл серед споживачів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2008р. № 112 «Деякі питання забезпечення розрахунків споживачів за природний газ у 2008 році»обов'язок з укладання договорів на постачання природного газу суб'єктам господарювання у межах, узгоджених обсягів природного газу на 2008 рік покладено на НАК «Нафтогаз України»і  ДК «Газ України».

Суд також приймає до уваги, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2008р. № 163 «Про реалізацію імпортованого природного газу на території України» з 01.03.2008р. центрально- та середньо-азійський природний газ, закуплений за зовнішньоекономічними контрактами, який надходить в газотранспортну систему України, використовується для виключно задоволення потреб споживачів України в обсягах відповідно до балансу надходження та розподілу природного газу на 2008 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.01.2008 року № 57-р, а реалізація з 01.03.2008 р. імпортованого природного газу в України здійснюється НАК «Нафтогаз України»і ДК «Газ України».

З огляду вищевикладене, доводи відповідача про одержання природного газу від ТОВ «БІТімпексОйл»є не доведеними, оскільки зазначені нормативні акти виключають можливість ТОВ «БІТімпексОйл»та ЗАТ «Укргаз-Енерго»постачати природний газ суб'єктам господарювання в Україні.

Крім того, за змістом п. 7.7 Договору №5858/ЗП-2007Т оплата за транспортування газу на рахунок Постачальника здійснюється за умови підтвердження Об’єднаного диспетчерського управління ДК «Укртрансгаз»(ОДУ ДК «Укртрансгаз») отримання газу із ресурсів ЗАТ «Укргаз-енерго».

Укладеними між позивачем та відповідачем, а також між позивачем та ЗАТ «Укргаз-енерго»договорами чітко встановлено перелік документів, які повинні підтверджувати факт транспортування газу у квітні-червні 2008р. саме із ресурсів ЗАТ «Укргаз-енерго». Доказів одержання такого підтвердження суду не надано.

Отже, за умовами ч. 2 п. 7.7 Договору №5858/ЗП-2007Т оплата послуг по транспортуванню газу магістральними газопроводами повинна була здійснюватися згідно з п. п. 7.1-7.6 договору позивачу.

Суд також враховує, що ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»є єдиним підприємством на Україні, що здійснює транспортування природного газу магістральними трубопроводами, які згідно ст. 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт»є власністю держави.

Також, суд не приймає до уваги  пояснення ПАТ «Запоріжгаз»про здійснення газовими мережами ВАТ «Запоріжгаз»транспортування газу підприємствам, що уклали договори з ТОВ «БІТімпекс-Ойл»з ресурсу ЗАТ «Укргаз-енерго»в квітні-червні 2008 року, де значиться і відповідач по справі. Надані суду - лист члена Правління ЗАТ «Укргаз-енерго»№05-23-01362 від 09.04.2008р., телеграма заступника голови правління ВАТ «Газпром»№06-825 від 07.04.2008р., реєстр фактично протранспортованого газу, акти прийому-передачі природного газу на підставі договору №ДГ-123/08 від 05.02.2008р. не спростовують встановлені факти.

Позивачем на адресу відповідача було направлено для підписання акт здачі-прийомки послуг по транспортуванню природного газу магістральними газопроводами ДК «Укртрансгаз»Запорізького ЛВУМГ УМГ «Харківтрансгаз»за період квітень-червень 2008р. на загальну суму 9980,62 грн. Листом від 25.03.2011р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості. Отримання повноважним представником вказаних Акту та вимоги підтверджується фіскальними чеками та повідомленнями про вручення поштової кореспонденції (арк. справи 25, 34).

Пунктом 5.5 Договору №5858/ЗП-2007Т сторонами узгоджено, що при немотивованій відмові Замовника від підписання Акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу, а також при неповерненні цього акту Газотранспортному підприємству, сума, яка підлягає сплаті за послуги по транспортуванню газу, нараховується на підставі реєстру Газорозподільного підприємства.  

Обсяг транспортованого газу підтверджується реєстром наданим ВАТ «Запоріжгаз», згідно з яким  обсяг споживання відповідачем газу у квітні-червні 2008р. склав 149.321 тис. куб. м. Розрахунок вартості послуг за транспортування газу за вказаний період здійснений позивачем вірно, з урахуванням встановлених тарифів.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов’язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський  судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип  змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В даному випадку, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість та правомірність заявлених вимог.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача 9980,62 грн. заборгованості за договором № 5858/ЗП-2007Т від 26.12.2006р. на транспортування природного газу по магістральним газопроводам обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»в особі Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз»(м. Запоріжжя) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ТЕХНОЛИТ»(м. Запоріжжя) задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ТЕХНОЛИТ»(69015, м. Запоріжжя, вул. Кияшка, 16-А; п/р № 26009867001 в ПАТ «МетаБанк», МФО 313582, код ЄДРПОУ 32875637) на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі «Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів»філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»(69031, м. Запоріжжя, Дослідна станція, 6-Б; р/р №26002002405001 в ПАТ КБ «Надра», МФО 313968, код ЄДРПОУ 25698645) 9980 (дев’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят) грн. 62 коп. заборгованості за договором №5858/ЗП-2007Т від 26.12.2006р., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

       Суддя                                                                                        Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та  підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України  25.06.2011р.

          









Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація