Справа № 2а-2а/1570/187/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2011 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Цховребової М.Г.
при секретарі судового засідання - Юрченко Т.П.
за участю:
представника позивача - Корецької А.А.
представника відповідача - Ісупової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ»до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області про визнання протиправними дій, та скасування висновків акту, зобов’язання вчинити певні дії, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Іллічівську, з урахуванням уточнень позовних вимог, про:
- визнання дій відповідача при здійсненні документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, результати якої оформлено актом № 3777/15-02/30194498 від 17.12.2010 року протиправними;
- скасування та визнання протиправними висновків акту відповідача № 3777/15-02/30194498 від 17.12.2010 року про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість;
- визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення залишку від’ємного значення позивачу, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду на суму 1556536,00 грн.;
- зобов’язання відповідача визнати правомірним нарахування позивачем сум податкового кредиту за оподаткованими операціями позивача, зазначеними у рядку 26 у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року у розмірі 4476842,00 грн.;
- зобов’язання відповідача податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за жовтень 2010 року вважати складеною без порушень чинного законодавства України.
В судовому засіданні представник позивача підтримала адміністративний позов, просила суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позові (т.1 а.с.3-5) та уточненнях позовних вимог (т.2 а.с.66-68, 98-100).
В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти позову, просила суд відмовити у його задоволенні в повному обсязі, з підстав, викладених у запереченнях проти позову (т.2 а.с.63-64).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 09.12.1998 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ»(далі –ТОВ «ЮГ-ГАЗ») зареєстроване виконавчим комітетом Іллічівської міської ради, як юридична особа, ідентифікаційний код 30194498, місцезнаходження: 68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 33. (т.1 а.с.50, 51-63, 64, 89).
23.12.1998 року позивач узятий на облік в органах державної податкової служби за № 80108 та станом на момент розгляду і вирішення справи перебуває на обліку у державній податковій інспекції у м. Іллічівську. (т.1 а.с.85)
15.01.1999 року позивачу видане Свідоцтво № 21305863 про реєстрацію платника податку на додану вартість. (т.1 а.с.86, 90)
З 30 червня 2010 року по 1 вересня 2010 року на підставі направлень від 29.06.2010 року № 01-045/348 та від 10.08.2010 року № 01-045/471 головними державними податковими ревізором-інспекторами відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Іллічівську, інспекторами податкової служби І рангу –Максимюком Олександром Ярославовичем та Байрак Наталією Василівною, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Іллічівську, інспектором податкової служби II рангу –Янко Валентиною Анатоліївною, головним державним податковим інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Іллічівську, інспектором податкової служби І рангу –Тітовою Іриною Анатоліївною, начальником відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПІ у м. Іллічівську, радником податкової служби II рангу –Ксенофонтовою Людмилою Григорівною, згідно із пунктом 1 статті 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка TOB «ЮГ-ГАЗ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку № 1 до акту.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 2811/23-0301/30194498 від 08.09.2010 року «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» код ЄДРПОУ 30194498 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010»(т.1 а.с.7-34).
Відповідно до висновків зазначеного акта, перевіркою встановлено порушення позивачем:
1. пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 року № 334/94-ВР в редакції від 22.05.97 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03 року № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.03 року за № 271/7592, п.п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за № 168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 269230,00 грн., у тому числі у 4-му кварталі 2009 року у сумі 269230 грн.
2. пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 року № 244, зі змінами та доповненнями, в результаті зменшено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26), на 1556536 грн.
В судовому засіданні представниками сторін не заперечувались обставини, а саме те, що вищезазначений акт перевірки позивачем не оскаржено, а також те, що на підставі встановлення зазначеного у цьому акті порушення позивачем, зокрема пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 року № 244, зі змінами та доповненнями, в результаті зменшено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26), на 1556536 грн., –податкове повідомлення-рішення відповідачем не прийнято. Щодо останньої обставини представник відповідача зазначила, що за даним виявленим порушенням податкове повідомлення-рішення не приймається.
19 листопада 2010 року позивачем до державної податкової інспекції у м. Іллічівську подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року з додатками (т.2 а.с.85-94).
17 грудня 2010 року начальником відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Луценко Л.Г. на підставі пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168-97/ВР (зі змінами та доповненнями) проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «ЮГ-ГАЗ», код 30194498, податковий номер 301944915032, подану за жовтень 2010 року (дата реєстрації в ДПІ у м. Іллічівську –22.11.2010 року вх. № 41651).
За результатами проведеної перевірки складено акт № 3777/15-02/30194498 від 17.12.2010 року «Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість» (т.1 а.с.6), про що 17.12.2010 року відповідачем здійснено запис у податкової декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень 2010 року (т.2 а.с.85).
Відповідно до зазначеного акту при перевірці використані декларації з податку на додану вартість за попередні періоди з додатками та інформація комп’ютерних автоматизованих систем та АРМів: АРМ «Облік податків та платежів», АІСРПП.
