КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 17/113 Головуючий у першій інстанції: Шелест С.Б.
Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"31" травня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Файдюка В.В.,
суддів: Чаку Є.В., Літвіної Н.М.
при секретарі: Демченко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2009 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, –
В С Т А Н О В И Л А :
Дочірня компанія “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві з урахуванням уточнених позовних вимог просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000132302/0 від 11.04.2008 року; № 0000132302/1 від 18.06.2008 року; № 0000132302/3 від 27.08.2008 року , від 10.11.08р №0000132302/3 (а.с. 5-9, том-І, 120, том V).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2009 року адміністративний позов задоволено (а.с. 41-46, том-V).
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ у м. Полтаві подали апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті (а.с. 54-60, том-V).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, з 11 лютого 2008 року по 24 березня 2008 року працівниками ДПІ у м. Полтаві була проведена виїзна планова перевірка філії Дочірньої компанії “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” Газопромислового управління “Полтавгазвидобування” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року.
За наслідками вказаної перевірки було складено Акт № 683/23-6/00153100 від 31.03.2008 року.
Згідно висновків, викладених в Акті перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення, зокрема, ст. 28 Кодексу України “Про надра” №132/97-ВР від 27.07.94р., п. 3 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженою наказом Комітету України з питань геології та використання надр і Державної податкової адміністрації України від 23 червня 1999 р. N 105/309, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 липня 1999 р. за N 474/3767 (далі - Інструкція).
На підставі вказаного акту податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.04.2008 року № 0000132302/0, згідно з яким філії позивача визначено податкове зобов’язання за платежем відрахування за геологорозвідувальні роботи в сумі 111 876 794 грн., в тому числі: 57 662 806 грн. за основним платежем та 54 213 988 грн. –штрафних (фінансових) санкцій.
За результатами процедури адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишене без змін та прийняті податкові повідомлення-рішення від від 18.06.2008 року № 0000132302/1; від 27.08.2008 року № 0000132302/3.
Також, 10.11.2008 року відповідаем прийнято податкове повідомлення-рішення від № 0000132302/3, згідно з яким філії позивача визначено податкове зобов’язання за платежем збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, в сумі 111 876 794 грн., в тому числі: 57 662 806 грн. за основним платежем та 54 213 988 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.
Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень було встановлене перевіркою заниження сум збору за геологорозвідувальні роботи у розмірі 57 662 806 грн. за період 3 квартал 2006 року - 4 квартал 2007 року включно, внаслідок не включення позивачем до бази оподаткування збором обсягів закачаного природного газу при застосуванні технології сайклінг-процесу, при якому, на думку податкового органу, відбувається фактичний видобуток газу.
Як вбачається з матеріалів перевірки, фактичні обсяги видобутку природного газу, конденсату, нафти податковим органом визначено за даними щомісячних звітів про видобуток газу та конденсату, звітів про результати експлуатації нафтових свердловин, які складались начальником геологічного відділу ГПУ.
При співставленні даних звітів про видобуток природного газу та конденсату з розрахунками збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету податковим органом було встановлено, що наведена у звітних розрахунках інформація про обсяги видобутку природного газу вказана позивачем без врахування обсягів закачаного природного газу при застосуванні технології видобутку «сайклінг-процес», що призвело до заниження збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.
Для обрахування рентної плати за видобуті нафту, природній газ та газовий конденсат, підприємством щомісячно визначались обсяги видобутого газу відповідно щомісячних звітів про видобуток газу і конденсату шляхом зменшення графи “видобуток” на графу “закачано газу” і сумарний обсяг зазначався в графі “реалізація”, дані якої знаходили своє відображення у загальних обсягах видобутого газу.
Відповідно до п. 3.1. Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, об'єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є обсяг видобутих корисних копалин - для нафти, конденсату, газу природного, у тому числі і метану вугільних родовищ, торфу, сапропелю, сировини для виготовлення оптичної та п'єзооптичної продукції, сировини ювелірної і ювелірно-виробної, підземних вод (прісних, мінеральних, термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей і мулу та обсяг погашених у надрах запасів корисних копалин - для інших корисних копалин.
Крім того, в акті перевірки відповідач посилається на п.3.3 Інструкції, де визначено виключний перелік випадків, коли не справляється збір за виконані геологорозвідувальні роботи. Встановлені обсяги закачування при застосуванні сайклінг-процесу в даному переліку відсутні.
