КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-8827/11                            Головуючий у 1-й інстанції:   Буймова Л.П.  

Суддя-доповідач:  Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"21" червня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого                                                Василенка Я.М.,

суддів                                          Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.03.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.03.2011 позов задоволено: визнано дії управління Пенсійного фонду України у м. Фастові про відмову в проведенні виплати пенсії ОСОБА_2 неправомірними; зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Фастові здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2 доплати як непрацюючому пенсіонеру який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до чинної редакції ст. 39 Закону України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції Закону України № 230/96-ВР від 06.06.1996, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, з урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної  плати, починаючи з 28.08.2010, за виключенням сум фактично проведених виплат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючою пенсіонеркою, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Згідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.

Статтею 53 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік»установлено на 2010 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні

Розрахунок зазначеного підвищення до пенсії відповідачем здійснено не згідно ст. 39 Закону № 796, а згідно пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким  частини 1 та 2 статті 39 Закону № 796 замінено однією частиною такого змісту: «Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Зазначені зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.  

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

В свою чергу, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанову КМ України від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою встановлено, що виплата підвищення проводиться у розмірі 5,20 грн., тобто на постанову КМ України, яка обмежує права на отримання вищезазначеного підвищення до пенсії порівняно з правами, встановленими ст. 39 Закону № 796, а тому застосуванню підлягають саме останні.

Отже, у 2010 році позивач мала право на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст. 39 Закону № 796, що вірно встановлено судом першої інстанції.

При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Оскільки у резолютивній частині постанови суду першої інстанції помилково зобов’язано відповідача УПФ України у м. Фастові здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2 з 28.08.2011 замість 28.08.2010, то колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області –залишити без задоволення, а постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.03.2011–без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: