Справа № 2а/1570/3643/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.,
при секретарі Марінгос І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративний позов Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, третя особа ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшов адміністративний позов Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, за результатом якого, позивач просить скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 06.05.2011 року ВП № 26033942 про накладення штрафу у розмірі 680, 00 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступними доводами.
Як зазначає позивач, 20.04.2011 року до Департаменту надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2а-6091/08/1570 від 10.02.2011 року, виданого Одеським окружним адміністративним судом, щодо зобов’язання департаменту здійснити доплату за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суми недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік у розмірі 2 920, 48 грн., за 2008 рік у розмірі 3 848 грн. Після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження Департаментом до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області було направлено лист з проханням відкласти провадження виконавчих дій або надати відстрочку виконання рішення.
11.05.2011 року Департаментом було отримано постанову від 06.05.2011 року про накладення штрафу у розмірі 680 грн. за невиконання вимог виконавчого листа у встановлені законом строки.
Позивач зазначає, що Департамент являється бюджетною установою та фінансується за рахунок коштів бюджету міста, у зв’язку з чим вирішення питання щодо виділення додаткових коштів для забезпечення виконання судових рішень можливо лише після збільшення бюджетних призначень за відповідними бюджетними програмами соціального захисту громадян, оскільки розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Листом № 02-23/137 від 17.05.2011 р. Департамент праці та соціальної політики звернувся до Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації з проханням перерахувати на рахунок Департаменту 6 368, 48 грн. для проведення виплат ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України.
Позивач зазначає, що Департамент як орган соціального забезпечення повинен діяти та приймати рішення в межах компетенції та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, у зв’язку з чим вважає, що постанова Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 06.05.2011 р. є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки Департаментом були прийняти заходи, в межах його компетенції, щодо добровільного виконання рішення суду.
З урахуванням викладеного позивач просить задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, надав до суду письмові заперечення, згідно яких заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, посилаючись на те, що оспорювана постанова є законною та обґрунтованою, винесеною у відповідності до вимог чинного законодавства.
Третя особа ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Як встановлено в ході розгляду справи, на виконання Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області 20.04.2011 року надійшов виконавчий лист № 2-а –6091/08/1570, виданий 10.02.2011 р. Одеським окружним адміністративним судом, про зобов’язання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради доплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 р. в розмірі 2920, 48 грн., за 2008 рік у розмірі 3 448 грн., а всього 6 368, 48 грн.
20.04.2011 р. відповідно до вимог ст. 17, 19, 21, 25, 75 Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем Підрозділу, винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, пунктом 2 вказаної постанови боржнику було надано строк для самостійного виконання –сім днів, з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Самостійний строк для виконання вимог виконавчого листа закінчився 27.04.2011 р. Боржника було попереджено, що у разі невиконання без поважних причин вищевказаного рішення, боржника буде притягнуто до відповідальності відповідно до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження».
Станом на 28.04.2011 р. вимоги виконавчого документу Департаментом праці та соціальної політики Одеської міськради були невиконані, у зв’язку з чим 06.05.2011 року державним виконавцем у відповідності до вимог ст.ст. 11, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження»було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 680 грн.
Перевіряючи правомірність прийнятого відповідачем рішення про накладення штрафних санкцій, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 25 Закону України від 21.04.1999 р. № 606 –XIV «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови, та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Згідно ч.2 ст. 75 Закону України 21.04.1999 р. № 606 –XIV, у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону.
Відповідно до положень ч.1 ст. 89 Закону України 21.04.1999 р. № 606 –XIV, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника –юридичну особу –від сорока до шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.04.2011 р. була отримана Департаментом 06.05.2011 р., що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції № 02-23/137.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не було надано до суду доказів того, що починаючи примусове виконання рішення суду, державний виконавець пересвідчився, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження отримана боржником, та чи здійсненні боржником дії спрямовані на добровільне виконання рішення. Не було доведено суду факт відправки копії постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику у особі Департаменту праці та соціальної політики в межах строку встановленого ч. 5 ст. 25 Закону України 21.04.1999 р. № 606 –XIV.
З урахуванням того, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження була отримана позивачем після перебігу строку для добровільного виконання рішення суду, суд вважає, що це є поважною причиною для не застосування санкцій передбачених ст. ст. 75, 89 Закону України 21.04.1999 р. № 606 –XIV.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є законними та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2,7,8,9,11-14, 159-164 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, третя особа ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 06.05.2011 року ВП № 26033942 про накладення штрафу у розмірі 680 (шістсот восьмидесяти), 00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений 24 червня 2011 року.
Суддя Н.В.Бжассо