Разом з тим, під час розгляду справи судом першої інстанції були досліджені ряд висновків компетентних установ та заслухані пояснення спеціаліста, зокрема, висновок від 22.02.08р. №101-1-1 філії Науково-дослідного і проектного інституту транспорту і газу “Щодо застосування сайклінг-процесу при розробці родовищ”, висновок філії Науково-дослідного інституту природній газів (УКРНДІГАЗ) від 28.02.08р. №47/469, заслуханий у судовому засіданні спеціаліст - завідувач відділу вторинних технологій розробки нафтоконденсатних родовищ Українського науково-дослідного інституту природних газів, доцент кафедри теплопостачання та вторинних енергоресурсів державного університету будівництва та архітектури, член-кореспондент Української Нафтової академії ОСОБА_3
На підставі аналізу вищезазначених документів та пояснень спеціаліста, суд першої інстанції дійшов до висновку, що сайклінг-процес - спосіб розробки газоконденсатних родовищ з підтриманням пластового тиску шляхом зворотного закачування газу в продуктивний горизонт. При цьому, відбувається циркуляція газу як робочого агента з вилученням з нього високо киплячих вуглеводнів. При застосуванні видобувним підприємством технології сайклінг-процесу з надр фактично вилучається тільки газовий конденсат, а газ виступає робочим агентом, що циркулює в технологічному процесі і видобутку газового конденсату (іде постійна рециркуляція газу). Відповідно обсяг газу, що виступає робочим агентом не є видобутим, так як не є вилученим з покладу, який розробляється оскільки не є видобутим один і той самий обсяг газу, що багатократно проходить через сепараторну установку в якості робочого носія, а не подається в установку підготовки для подальшого транспортування. Газ, який використовується в технологічному процесі виключно як носій (робочий агент) для видобутку іншого виду вуглеводнів, у відповідності до ст.37 Закону України “Про нафту і газ”, обліковується газовидобувними підприємствами виключно як газ, який використовується для здійснення процесу розробки родовищ, так як не може багатократно обліковуватися в якості видобутого один і той же циркулюючий обсяг газу.
Оподаткування зборами та іншими податковими платежами постійно циркулюючих обсягів газу, за поясненнями спеціаліста, призвело б до множинного оподаткування одних і тих же обсягів того ж газу за кожний податковий період, а відтак газовидобувна галузь в Україні, що використовує сайклінг-процес стала б збитковою та збанкрутувала.
До того ж, відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики України від 30 вересня 2004 року №604, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.01.2005р. за №14/10294 “Про затвердження Переліку нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат нафти, природного газу та газового конденсату під час їх видобування, підготовки до транспортування та транспортування та Порядку визначення їх розмірів”, видобування - технологічний процес вилучення з покладу нафти, природного газу та газового конденсату, їх підйому на денну поверхню та подавання до установок підготовки до транспортування.
Відповідно до п. 3.3. Інструкції, збір за виконані геологорозвідувальні роботи не справляється за видобуток: видобуток яких є технологічно вимушеним у зв'язку з видобутком інших корисних копалин в обсягах, погоджених з відповідними органами державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю і охорони навколишнього природного середовища.
У даному випадку, для видобутку газового конденсату в сайклінг-процесі технологічно вимушено газ має виступати робочим агентом, що циркулює в технологічному процесі видобутку газового конденсату.
Тому відсутні підстави відносити обсяги “закачки” до обсягів видобутих корисних копалин, що є об'єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи.
Отже, з вищевикладеного вбачається, що сайклінг-процес є окремим процесом та не є видобуванням.
Щодо посилання апелянта на дослідження судом першої інстанції листів філії “Науково-дослідний і проектний інстут транспорту газу” ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”, філії Український науководослідний інститут природних газів ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”, залучення до участі у справі незалежного спеціаліста, який працює на посаді завідуючого відділом вторинних технологій розробки нафтогазоконденсатних родовищ філії Український науководослідний інститут природних газів ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, а також відповідно до ч.3 цієї статті оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо. Тобто, оцінюючи докази у справі, суд першої інстанції керувався тим, що вказані листи, пояснення спеціаліста, експертний висновок не мають заздалегідь встановленої сили і переваг перед іншими доказами, які суд зобов’язаний перевіряти в силу вимог встановлених у Кодексі адміністративного судочинства України щодо вчинення судом процесуальних дій під час вирішення справи.
Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Сутність наведених норм зводиться до того, що суд зобов’язаний перевіряти обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, кожний важливий і доречний аргумент особи, яка бере участь у справі повинен бути проаналізований і оцінений судом.
В ході розгляду справи судом першої інстанції позивач, на підтвердження своїх позовних вимог, представив документи, які дають можливість зробити висновок, що при застосуванні технології сайклінг-процесу обсяг газу, який виступає робочим агентом, що циркулює в технологічному процесі видобутку газового конденсату не є видобутим в розумінні нормативно-визначеного поняття “видобування” наведеного в наказі Міністерства палива та енергетики України від 30 вересня 2004 року N 604, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.01.05 р. за N 14/10294 “Про затвердження Переліку нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат нафти, природного газу та газового конденсату під час їх видобування, підготовки до транспортування та транспортування та Порядку визначення їх розмірів”, так як багатократно проходячи через сепараторну установку в якості робочого носія, не подається до установок підготовки до транспортування, як це передбачено технологічним процесом видобування.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що у судовому засіданні, представник апелянта нових доказів, обґрунтувань своїх заперечень не надавав.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України судова колегія,
У Х В А Л И ЛА :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2009 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.В. Чаку
Н.М. Літвіна
Ухвалу складено в повному обсязі 03.06.2011р.