Судове рішення #16169764

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.11                                                                          Справа №  30/5009/2505/11

Суддя    Кагітіна  Л.П.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Альтера»(83114,           м. Донецьк, вул. Університетська, 80-В)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група «Лідер»(70600, м.Пологи Запорізької області, провулок Водопровідний, 9)

про стягнення 82457,96 грн.

                                                                                                              Суддя          Кагітіна Л.П.  

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився (ОСОБА_1, довіреність № б/н від 03.12.2010р. –у судовому засіданні 02.06.2011р.);

від відповідача: не з’явився;


Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Альтера»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група «Лідер»82457,96 грн. заборгованості за договором поставки № К-Ю-35 від 30.04.2010р., в т.ч.: 68679,98 грн. основного боргу за поставлений товар, 5453,95 грн. пені за порушення термінів оплати товару, 6263,63 грн. інфляційних втрат та 2060,40 грн. –3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 526, 611, 623, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 224-226, 229 ГК України та умови укладеного між сторонами договору. За доводами позивача, в супереч умовам договору та чинного законодавства, зобов’язання по оплаті отриманого товару відповідачем в повному обсязі не виконані, станом на 18.04.2011р. заборгованість по договору складає 68679,98 грн. Вказує на те, що невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді пені та  інших передбачених законом санкцій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.05.2011р. порушено провадження у справі № 30/5009/2505/11, розгляд справи призначено на 02.06.2011р.

За клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні 02.06.2011р. підтримав доводи, викладені у позовній заяві, та надав усні пояснення щодо заявлених до стягнення сум.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування від сторін додаткових доказів ухвалою господарського суду від 02.06.2011р. розгляд справи було відкладено на 20.06.2011р.

До початку судового засідання 20.06.2011р. до канцелярії суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, в якому позивач також вказує, що станом на 14.06.2011р. заборгованість в сумі 68679,98 грн. відповідачем не сплачено.

Адресованою господарському суду Запорізької області телеграмою від 20.06.2011р. позивач повідомив про відсутність перерахувань з боку відповідача на вказану дату.

Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова Група «Лідер»–письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі,  вважаються  повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез’явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Згідно з наданим позивачем Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 112340 місцем знаходження ТОВ «Торгова група «Лідер» є м. Пологи Запорізької області (70600), провулок Водопровідний, 9. Така ж адреса зазначена позивачем у позовній заяві.

Згідно з п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(із змінами та доповненнями), у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Ухвалу господарського суду від 10.05.2011р. про призначення розгляду справи та ухвалу суду від 02.06.2011р. про відкладення розгляду справи на 20.06.2011р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній  заяві.

Згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області ухвалу суду про відкладення розгляду справи було відправлено 06.06.2011р., тобто в строки, визначені ст. 87  ГПК України, і більш ніж за два тижня до дати слухання.

Виходячи з приписів Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом ВГСУ № 75 від 10.12.2002 р., якщо підприємством поштового зв’язку не розшуканий адресат, кореспонденція повертається відправникові, у разі наявності в матеріалах справи ще однієї адреси, листа із ухвалою (або будь-яким процесуальним документом) перенаправляють за цією адресою. В іншому випадку процесуальний документ із конвертом приєднують до матеріалів справи з метою запобігання  тотожних випадків. Ухвали про призначення розгляду справи та про відкладення судового засідання, які відправлені господарським судом Запорізької області на адресу відповідача, у зв’язку із незнаходженням адресата не поверталися.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.06.2011р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами та прийнято рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні 02.06.2011р., суд

                                                        ВСТАНОВИВ:

30.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Альтера»(Постачальником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова Група «Лідер»(Покупцем, відповідачем у справі) укладено договір поставки № К-Ю-35 (надалі –Договір), за умовами якого Продавець зобов’язався здійснити поставку алкогольних напоїв (товар), а Покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.2 Договору найменування, асортимент, ціна, кількість товару кожної партії вказується у видаткових та товаротранспортних накладних.

Відповідно до п. 3.7 Договору право власності на товар та ризик випадкового знищення до Покупця переходить в момент підписання накладної повноважними представниками сторін даного договору.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виробника товару –ТОВ «Артемівський лікеро-горілчаний завод-плюс», який є комітентом за договором комісії №б/н від 22.12.2008р., укладеним між ТОВ «ТД Альтера»та ТОВ «Артемівський лікеро-горілчаний завод-плюс», або іншим способом, не забороненим чинним законодавством України.

За змістом п. 4.3 Договору сторони дійшли згоди, що оплата партії товару здійснюється Покупцем з відстрочкою платежу, термін якого визначено по домовленості сторін і вказано в Додатку 1 до даного договору.

Додатком 1 до Договору передбачено відстрочення платежу на 30 днів.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати прийнятого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу за кожний день такого прострочення.

За визначенням п. 6.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2010р., а по грошовим зобов’язанням – до їх повного виконання.

Як вказує позивач, ним на виконання укладеного між сторонами договору відповідно до видаткових накладних № 1ТДЦ000421 від 14.05.2010р., № 1ТДЦ000461 від 26.05.2010р., № 1ТДЦ000550 від 09.06.2010р. було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 232679,98 грн., яка була прийнята відповідачем без зауважень. За твердженням позивача, відповідач за поставлену йому продукцію розрахувався частково на суму 164000,00 грн., сума заборгованості на час подання позову складала 68679,98 грн.

