КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-2166/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Дяниленко В.В.  

Суддя-доповідач:  Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" травня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

              Київський апеляційний адміністративний суд  у складі колегії:

                       головуючого судді                           Беспалова О.О.

                       суддів                                                Вівдиченко Т.Р., Ключковича В.Ю.,

                    при секретарі                                      Кропивному Є.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 26 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва  про зобов"зання зробити перерахунок та виплату пенсії, -

  В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії  з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників на одну  застраховану особу в цілому по Україні за 2009р. та з урахуванням  пенсійних виплат, які отримав позивач.

           Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 26 листопада 2010 року позовні вимоги було  задоволено.

          Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних  підстав.

         Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову.

         З таким висновком суду колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

         Як вбачається з матеріалів справи, що позивач перебуває на обліку в Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В 2010 році позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії.

Пенсія була перерахована із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по України за 2007 рік. У перерахунку пенсії було відмовлено листом, з якого позивачу стало відомо про його порушене право.

Чинною на час виникнення спірних правовідносин ч. 4 ст. 42 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що при перерахунку пенсії позивача у 2010 році відповідачем застосовано не показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2009 рік (як передбачено ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), а показник за 2007 рік (як передбачено постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" № 530 від 28 травня 2008 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Як на підставу для перерахунку пенсії з урахуванням показника за 2007 рік, відповідач посилається на постанову Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" № 530 від 28 травня 2008 року.

На час виникнення спірних правовідносин діяли два нормативно-правові акти (Закон України та постанова Кабінету Міністрів України), які по різному регулюють розмір показника середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а її ст. 75 встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними норми ст. 67 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-УІ які, в свою чергу, вносили корегування до ч. 4 ст. 42 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне пенсійне страхування".

Відповідно до ст. 74 ЗУ "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Частиною шостою резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 вирішено, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Колегія суддів  першої інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії   відповідача щодо застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу за 2007 рік при перерахунку пенсії позивача у 2010 році є протиправними.

На день розгляду справи судом першої інстанції чинною редакцією ст. 40 ЗУ "Про загальнообов'язкове пенсійне державне пенсійне страхування" визначено, що при перерахунку пенсії слід застосовувати показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, а не показник середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні - як було зазначено у редакції цієї статті, що визнана неконституційною.

Відповідно до вимог пенсійного законодавства, зокрема, ч. 4 ст.45 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що перерахунок пенсії позивачу необхідно здійснювати з 05.07.2010р.

          Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно  задовольнив  позовні вимоги позивача.

          Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

          Відповідно до ст. 200 КАС України –суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 26 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва  про зобов"зання зробити перерахунок та виплату пенсії- залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 26 листопада 2010 року  - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя                                                                                    Беспалов О.О.

Суддя                                                                                                          Вівдиченко Т.Р.

Суддя                                                                                                          Ключкович В.Ю.