Перевіркою встановлено, що в порушення пп. 5.12.5 п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 15.06.2005 року № 213, ТОВ «Юг-Газ» в рядку 23.4 декларації з податку на додану вартість жовтня 2010 року не відобразило результати документальної перевірки ДПІ у м. Іллічівську від 08.09.2010 року № 2811/23-0301/30194498; згідно даного акту ТОВ «Юг-Газ»зменшено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26) на 1556536 грн., який повинно було відобразити в рядку 23.4. зі знаком «мінус», в результаті чого рядок 26 жовтня 2010 року повинен складати 2920306 грн.
Відповідно до висновків зазначеного акта, на підставі підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(із змінами) зменшується залишок від’ємного значення на 1556536 грн.; на розрахунок з бюджетом зазначене порушення не вплинуло.
Акт підписаний 17.12.2010 року головним бухгалтером ТОВ «ЮГ-ГАЗ»із зазначенням: «З актом не згодні. Відповідні документи було надано.»(т.1 а.с.6)
В судовому засіданні представниками сторін не заперечувалось, що на підставі встановлення відповідачем зазначеного у цьому акті порушення позивачем пп. 5.12.5 п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) відповідачем не приймалось. Представник відповідача підтвердила фактичні обставини, зазначені у цьому акті перевірки, в тому числі щодо використаних відповідачем при проведенні перевірки документів та інформації, на підставі яких відповідачем здійснено висновки про встановлені порушення та зазначила, що виявлене порушення, яке закріплене актом № 3777/15-02/30194498 від 17.12.2010 року «Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість»відповідачем визначене, як методологічна помилка позивача при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість.
Не погоджуючись із діями відповідача при здійсненні документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, результати якої оформлено актом № 3777/15-02/30194498 від 17.12.2010 року, з висновками зазначеного акту тощо позивач оскаржив їх у судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законами України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ (далі –ЗУ № 509-ХІІ), «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі –ЗУ № 168/97-ВР), «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі –ЗУ № 2181-III), Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 166 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 р. за N 702/10982 (далі –Порядок № 166), Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205 (далі –Порядок № 327), Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. № 253 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за № 567/5758 (далі –Порядок № 253).
Відповідно до ст. 2 ЗУ № 509-ХІІ завданнями органів державної податкової служби є:
- здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);
- внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;
- прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
- формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;
- роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;
- запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..
Пунктом 1 частини 1 статті 11 ЗУ № 509-ХІІ передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати, в тому числі документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).
Пунктом 1.11 статті 1 ЗУ № 2181-III передбачено, що податкова декларація, розрахунок –документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно із пп. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 ЗУ № 2181-III прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом.
Згідно із п. 7.2 Порядку № 166 зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці.
Відповідно до абз. 2 пп. «в»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 ЗУ № 2181-III та абз. 5 п.3.1 Порядку № 253 камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
За результатами перевірки, відповідно до пп. 7.3 п. 7 Порядку № 166, робиться відповідний запис у розділі IV податкової декларації та складається Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, визначеною в додатку 2 до цього Порядку.
Згідно із абз. 2 п.1.3 Порядку № 327, акт –службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Форма та зміст Акта про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість встановлені Додатком 2 до Порядку № 166.
Відповідно до абз. 1 п. 4.11 Порядку № 327 податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.
Відповідно до пп. 5.12.5 п. 5.12 Порядку № 166 рядок 23.4 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом.
Зменшення відбувається у разі, коли за результатами перевірки встановлено:
- завищення задекларованої платником суми податкового кредиту та/або
- заниження податкового зобов'язання.
Така сума зменшення рядка 26 відображається зі знаком "-" в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.
У листі Державної податкової адміністрації України від 06.07.2001 року № 9018/7/23-3317 зазначено, що з метою забезпечення однозначного тлумачення термінів «арифметична та методологічна помилки»та практичного застосування норм підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Державна податкова адміністрація України повідомляє наступне.
Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. N 06-10/167 стосовно визначення терміну "арифметична помилка або описка" під терміном "арифметична помилка" слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.). Аналогічні помилки можуть бути допущені і при веденні податкового обліку у відповідних регістрах, а також при перенесенні даних податкового обліку з регістрів у декларацію про прибуток підприємства або в додатки до неї.
Під «методологічною помилкою»слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу). При цьому Державна податкова адміністрація України звертає увагу, що при прийнятті рішень за допущені арифметичні та методологічні помилки, які призвели до заниження об'єкта оподаткування, у кожному конкретному випадку слід об'єктивно враховувати причини та обставини, що призвели до виникнення таких помилок, і застосовувати штрафні санкції за наявності достатніх підстав щодо намірів навмисного ухилення від сплати податкових зобов'язань із врахуванням розмірів заниження об'єкта оподаткування.
Підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 ЗУ № 2181-III встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:
а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
При цьому, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом. (пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 ЗУ № 2181-III)
Відповідно до п. 3.1 Порядку № 253 податковий орган здійснює розрахунок суми податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ) та складає податкове повідомлення у таких випадках:
- якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
- якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
- якщо податковий орган унаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження суми податкового зобов'язання;
- якщо згідно із законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є податковий орган;
- якщо за наслідками перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування ПДВ сумі, заявленій у податковій декларації;
- в інших випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено чинним законодавством.
На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків про те, що:
- встановлення відповідачем за результатами проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість того, що позивач не відобразив у податковій декларації з ПДВ результати іншої документальної, зокрема планової виїзної, перевірки платника податку органом державної податкової служби, в тому числі із використанням інформації комп’ютерних автоматизованих систем, –не відповідає законодавчо визначеній вимозі, щодо проведення контролюючим органом камеральної перевірки виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків, а також критеріям визначення «арифметичної»та/або «методологічної»помилки, які може бути встановлено при проведенні документальної невиїзної (камеральної) перевірки; крім того
- обставина, що позивач не відобразив у податковій декларації з ПДВ результати іншої документальної перевірки, які оформлено актом, згідно з яким зменшено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26), –не входить до законодавчо визначеного переліку підстав зменшення залишку від'ємного значення, який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає; відповідно
- вищезазначені дії відповідача при здійсненні документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, результати якої оформлено актом № 3777/15-02/30194498 від 17.12.2010 року, та висновки даного акту, відповідно до яких зменшується залишок від’ємного значення на 1556536 грн., здійснені відповідачем на підставі встановлених ним вищенаведених обставин, –вчинені з порушенням вимог діючого законодавства, яке регулює спірні правовідносини, в тому числі положень ч. 3 ст. 2 КАС України, а саме, не на підставі, і не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії та непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, тому є протиправними;
- акт державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області від 17.12.2010 року № 3777/15-02/30194498 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість не відповідає змісту Додатку 2 до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість «Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість»;
- встановлення податковим органом порушення платником податку, зафіксоване в акті відповідної перевірки, є підставою для прийняття керівником податкового органу (його заступником) податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій);
- у порушення вимог вищенаведеного законодавства щодо оформлення результатів перевірки та порядку визначення суми податкового зобов'язання платника податків, визначеного контролюючим органом, відповідач фактично, на підставі підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зменшив залишок від’ємного значення оскаржуваним актом перевірки, чим по суті створив виникнення обов’язків та настання несприятливих наслідків для прав та інтересів позивача саме актом перевірки.
Інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності вищенаведених оскаржених позивачем дій відповідачем суду не наведено та не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд дійшов до висновку про необхідність для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та скасувати акт державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області від 17.12.2010 року № 3777/15-02/30194498 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість.
Щодо позовних вимог позивача про: визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення залишку від’ємного значення позивачу, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду на суму 1556536,00 грн.; зобов’язання відповідача визнати правомірним нарахування позивачем сум податкового кредиту за оподаткованими операціями позивача, зазначеними у рядку 26 у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року у розмірі 4476842,00 грн.; зобов’язання відповідача податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за жовтень 2010 року вважати складеною без порушень чинного законодавства України.
Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваного акта та необхідність прийняття рішення про його скасування, суд вважає прийняття рішення про скасування оскаржуваного акта достатнім для поновлення та повного захисту порушених прав позивача, зазначені вимоги за змістом є дублюючими та/або вихідними з тих, щодо яких суд дійшов до висновку про можливість задоволення. Тому у задоволенні позовних вимог позивача про: визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення залишку від’ємного значення позивачу, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду на суму 1556536,00 грн.; зобов’язання відповідача визнати правомірним нарахування позивачем сум податкового кредиту за оподаткованими операціями позивача, зазначеними у рядку 26 у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року у розмірі 4476842,00 грн.; зобов’язання відповідача податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за жовтень 2010 року вважати складеною без порушень чинного законодавства України, –слід відмовити.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Враховуючи та на підставі наведеного, з Державного бюджету України поверненню позивачу підлягає сума судового збору частково, пропорційно розміру задоволених позовних вимог –1,36 грн. (2 з 5 вимог = 40%) (3,40 грн.х40%:100%).
Керуючись ст.ст. 6, 7, ч. 2 ст. 11, ст.ст. 71, 86, 94, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ»–задовольнити частково.
Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області при здійсненні документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року.
Визнати протиправним та скасувати акт державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області від 17.12.2010 року № 3777/15-02/30194498 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість.
В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ»(ідентифікаційний код 30194498) за рахунок коштів Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1,36 грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
В повному обсязі постанову складено 03 червня 2011 року.
Суддя М.Г. Цховребова