Зазначені обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи копіями наведених вище видаткових накладних та копією реєстру документів по банківському рахунку (арк. справи 10-16).

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група «Лідер»80657,96 грн. заборгованості за договором поставки № К-Ю-35 від 30.04.2010р., в т.ч.: 68679,98 грн. основного боргу за поставлений товар, 5453,95 грн. пені за порушення термінів оплати товару, 6263,63 грн. інфляційних втрат та 2060,40 грн. –3% річних, є предметом судового розгляду  у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача у судовому засіданні 02.09.2011р., суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) підставами виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є:  договори   та  інші  правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі –ГК України), згідно з якою господарські зобов’язання між суб’єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі поставки,  який за  своєю правовою природою по суті є договором про постачання продукції.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу  (ч. 1 ст. 694 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України  закріплено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов’язки: обов’язком позивача стало передання відповідачу товарно-матеріальних цінностей, а обов’язком відповідача –прийняття товарно-матеріальних цінностей і оплата їх вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з долучених до справи копій наведених вище видаткових накладних, позивач на виконання своїх договірних зобов’язань поставив відповідачу продукцію на загальну суму 232983,00 грн., з урахуванням корегування у зв’язку з боєм тари зазначена сума складає 232679,98 грн. Отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується переліченими накладними, які містять підпис уповноважених представників Покупця та печатки підприємства відповідача (арк. справи 10-12).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Додатком 1 до Договору передбачено відстрочення оплати Покупцем партії товару на 30-ть календарних днів.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов’язання щодо оплати товару, всупереч умов Договору та вимог закону, в повному обсязі та в обумовлений Договором строк не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за Договором в сумі 68679,98 грн.

Згідно з наданими ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»довідками в період з 30.04.2010р. по 19.04.2011р. надходження від ТОВ ТГ «Лідер»на розрахункові рахунки ТОВ «ТД «Альтера»та ТОВ «Лікеро-горілчаний завод Альтера»відсутні.

Доказів погашення суми боргу за отриманий товар відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 68679,98 грн. заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 5453,95 грн. пені за порушення термінів оплати товару, 6263,63 грн. інфляційних втрат та 2060,40 грн. –3% річних,

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов’язання,  покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України  у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»(далі –Закон)  платники коштів сплачують на  користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу  пеню у розмірі, що встановлюється  за згодою сторін.  При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової  ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначалося вище, пунктом 7.3 Договору узгоджено, що у випадку прострочення оплати прийнятого товару Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу за кожний день такого прострочення.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього пені, втрат від інфляції та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та інфляційних втрат, суд дійшов до висновку, що в межах заявлених позовних вимог вони є вірними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 5453,95 грн. пені та 6263,63 грн. інфляційних втрат.

Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає, що вимоги про їх стягнення підлягають частковому задоволенню: за заявлений позивачем період сума 3% річних становить 1597,52 грн., тому в решті вимог про стягнення 3% річних (462,88грн.) слід відмовити як заявлених необґрунтовано.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов’язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський  судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип  змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов’язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов’язань за договором поставки № к-Ю-35 від 30.04.2010р.

Оскільки позивачем доведено правомірність заявлених позовних вимог лише частково, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Отже, з підстав зазначених вище, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором підлягають задоволенню частково –в сумі 68679,98 грн. основного боргу за поставлений товар, 5453,95 грн. пені за порушення термінів оплати товару, 6263,63 грн. інфляційних втрат та 1597,52 грн. –3% річних. В решті позовних вимог (462,88 грн. 3% річних) суд відмовляє з огляду на  їх необґрунтованість.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи, що при зверненні із позовною заявою, сума державного мита була сплачена ТОВ «Торговий Дом Альтера» не в повному обсязі, господарський суд вважає за необхідне достягнути з позивача 18,00 грн. державного мита на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

                                                            ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Альтера»(м.Донецьк) до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група «Лідер»(м. Пологи Запорізької області) задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група «Лідер»(70600, м. Пологи Пологівського району Запорізької області, пров. Водопровідний, буд. 9; код ЄДРПОУ 36204621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Альтера»(83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 80-В; р/р № 26004001000642 в ТОВ КБ «Український фінансовий світ», МФО 377777, код ЄДРПОУ 36167449) 68679 (шістдесят вісім тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп. основного боргу, 5453 (п’ять тисяч чотириста п’ятдесят три) грн. 95 коп. пені, 6263 (шість тисяч двісті шістдесят три) грн. 63 коп. втрат від інфляції, 1597 (одну тисячу п’ятсот дев’яносто сім) грн. 52 коп. –3% річних,  819 (вісімсот дев’ятнадцять) грн. 63 коп. державного мита та  234 (двісті тридцять чотири) грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Альтера»(83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 80-В; р/р № 26004001000642 в ТОВ КБ «Український фінансовий світ», МФО 377777, код ЄДРПОУ 36167449) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) суму 18 (вісімнадцять) грн. 00 коп. державного мита. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

       Суддя                                                                                        Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та  підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України  24.06.2011р.







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація