КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2378/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.
Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
У Х В А Л А
Іменем України
"24" травня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Беспалова О.О.
суддів Вівдиченко Т.Р., Ключкович В.Ю.,
при секретарі Кропивному Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області до закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" про стягнення 102074,19 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 102074,19 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року позовні вимоги було задоволено.
Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Позивач звернувся до суду та зазначив, що ЗАТ "АТЗТ" Коростенський фарфор має заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 102 074, 19 грн. Несплата коштів на обов"язкове державне пенсійне страхування завдає шкоди інтересам держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Коростень, органу центральної виконавчої влади, так як призводить до ненадходження коштів до державного Пенсійного фонду, перевищення фондових витрат над доходами, що вимагає дотацій з бюджету.
В суді першої інстанції встановлено, що закрите акціонерне товариство "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" зареєстроване як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фону України в м. Коростені Житомирської області.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до статей 14 та 15 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач є страхувальником і відповідно платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог цього Закону, відповідач подавав до управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 зазначеного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частиною другою ст. 106 зазначеного Закону встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що зазначені обставини підтверджують розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень місяць 2009 року та довідкою розрахунку заборгованості по платі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на підставі документів сума боргу становить 102074,19 грн. Також в суді першої інстанції позивач надав заяву про зменшення позовних вимог. При розрахунку суми позову за лютий місяць 2010 року була вказана невірна сума зобов'язань, а саме - 36696,12 грн., а відповідно до поданого розрахунку повинна бути 34907, 77 грн. Таким чином сума позовних вимог повинна зменшитися на 1788, 35 гри., тому сума боргу становить 100285, 84 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що винесена постанова про задоволення позову є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки вимоги позивача є обгрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи. Крім того, доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем судом не встановлено.
Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування та постановлення нового рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області до закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" про стягнення 102074,19 грн. - залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя О.О.Беспалов
Суддя Т.Р.Вівдиченко
Суддя В.Ю.Ключкович
(Повний текст ухвали складено 27.05.2011р.)